Збереження фондів у бібліотеках: від минулого до сучасного

ЗаявникКрікова Таміла Вальтерівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіЗбереження фондів у бібліотеках: від минулого до сучасного
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 025.7/.9
Крікова Таміла Вальтерівна,
Krikova Tamila,
головний бібліотекар, НБУВ,
Chief Librarian, VNLU

ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ У БІБЛІОТЕКАХ: ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОГО
PRESERVATION OF FONDS IN LIBRARIES: FROM THE PAST TO THE PRESENT
Діяльність із забезпечення збереження бібліотечних фондів є невід’ємною частиною сторічної історії існування НБУВ. Здійснюється комплексний захист бібліотечних фондів для уповільнення процесів старіння документів шляхом створення та підтримання нормативних умов зберігання та використання фазової консервації.
Activities to ensure the preservation of library fonds are an integral part of the centennial history of the VNLU existence. The comprehensive protection of library fonds is being implemented to slow down the process of the documents’ aging by creating and maintaining normative conditions for the storage and use of a phase conservation.
Ключові слова: бібліотека, бібліотечні фонди, бібліотечні приміщення, умови зберігання, база даних, фазова консервація.
Keywords: library, library fonds, library premises, storage conditions, database, phase conservation.
Значущість збереження наукового та культурного надбання людства в бібліотеках та архівах з кожним роком зростає, тому що саме ці заклади забезпечують культурно-історичну та наукову спадковість, а також доступність суспільства до набутих та нових джерел інформації, ідей та знань. Тому бібліотеки існували та повинні існувати, як невід’ємна частина культури та знань кожного народу.
Забезпечення довготривалого зберігання бібліотечних фондів є необхідною умовою для повноцінного функціонування бібліотек, яку наші предки свідомо, або підсвідомо намагалися дотримуватися. Навіть, в найстарішій, як вважають історики, бібліотеці – збірці глиняних табличок ассірійського царя Ашшурбаніпала, яка існувала більше ніж 2,5 тис. років тому, приміщення для їх зберігання були схожі на винний погріб. В них підтримувалися відносно стабільні температурно-вологісний та світловий режими зберігання, а на глиняних лавах та полицях розміщувались глиняні судини (як прообраз мікрокліматичних контейнерів), в яких зберігалися самі таблички. Над входом в сховище висів надпис, який погрожував тим, хто мав намір вкрасти або пошкодити книгу – їх чекала кара богів.
В різні епохи в бібліотеках усього світу довговічність документів забезпечувалась розміщенням бібліотечних фондів в відповідних тому часу засобах зберігання: скринях, коробах, на пюпітрах, на полицях, в шафах, тощо. Існували «заковані бібліотеки», де книги закріплялися ланцюгами до полиць, пюпітрів, шаф – це було своєрідним надійним засобом проти крадіжок. Ланцюги дозволяли знімати книги з полиць на столи та читати їх, але не дозволяли виносити книги за межі бібліотеки.
Способи збереження бібліотечних фондів змінювались та змінюються відповідно до еволюції матеріального носія інформації: глина, папіруси, пергаменти, усі види паперових носіїв, фотоплівки тощо, аж до сучасних новітніх носіїв: компакт-диски типу CD-ROM, CD-RW, CD-R, DVD, оптичні диски UDO, тощо.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського заснована 100 років тому - для історії людства це термін невеликий. Але за усі роки її існування, зазнавши поневіряння в найскрутніших умовах соціальних катаклізмів, політичної нестабільності, воєнних дій, громадянського протистояння у суспільстві, при відсутності нормальних умов для роботи, співробітники Бібліотеки завжди дбали про збереження бібліотечних фондів. Початок комплектування бібліотечних фондів припав на буреломні післяреволюційні роки громадянської війни – книги збиралися з різних місць та установ, де вони здебільшого були недоглянуті, а упродовж 20-тих років вже в бібліотеці зберігалися в непристосованих неопалювальних приміщеннях, що призвело до мікологічного та ентомологічного уражень і різних фізико-механічних пошкоджень їх матеріальної основи.
Вже на початку 30-х років, коли Бібліотека отримала будівлю по вул. Володимирській, 62, було створено спеціальну групу з догляду в книгосховищі за фізичним станом фондів – почалось вивчення спеціальної літератури та підіймались питання знепилювання, просушування зволожених книг, ізоляції та дезінфекції уражених книг.
