Географія наукових відряджень та подорожей академіка О. І. Бродського (за документами ІА НБУВ)

ЗаявникКіржаєва Ірина Григорівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіГеографія наукових відряджень та подорожей академіка О. І. Бродського (за документами ІА НБУВ)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930.253(477)(Бродський О.І.)
Кіржаєва І. Г.
Kirzhayeva I.H.
молодший науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
junior research fellow at the Archival Institute of Vernadsky National Library of Ukraine

Географія наукових відряджень та подорожей академіка О. І. Бродського (за документами ІА НБУВ)
Geography of academic and research trips of academician O.I. Brodsky (based on documents of the Archival Institute of the Vernadsky National Library of Ukraine)

В тезах доповіді представлено джерелознавчий аналіз документів, що стосуються закордонних наукових відряджень та відпочинку в інших країнах академіка О. І. Бродського.
The paper presents research into the documents related to academic missions abroad and recreational trips in other countries by Academician Oleksandr Illich Brodsky.
Ключові слова: особовий фонд О. І. Бродського, Інститут архівознавства, Болгарська АН, Чехословацька АН, Польська АН, Угорська АН.
Key words: O.I. Brodsky's personal fund, Archival Institute, Academy of Sciences of Bulgaria, Academy of Sciences of Czechoslovakia, Academy of Sciences of Poland, Academy of Sciences of Hungary.

Співзасновник і незмінний директор у 1939–1969 рр. Інституту фізичної хімії АН УРСР Олександр Ілліч Бродський (1895–1969) першим з радянських вчених розробив технологію і отримав важку воду та організував її виробництво (1934). Через цей винахід вчений став одним із найвідоміших і авторитетних українських науковців у світі. Інтелектуальні можливості та всебічні інтереси О. І. Бродського сягали поза межі його професії. Ми вже писали про його музичні вподобання і здібності; про захоплення літературою, без якої він не уявляв свого життя, і взаємини з сучасними йому українськими письменниками; про мистецьку колекцію родини Бродських. Джерельною базою цих публікацій стали архівні документи з особового фонду О. І. Бродського, який зберігається у Інституті архівознавства НБУВ. Дана праця є продовженням з циклу публікацій про захоплення академіка НАН України О. І. Бродського.
Цього разу нами обрано пласт матеріалів, що стосуються наукових та туристичних подорожей світом вченого. Ця тема ще не фігурувала у розвідках про академіка.
Про перші відрядження за кордон – до Німеччини (1923, 1925, 1927) та Франції (1927) – ще невідомого молодого науковця дізнаємося лише з його анкетних даних за 1945 р. [1]. О. І. Бродський зазначає, що ці поїздки відбулися терміном на три-чотири місяця кожна за направленням Наркомату освіти УСРР. У цей час О. І. Бродський викладав у Інституті народної освіти у Дніпропетровську і працював над докторською дисертацією, яку захистив у 1925 р.
Цікавим фактом є захоплення вченого альпінізмом, якого вабили гори Кавказу. Маємо фотознімки О. І. Бродського 1931 р. з туристичною палицею на Клухорському перевалі, що біля верхів’їв ріки Теберда, на Військово-Сухумській дорозі [2]. Родина Бродських зберігала статтю з ленінградської газети «Спартак» за 2 грудня 1935 р., у якій розповідалося про невдалу спробу через погодні умови підкорити вершину гори Софруджу на Домбаї групою у складі інструктора К. Нарбута, «професора Бродського з Дніпропетровська» та автора статті С. Зарх 24 серпня 1935 р. [3]. Ілюстрацією до цих подій є фото О. І. Бродського з іншими альпіністами на тлі гірського пейзажу з зеленими деревами і кущами біля підніжжя та сніговими шапками на вершинах і написом на звороті: «Теберда. 1935 г.» [4]. У 1947 р. 52-річний академік О. І. Бродський отримує посвідчення Всесоюзного комітету у справах фізкультури і спорту при РНК СРСР, в якому засвідчено, що він здав всі норми на значок «Альпініст СРСР» 1-го ступеня [5]. З такою кваліфікацією він здійснює 14 серпня 1947 р. сходження на найбільшу вершину Домбая – гору Ульген, що відповідає другій категорії складності, і отримує офіційну довідку про це за підписом начальника Високогірного табору «Молния» [6]. Маємо ще два фото засмаглого під гірським сонцем О. І. Бродського у Теберді 1947 р. [7].
