Превентивні заходи – основна складова у збереженні фондів наукової бібліотеки

ЗаявникЗатока Любов Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіПревентивні заходи – основна складова у збереженні фондів наукової бібліотеки
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.021: 025.7/.9] (477)
Затока Любов Петрівна
Zatoka Lubov
наук. співроб.
Research Fellow
НБУВ
V.Vernadsky National Library of Ukraine

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ – ОСНОВНА СКЛАДОВА У ЗБЕРЕЖЕННІ ФОНДІВ НАУКОВОЇ БIБЛІОТЕКИ
PREVENTIVE MEASURES AS A BASIC COMPONENT IN THE PRESERVATION OF THE SCIENTIFIC LIBRARY FONDS
У тезах наведено основні чинники упередження та профілактики надзвичайної ситуації у бібліотеці, а превентивні заходи розглядаються як базова складова у забезпеченні довготривалого зберігання фондів.
The thesis discusses main factors of prevention and precaution of an emergency in the library, and preventive measures are considered as a basic component in the provision of long-term storage of fonds.
Ключові слова: документ, папір, превентивні заходи, фонди.
Keywords: document, paper, preventive measures, fonds.

Забезпечення фізичного збереження фондів, а також, і це – головне, гарантування безпеки персоналу і користувачів при виникненні надзвичайної ситуації, як у самій бібліотеці так і поряд з нею, з тих чи інших причин, має розглядатися комплексно. Найбільш поширеними причинами виникнення цих ситуацій у світовій бібліотечній практиці вважаються причини викликані стихійним лихом (землетруси, повені, урагани, вулкани, ливні, пісчані бурі, напад біологічних шкідників); недосконалою діяльністю людини (різні конструктивні недоліки будівлі, аварії на найближчих промислових об’єктах та транспортних магістралях, пошкодження водою через невідповідність водо- та теплопостачання, пожежа, тероризм, військові дії). Слід зазначити, що для бібліотек України різних відомств більш поширеними є причини виникнення надзвичайних ситуацій, що викликані недосконалою діяльністю людини. Якщо надзвичайна ситуація (аварія) виникла у самій бібліотеці, то не потрібно особливих аргументів, щоб переконати у тому, що краще її завчасно попередити, ніж ліквідовувати наслідки. Однак трапляються випадки, коли причиною надзвичайної ситуації є зовнішні фактори, й тоді співробітники бібліотеки мають бути готовими до таких дій, які б мінімізували вплив цих факторів на їх здоров’я та фізичний стан фондів, насамперед, цінних та рідкісних. Так, негативного впливу від погіршення складу повітря навколишнього середовища внаслідок спалювання автомобільних шин у 2014 р. зазнали бібліотеки Інституту історії України, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченко, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, Інститутів мовознавства ім. О.О. Потебні та української мови НАН України, що розташовані на різних поверхах у будівлі за адресою вул. Грушевського, 4. Слід пояснити, як змінюється склад повітря під час горіння шин. У літературних джерелах наводиться достатня кількість достовірних експериментальних даних, що під час їх горіння утворюються оксиди сірки та цинку. Оксиди сірки – це один із найбільш розповсюджених забруднювачів повітря, а оксид цинку небезпечний своєю каталітичною активністю, адже прискорює негативні хімічні реакції. Окрім названих негативних чинників під час горіння у навколишньому повітрі збільшується кількість сірки, яка потім може взаємодіяти з іншими сполуками, що може призвести до утворення шкідливих чи навіть небезпечних сполук, таких як сірководень. Зрозуміло, що за останні чотири роки летючі продукти горіння уже вивільнилися з навколишнього повітря, а отже й повітря книгосховищ, однак такі тверді дрібнодисперсні продукти горіння як сажа залишилися. Тому фахівцями відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) НБУВ двічі у березні 2014 р. та у 2016 – 2017 рр. були проведені обстеження фактичного фізичного стану документів бібліотек науково-дослідних установ НАН України, що побували у зоні надзвичайної ситуації за останні роки. Для обстеження використовувались переносні прилади для контролю режимів зберігання та матеріальної основи документів. Виміри показників температурно-вологісного режиму було здійснено за допомогою приладу ДТ-3, а контроль вологості паперу блоків та елементів оправ здійснено