УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА БІБЛІОГРАФІЯ В ЕЛЕКТРОННОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тези доповіді

УДК 016:82(477)
Шкаріна Віталіна Анатоліївна,
ORCID-0000-0001-9840-7869,
науковий співробітник,
відділ науково-бібліографічної інформації,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: shkarina@ukr.net

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА БІБЛІОГРАФІЯ В ЕЛЕКТРОННОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Проаналізовано електронну продукцію літературної бібліографії. Здійснено вибірковий огляд посібників. Відмічено особливості та перспективи розвитку літературної бібліографії в електронному середовищі.
Ключові слова: українська літературна бібліографія, електронні ресурси, бібліографічні посібники, персональні покажчики, біобібліографічні покажчики.

Постановка проблеми. За останні два десятиліття частка електронних бібліографічних ресурсів, у т. ч. й літературної бібліографії, стала переважати над друкованими джерелами інформації і стрімко займає домінуюче місце у масиві сучасної бібліографічної продукції. Звідси необхідність досліджувати особливості, науково-методичний рівень та специфіку функціонування електронних бібліографічних посібників у системі інформаційних комунікацій.
Виклад основного матеріалу. Основними виробниками електронних ресурсів у галузі літературної бібліографії є бібліотеки різних рівнів, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади з долученням до роботи музеїв, архівних установ. Серед створюваних ними бібліографічних посібників варто виділити: біобібліографічні матеріали – персональні та загальні покажчики; джерела літературного краєзнавства; покажчики змісту літературних часописів; тематичні бібліографії.
Найзначнішою у досліджуваних ресурсах є частка персональних бібліографічних покажчиків письменників, поетів, літературознавців. Вони присвячені митцям та вченим: видатним, відомим, маловідомим, забутим, репресованим, далеким від Батьківщини. Кількісно переважають невеликі за обсягом матеріали рекомендаційного характеру, представлені обласними бібліотеками та навчальними закладами. Однак є й чимало ґрунтовних бібліографічних праць, укладених науковими співробітниками та бібліографами бібліотек і вищих навчальних закладів національного рівня. Серед них: бібліографія видань творів 1840–2014 рр. «Тарас Григорович Шевченко» (Київ, 2014. 546 c.) Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського; каталог книжкових видань «Іван Франко» (Львів, 2006. 253 с.) та біобібліографічний покажчик «Григорій Нудьга» (Львів, 2007. 296 с.) Львівського національного університету ім. І. Франка; біобібліографічний покажчик «Олесь Гончар» (Київ, 2013. 760 с.) Національної парламентської бібліотеки України (нині Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого) та ін.
Сталими елементами у структурі персональних посібників є біографічна та бібліографічна складові. До біографічних складових відносять дати життя і діяльності, вступні статті про особу, підготовлені фахівцями або бібліографами, спогади сучасників тощо. Бібліографічна складова найпростішого персонального покажчика вміщує як правило щонайменше два розділи: література за авторством особи (матеріал частіше розташовують за хронологією) та література про особу (матеріал може бути розташований за хронологією або за абеткою). Обсяги джерел інформації та різнобічність творчих і наукових інтересів письменника чи вченого ускладнюють структуру бібліографічного посібника. Крім того, багато письменників є одночасно і літературознавцями, і навпаки: професійні літературознавці нерідко є авторами художніх творів.
Прикладом персонального посібника зі складною структурою може слугувати бібліографічний покажчик «Богдан Лепкий: відомий і невідомий (1872–1941)» (Тернопіль, 2012. 240 с.), підготовлений Тернопільською обласною універсальною науковою бібліотекою спільно з місцевими музеями та архівом. Біографічна складова посібника представлена двома статтями про українського поета, прозаїка, літературознавця і перекладача Богдана Лепкого. Його бібліографічна складова вміщує 8 основних розділів з підрозділами, у деяких з них виділено окремі рубрики: усього 50 ділень. Звертають на себе увагу деякі неоднозначні методичні рішення: бібліографічні посібники, присвячені вченому, подано підрозділом у розділі «Вшанування пам’яті»; для електронних документів виділено окремий розділ «Вебліографія».
Так само різні за обсягом та фаховим рівнем представлено в електронному середовищі і загальні біобібліографічні посібники літературної бібліографії. Поважним бібліографічним дослідженням місцевих видань є біобібліографічний довідник «Коли кривавивсь і хитався світ: українські літератори на сторінках одеської преси періоду національно-визвольних змагань 1917–1919 років» (Одеса, 2019. 296 с.) Одеської національної наукової бібліотеки. У ньому висвітлено життя та діяльність біля ста літераторів, які були учасниками подій Української революції 1917–1921 років. Подано інформацію про їхні художні твори, літературознавчі та публіцистичні праці. Варто також відмітити двотомне видання матеріалів до біобібліографічного словника «Українські письменики діаспори» (Київ, 2006–2007. 200, 256 с.) Національної парламентської бібліотеки України (нині Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого). Згодом подібну працю було підготовлено В. А. Просаловою: «Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості» (Донецьк, 2012. 480 с.). Обидві бібліографії існують також у друкованій формі.
Чільне місце у середовищі літературної бібліографії займають джерела літературного краєзнавства, що межує з історією літератури та краєзнавством і має віддзеркалювати у собі усі прояви літературного життя, пов’язані з певною місцевостю. Широкий діапазон таких зв’язків сприяє створенню різнопланової бібліографічної продукції. Так, серія бібліографічних покажчиків, підотовлених Центральною районною бібліотекою № 141 Деснянського району м. Києва за проектом «Відкриваємо Україну» («Письменники Західної України», «Письменники Південної України та АР Крим», «Письменники Північної України», «Письменники Східної України») висвітлюють матеріали про життя та творчість майстрів художнього слова – уродженців даного регіону. У трьох інших покажчиках («М. В. Гоголь в Одесі», «Леонід Іванович Глібов та Чернігівщина», «Григорій Сковорода і Сумщина») досліджуються зв’язки видатних уродженців Полтавщини з іншими регіонами України. Однією з особливостей літературного краєзнавства є також його тісний зв’язок з біобібліографією.
Цікавими за своїм наповненням та жанрово різноманітними є й тематичні джерела електронної літературної бібліографії та покажчики змісту літературних часописів.
Висновки. Сьогодні ми маємо чималий інформаційний ресурс посібників електронної літературної бібліографії. Однак специфіка електронних документів, зокрема нестабільність доступу до них, націлює нас на виявлення, копіювання, систематизацію та збереження для користувача таких ресурсів. Нагальним питанням є необхідність підвищення наукового та методичного рівня, вдосконалення практики підготовки електронних бібліографічних посібників. У цьому напрямі позитивним досвідом є співпраця вчених-літературознавців та бібліографів. Наступною сходинкою у збереженні та активації інформаційного потенціалу галузі є бібліографування електронної бібліографічної продукції для створення ґрунтовних метабібліографічних ресурсів: покажчиків, путівників, баз даних тощо.

UDC 016:82(477)
Vitalina Shkarina,
ORCID-0000-0001-9840-7869,
Researcher,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine; e-mail: shkarina@ukr.net
UKRAINIAN LITERARY BIBLIOGRAPHY IN ELECTRONIC ENVIRONMENT
Electronic products of literary bibliography are analyzed. Sample aids are made. Features and prospects of development of literary bibliography in electronic environment are noted.
Key words: Ukrainian literary bibliography, electronic resources, bibliographic aids, personal indexes, biobibliographic indexes.