З Кавказьких гір прямуємо до Європи. Академік два рази на прохання Болгарської академії наук був у Болгарії – у 1957 р. та 1966 р. У 1957 р. його було запрошено прочитати лекції та відвідати болгарські наукові установи [8]. За програмою О. І. Бродський відвідав Болгарську академію наук, фізико-математичний факультет Хіміко-технологічного інститут у Софії, Фізичний інститут БАН, хімкомбінат у Димитровграді. Вчений відзвітувався у Києві, що прочитав чотири лекції, дві з яких охарактеризовано як спеціальні, зазначаючи багатолюдність присутніх та велику кількість запитань. З собою вчений привіз афішу болгарською мовою, що анонсувала лекцію «Застосування ізотопів у хімії, біохімії, геохімії та агрохімії», яка відбулася 20 травня 1965 р. Перебуваючи у відрядженні він занотував інформацію про історію Болгарської академії наук, яка була заснована у 1911р., мала 1957 р. 7 відділень, 37 інститутів, 40 академіків та 40 членів-кореспондентів та ін. У записах ремарки про структуру наукових інститутів, роботу лабораторій, теми, над якими працювали болгарські колеги та багато ін. З культурної програми О. І. Бродському запропонували пам’ятки Софії, Пловдива, Рильського та Бачковського монастирів, найвищого болгарського міста-музею Копривштиця, поїздку до Долини троянд, концерти, театральні вистави та ін. Це повністю відповідало вподобанням О. І. Бродського. Споглядаючи життя болгар, він нотував: «села з камінними будинками під черепичним дахом», «всі одягнуті пристойно, недорого, охайно, але без відмінностей», «багато пристойних магазинів», «кінотеатри переповнені», «переповнені кафе, ресторани», «є балет, драматичний театр» і тому подібне. Відмічає гостинність болгар, пише про «унікальність» святкування дня Кирила та Мефодія 24 травня та ін. З цієї поїздки маємо фотознімок О. І. Бродського у ресторані Пловдива [9].
Наступного разу Олександра Ілліча запрошують у червні 1966 р. до Софії на Міжнародний симпозіум з будови та реакційної здатності органічних сполук [10]. У співавторстві із співробітниками Інституту фізичної хімії АН УРСР Л. Л. Гордієнко та Л. С. Дегтярьовим була підготовлена доповідь «Дослідження методами електронного парамагнітного резонансу і полярографії впливу замінників на електронну будову». О. І. Бродський очолив одне із секційних засідань симпозіуму і завітав до Інституту фізичної хімії БАН. Щодо культурної програми для гостей симпозіуму, то маємо лише фото О. І. Бродського серед болгарських вчених на тлі архітектурних споруд Рильського монастиря [11].
У вересні 1958 р. відбулося тритижневе відрядження О. І. Бродського до Чехословаччини [12]. Масштабна програма передбачала доповіді про наукову роботу в Інституті фізичної хімії АН УРСР, який очолював О. І. Бродський, відвідання багатьох наукових інститутів, хімічних факультетів учбових закладів, хімічних комбінатів та заводів Праги, Брно, Братислави, Кошице. Олександр Ілліч знайомиться з роботою колег у Інституті фізичної хімії Чехословацької АН, про який записує, що в момент заснування у 1952 р. установа мала лише 5 співробітників та 4 аспіранти, а у 1958 р. штат вже складав 70 науковців та ін. Цей візит зафіксовано на фото з директором інституту академіком Чехословацької АН Рудольфом Брдичкою та іншими науковцями [13]. У своїх записах О. І. Бродський констатує, що хімічна наука почала розвиватися у Чехословаччині не так вже і давно: у Празькому університеті, гуманітарні факультети якого існують з ХІV ст., хімію та фізику почали викладати у ХІХ ст., у Братиславському – лише 5 останніх років. І саме з цієї позиції, вважає він, треба і оцінювати розвиток цього напрямку в країні. Науковець описує чудову архітектуру Праги, класифікуючи пам’ятки за стилями від ранньої готики до модерну. Відбулися й інші екскурсії до історичних міст Чехії та Словаччини, і, звичайно, дегустація славнозвісного чеського пива. А от оперний та драматичний театр розчарували театрала та меломана О. І. Бродського: «голоси середні, погана гра». Цікаво, що серед серйозних фахових записів з цього відрядження, зустрічаються власноручні записи рецептів страв, які, мабуть, особливо сподобалися Олександру Іллічу (кетчуп, вино з шипшини, гірчиця та ін.).