Улітку 1937 року у складі методичного відділу було створено групу гігієни і реставрації книжкових фондів для виконання наступних завдань: «а)систематичне проведення дезінфекції та дезінсекції великих груп книжкових матеріалів; б) масове закріплення зотлілих аркушів паперу та інших книжкових матеріалів (пергамент, папірус, кора та листя дерева, глина тощо); в) розлініювання та закріплення аркушів, що зліпилися від вогкості; г) дослідження старих оправ та реставрація знайдених в них цінних матеріалів; д) реставрація та консервація старовинних цінних справ; є) фото-механічне відновлення пошкоджених текстів та ін.». Крім того, створювалась нормативна база, був сформований бібліографічний список «Гігієна та реставрація книг» (1781-1937 рр.), укомплектована методична бібліотечка, оптимізовано методики з питань дезінфекції та дезінсекції, реставрації, умов зберігання, захисту фондів тощо, враховуючи досвід зарубіжних бібліотечних асоціацій США, європейських країн та республік СРСР. Це був початок систематичної роботи з збереження фондів. У 1992 році в НБУВ було створено Центр консервації та реставрації (ЦКР) – розпочався новий етап. Науково-дослідна, науково-методична, науково-організаційна та виробнича діяльність ЦКР спрямована на теоретичну та науково-практичну розробку проблем забезпечення збереження бібліотечних фондів.
В останні десятиліття для забезпечення максимального збереження можливо більшої кількості документів з мінімальним втручанням в структуру самих документів та запобігання перетворення потенційної загрози для бібліотечних фондів в небезпеку застосовують превентивну консервацію, як пріоритетну. А саме застосовують систему заходів для забезпечення комплексного захисту документів, яка направлена на уповільнення процесів старіння шляхом створення та підтримання нормативних умов (режимів) зберігання та використання фазової консервації. Запровадження державного стандарту з консервації дозволяє встановити єдині для усіх бібліотек науково обґрунтовані норми для режимів зберігання, технологічних процесів стабілізації, реставрації, дезінфекції документів, тощо.
Згідно зі стандартом режими зберігання охоплюють температурно-вологісний, санітарно-гігієнічний та світловий режими. Система контролю та управління мікрокліматом приміщень бібліотеки складається з формування електронної бази даних показників температурно-вологісного режиму «Моніторинг температурно-вологісного стану НБУВ» через систему автоматизації бібліотек «ІРБІС64» та їх аналізу з метою виявлення можливостей впливу на кліматологічну ситуацію у фондосховищах та регулювання параметрів мікроклімату. Санітарно-гігієнічний режим забезпечується мікробіологічним моніторингом повітря приміщень та фондів, моніторингом кількісного та якісного хімічного складу повітря, моніторингом ентомологічного стану приміщень та фондів, масовою санітарно-гігієнічною обробкою фондів: знепилюванням та поаркушевою стабілізаційною дезобробкою. Світловий режим забезпечується шляхом контролю та підтримання нормативної освітленості. Багаторівневий контроль фактичного фізичного стану фондів забезпечується шляхом контролю усіх нових надходжень, обстеженням документів перед експонуванням на виставках у Бібліотеці та за її межами, плановими обстеженнями колекцій, окремих документів для наповнення БД «Збереження унікальних документів НБУВ». Для профілактики аварійних ситуацій створено «Планування дій на випадок надзвичайних ситуацій в установі» та здійснюється комплекс заходів для запобігання виникнення в Бібліотеці аварійних ситуацій. Створюється страховий фонд цифрових копій документів.
Звичайно, є багато сучасного ефективного дорогого обладнання для удосконалення та автоматизації заходів з забезпечення збереження бібліотечних фондів, таких як сучасні кондиціонери або системи клімат-контроль, автоматичні пересувні установки для знепилювання документів тощо. Та недостатнє фінансування є сучасною проблемою для більшості бібліотек світу, в тому числі і для НБУВ. Незважаючи на фінансові труднощі в НБУВ і надалі продовжується робота з пошуку та запровадження нових ідей, або неординарних рішень на базі набутого досвіду та досягнень науково-технічного прогресу.

Список використаних джерел
1. ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги ( ГОСТ 7.50-2002, IDT). – чинний з 01.07.2007.
2. Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко Історія Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського 1918–1941. – К.,1998. – С. 266 – 267.