за допомогою приладу контактної дії “ТЕSТО-606”. Можна додати, що після виконання у названих установах санітарно-гігієнічних заходів з метою мінімізації впливу шкідливих домішок на матеріальну основу фондів стан книгосховищ покращився, а фізичний стан документів стабілізувався. Однак актуальним залишається питання визначення концентрації шкідливих домішок у повітрі приміщень з використанням відповідного спеціального устаткування (Метод оцінки кількості шкідливих домішок в повітрі приміщень для зберігання документів ГОСТ 12.1.014), якого на сьогодні у ‎НБУВ немає. Тому отримані позитивні результати обстеження слід вважати лише побічним показником чистоти повітря сховищ, а більш конкретні дані можна було б отримати після визначення концентрації шкідливих домішок. Описаний приклад спонукає бібліотечних працівників до визначення та систематизації зовнішніх ризиків бібліотеки, оскільки її будівля не ізольована від впливу навколишнього середовища, яка пропонується на рис.1.(Додається в окремому файлі).
На жаль, є немало прикладів, коли надзвичайна ситуація (аварія) трапляється у самій бібліотеці з тих чи інших причин. Найчастішою причиною таких аварій є несправності комунікацій комунального господарства та несприятливі погодні умови. Серед них зволоження документів, що зберігаються у підвальному приміщенні, де у 2015 р. сталася аварія внаслідок затікання води під час сильних злив у бібліотеці Інституту математики НАН України, замокання документів внаслідок залиття водою книгосховищ бібліотеки Інституту клітинної біології та генної інженерії на початку 2018 р. тощо. Викладене вище свідчить про необхідність та важливість підтримання достатнього рівня обізнаності персоналу бібліотеки у плануванні та виконанні профілактичних заходів стосовно недопущення аварії чи ліквідації її наслідків. Якщо окреслити основні профілактичні заходи для упередження (недопущення виникнення) аварії у бібліотеці, то важливо мати розроблений “План дій на випадок виникнення аварії”. Якщо ж такого плану немає, то можна скористатися інформацією, що наведена у списку використаних джерел стандартом з консервації документів, де у рекомендованому додатку В наведено чітку схему організації роботи з оптимального подолання надзвичайної ситуації.
Необхідність виконання превентивних профілактичних заходів підтверджена також матеріалознавчими дослідженнями паперу документів, що побували в екстремальних умовах. Адже результати матеріалознавчих досліджень паперу документів, які зазнали надмірного зволоження та подальшого висушування, переконливо довели, що процеси старіння їх матеріальної основи за показником механічної тривкості відразу поглибилися на 100 – 150 років. Отже, для таких документів під час їх подальшого використання необхідні нормативні умови зберігання та більш ретельний моніторинг фактичного фізичного стану. Мається на увазі, насамперед, біологічний та ентомологічний контроль. Оскільки внаслідок зволоження документа відбувається зниження механічної міцності паперу, зменшення кількості проклеювальних речовин та наповнювачів у його структурі, тож папір стає більш доступним для біологічних шкідників.
Насамкінець слід додати, що cеред інших чинників, які прямо чи побічно впливають на фактичний фізичний стан бібліотечних фондів, наслідки надзвичайної ситуації з тих чи інших причин є найбільш руйнівними. Тож упередження її виникнення є базовою складовою превентивних профілактичних заходів. У цьому напрямку важливим, по-перше, є надання інформації про причини та обсяги аварії, а не приховування реального стану справ. По-друге, з боку інших бібліотек має бути вироблений принцип сприяння, небайдужості та швидкого реагування у наданні допомоги. Це може бути як невелика кількість витратних матеріалів чи якесь необхідне обладнання, так і вчасна оперативна інформація про оптимальні шляхи подолання наслідків саме такої екстремальної ситуації.

Список використаних джерел

1. ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги (ГОСТ 7.50-2002, IDT). – Чинний з 01.07.2007.
2. Сохpанение библиотечных и аpхивных фондов : Руководство. – СПб. : Европейский дом, 1998. – С.71 – 86.
3. Библиотеки и аpхивы в экстpемальных ситуациях: Матеpиалы междунаp. обучающего семинаpа. 2-6 окт. 1995 г.: Сб.ст. / Отв. за выпуск С.В.Успенская. – СПб. ¬¬¬: Нотабене, 1996. – 128 c.