З метою лікування О. І. Бродський їздив до Чехословаччини п’ять разів [14]. Про деякі з цих візитів довідуємося з таких архівних документів: фото 1961 р. з дружиною у Карлсбадені (стара назва Карлових Вар), як особисто підписує О. І. Бродський на звороті знімок [15]; характеристика-рекомендація (як було заведено у СРСР) з дозволом пролікуватися у санаторії Карлових Вар з дружиною Вірою Савелівною Бродською-Шереметьєвою у 1962 р. [16]; фотознімки 1964 р. [17].
За запрошенням Варшавського політехнічного інституту та Польського хімічного товариства О. І. Бродський відвідує Польщу з 22 вересня до 6 жовтня 1959 р. [18]. Він прочитав чотири доповіді Варшавському політехнічному інституті та відділеннях хімічних товариств у Варшаві, Вроцлаві та Кракові, провів фахові консультації. У звіті про наукове відрядження він докладав, що наукова робота у галузі теоретичної хімії зосереджена у Польщі головним чином на кафедрах учбових закладів, бо Інститут фізичної хімії Польської АН тільки-но організовано і не мав ще лабораторії. У політехнічному інституті, який засновано на початку ХХ ст., хімічний факультет представлено сімома спеціалізаціями. Далі детально йдеться про організацію роботи у названому інституті, Варшавському університеті, закладах Кракова та Вроцлава, хімічних лабораторіях перших двох міст. Хоча термін відрядження був чималий (два тижні), у записах О. І. Бродський відмічає напруженість і щільність графіку. Дивує, що відсутні звичні нотатки про культурну програму у цій поїздці, може на неї і не вистачило часу.
Наступного 1960 р. О. І. Бродський їде до Угорщини за запрошенням місцевої академії наук [19]. Програма візиту подібна до попередніх: доповіді, консультації, ознайомлення з навчальними, науковими та виробничими закладами хімічного профілю. Термін наукового відрядження з 21 вересня до 5 жовтня 1960 р. О. І. Бродський завітав у Будапешті до Університету ім. Лоранда Етвеша з декількома хімічними кафедрами, Центрального інституту хімії Угорської академії наук – єдиного хімічного закладу в АН, заснованого у 1954 р. Далі – найбільші наукові центри у Дебрецені та Веспремі. Треба зазначити, що у записах про наукові заклади О. І. Бродський відмічав не тільки фахові аспекти, але й гарну архітектуру їх будов. На цей раз у нотатках маємо враження від культурної складової поїздки. Будапешт він характеризує як одне з красивіших міст, вразили розкішні споруди, широкі вулиці, Дунай, мости через нього, музеї, руїни з римських часів, пожвавлені вулиці та ін. Є запис без коментарів «наслідки 1956 р.». Відбулися екскурсії і до інших красивих угорських міст і до озера Балатон.
З 26 жовтня до 5 листопада 1963 р. О. І. Бродський у складі радянської делегації на запрошення Інституту фізичного розділення речовин брав участь у ІІІ Міжнародній конференції зі стабільних ізотопів у Лейпцигу [20]. Академік виступав на конференції, де у трьох доповідях представляв розробки свого інституту, та на німецькому радіо. З цікавістю оглянув виставки оптичних приладів фірми Zeiss та наукових видань, відвідав вищеназваний німецький інститут.
Окрім наукових відряджень О. І. Бродський пізнавав світ у туристичних мандрівках, які у радянські часи були неможливими для більшості пересічних громадян СРСР. У 1966 р. відбулася його подорож до Італії [21]. У поїздці він, як завжди, стисло записував свої враження: фіксував назви вулиць, якими пролягав екскурсійний маршрут, інформацію гіда, давав особисті оцінки оглянутим архітектурним та археологічним пам’яткам, чудовим краєвидам, шедеврам у музеях, готелям, у яких зупинялися, магазинам та ін. Милувався Римом, Палермо, Неаполем та руїнами Помпеї біля нього, Флоренцією з її неймовірною галереєю Уффіці. На одному з каналів Венеції його та оперного співака Б. Р. Гмирю з дружинами було сфотографовано у гондолі [22]. Був на Сицилії біля вулкану Етна. Італійську подорож було зафіксовано на фотознімках, де, окрім вище згаданих, О. І. Бродський у Палермо, у Помпеї, з дружиною на Сицилії біля малого кратера Етни, на тлі сицилійського пейзажу у групі туристів [23].
З 25 червня до 6 липня 1968 р. О. І. Бродський як турист перебував у Великобританії [24]. Він відвідав Шотландію: її столицю Единбург, де оглянув замок, гуляв по «навколишніх вулицях»; Глазго; міста, що пов’язані з відомим Робертом Бернсом – Алловей та Кілмарнок, де завітав до родинного будинку поета та місць, опоетизованих у його творах. Далі Стретфорд-на-Ейвоні – батьківщина Вільяма Шекспіра. Вченого вразила чудова збереженість численних двох-трьохповерхових старовинних будинків ХVІ–ХVІІ ст. міста. На власні очі побачив кімнату, де народився великий поет і драматург. Відвідав Гринвіч, Оксфорд, Ітон – престижний коледж для хлопчиків, заснований у ХV ст. Його вразили порядки в Ітоні: щільний розклад на кожен день, підпорядкування молодших учнів старшим («включно до чищення взуття») та ін. Спостерігав серед численних туристів зміну вартових біля «величезного і величного» Віндзора, охарактеризувавши це видовище як маленьку виставу під музику Моцарта. О. І. Бродський встиг побачити у Лондоні багато визначних місць: королівський Гайд-парк, Тауер та Вестмінстерський палац, як ззовні так і його інтер’єри та ін. На вечірніх вулицях справила враження яскрава реклама. Оглянув експозиції Британського музею, Галереї Тейт, Національної галереї. Про колекцію галереї написав, що вона менша ніж в Ермітажі, але якісніша представленими картинами Рафаеля, Рубенса, Рембрандта, ван Дейка, Леонардо, Тиціана, Веласкеса та ін. Слухав «Дон Кіхота» у Театрі Пікадиллі і залишився незадоволеним. Йому, як прихильнику класичного театру і виконавців вищого класу, здалася «гра грубою», а також розчарувала «одна сценічна площадка без дорогих декорацій і костюмів».
Британська подорож супроводжувалася візитами до деяких англійських родин. Так у невизначеного нами Джонсона О. І. Бродський перебував з численними гостями з «Товариства дружби» та родичами господаря. У своїх записах вчений відмічає, що англійці «одягнуті будь-як і без краваток». Поспілкувавшись з сином Джонсона, він відмітив, що той не знає, де знаходиться Британський музей, хоча навчається на факультеті журналістики і з інтелігентної родини.
Поїздка до Великобританії відбулася за рік до його смерті.
У фонді академіка О. І. Бродського зберігаються й інші документи, з яких можна довідатися про відпочинок вченого у Криму [25], подорож до Литви [26].
Цінним джерелом є зібрана вченим колекція мап [27], які відображають повну географію подорожей Олександра Ілліча, як на відпочинок з сім’єю, так і у справах.
З архівних матеріалів, які дозволяють поглянути з різних боків на непересічну постать академіка О. І. Бродського можна зробити висновок, що його цікавила не тільки наука, в яку він зробив величезний внесок і якій був відданий все життя, але й ніщо людське йому було не чуже. Його особистість прагнула нових знань і відчуттів; він втішався подорожами, поглинаючи враження про різноманіття життя і світу.

Список використаних джерел

1. Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІА НБУВ), ф. 7, оп. 2, спр. 14, арк. 8зв, 9, 24.
2. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 54, арк. 11.
3. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 45, арк. 1.
4. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 15, арк. 1.
5. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 8, арк. 9.
6. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 9, арк. 6.
7. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 54, арк. 7, 12.
8. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 39, арк. 1–26.
9. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 67, арк. 1.
10. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 41, арк. 1–73.
11. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 32, арк. 1.
12. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 35, арк. 1–40.
13. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 62, арк. 1.
14. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 42, арк. 18.
15. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 63, арк. 1.
16. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 38, арк. 1.
17. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 63, арк. 2–4.
18. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 36, арк. 1–42.
19. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 37, арк 1–111.
20. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 39, арк. 1–36.
21. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 40, арк. 1–16.
22. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 34, арк. 5; спр. 33, арк. 1.
23. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 34, арк. 1, 3, 4, 6.
24. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 2, спр. 42, арк. 1–19.
25. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 54, арк. 6; спр. 55, арк. 1.
26. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 6, спр. 61, арк. 1.
27. ІА НБУВ, ф. 7, оп. 7, спр. 29, арк. 1–55.