Реферативні бази даних як інструмент управління знаннями

Тези доповіді

УДК 004.738.5:025.2:001.101]:001.891
Гриценко Наталія Олексіївна
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8653-6345
молодший науковий співробітник,
e-mail: nataolekss@ukr.net
Клюшнікова Олена Валентинівна
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6827-955X
молодший науковий співробітник,
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua
Сандул Оксана Георгіївна
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3305-9319
молодший науковий співробітник,
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

РЕФЕРАТИВНІ БАЗИ ДАНИХ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

Проаналізовано використання реферативних баз даних у здійсненні інтелектуальних і наукометричних досліджень. Обґрунтовано потенціал реферативних ресурсів як інструмента менеджменту знань.
Ключові слова: бібліотечні інформаційні ресурси, наукометрія, реферативні бази даних, управління знаннями

На етапі активного розвитку цифрових наукових комунікацій функції бібліотек мають сталу тенденцію до оновлення. Користувачі електронних ресурсів, отримуючи необмежений доступ до всього багатоманіття віртуальних сервісів, можуть розглядати бібліотеку як релевантний власний запитам інститут виключно за умов надання цими установами актуальних і конкурентних послуг. Зміст цих послуг не обмежується статичним доступом до бібліографічних, реферативних і навіть повнотекстових ресурсів, а тяжіє до створення інтелектуальної надбудови над масивом динамічних даних, появи нових аналітичних інструментів, сервісів оцінювання наукових досліджень тощо.
Започаткований 1991 року на Заході як наукова дисципліна, менеджмент знань (або управління знаннями, англ. knowledge management) об’єднав у своїх межах управління людськими ресурсами, ресурсами бібліотек і наукових установ та технологічну інфраструктуру, необхідну для реалізації досліджень. Управлінню знаннями властиве застосування низки механізмів, спрямованих першочергово на виявлення неявного знання у масиві оприлюднених наукових документів та залучення цього знання до глобального наукового обігу. Інструментами управління знаннями можуть бути людські (адміністрування, аудит, моніторинг тощо) та комп’ютерні (статистичний, лінгвістичний, семантичний аналіз даних, наукометрія, data mining тощо) ресурси, сукупність даних яких створює підґрунтя для об’єктивної оцінки та класифікації наукових розробок.
Метою дослідження є обґрунтування доцільності використання реферативних баз даних як інструментів управління знаннями.
В Україні тенденція до управління знаннями втілюється наразі здебільшого у низці адміністративних приписів, спрямованих на якісну репрезентацію вітчизняної науки (зокрема, розпорядження Президії НАН України від 27.12.2019 р. № 703 «Про впорядкування профілів учених та наукових установ НАН України у наукометричних базах даних»). Йдеться про включення великої кількості розпорошених між локальними репозитаріями, інституційними архівами та базами даних наукових публікацій у глобальний документний обіг. Ці процеси є вкрай ресурсомісткими з огляду на неузгодженість форматів метаданих, підходів до формування локальних електронних ресурсів, політик редакційних колегій фахових періодичних видань тощо.
Звести процеси впорядкування наукової (та наукометричної) інформації до спільного знаменника може узгоджене використання всіма академічними інститутами та ЗВО України загальновизнаних реферативних баз даних на кшталт Scopus та Web of Science. Ці ресурси, створені передусім для постійної актуалізації наукової інформації та поточного опрацювання масиву наукової літератури, виявили себе також компромісним інструментом аналітики науки. Разом із тим, впровадження спільних критеріїв оцінки для вчених із України та США, прикладних дослідників і фундаментальних вчених-гуманітаріїв стало наріжним каменем критики застосування цих інструментів як безапеляційних індикаторів ефективності наукового співробітника, установи, галузі. Виходом із цієї ситуації, на нашу думку, могло би стати гнучке застосування критеріїв та інструментів управління знаннями: як на галузевому (так, для бібліотекознавців більш показовою є реферативна база даних LISTA – Library, Information Science and Technology Abstracts [https://www.ebsco.com/products/research-databases/library-information-science-and-technology-abstracts], що індексує виключно профільні журнали), так і на національному (визначення індексів публікаційної активності та впливовості авторів і видань на підставі даних загальнонаціональної реферативної бази даних «Україніка наукова») рівнях.
Разом із тим, не викликає сумнівів використання саме реферативних баз даних як інструментів управління знаннями. На користь реферативного ресурсу свідчать, зокрема, такі фактори:
- реферативні бази даних спираються на формалізоване знання, що пройшло етапи рецензування та апробації в науковому середовищі, й придатне до аналізу із застосуванням чітко структурованих процедур лінгвістичного програмного забезпечення;
- мова та методика складання рефератів (як індикативних, так й інформативних) відпочатку спрямовані на аналіз тексту та виявлення його сутнісних характеристик і нового знання засобами людського інтелекту, що робить реферат ідеальним об’єктом опрацювання й машинними алгоритмами;
- попри розвиток потужних аналітичних алгоритмів і методик порівняння великих текстових масивів, релевантні результати інтелектуального аналізу даних спроможні надавати насамперед реферативні тексти обсягом 1500–1800 знаків, що апріорі позбавлені інформаційному шуму й містять виключно сутнісне ядро наукової інформації.
Таким чином, доходимо висновку, що використання реферативних баз даних у процесах управління знаннями створює низку позитивних ефектів: оперативність інформування, чітка формалізація й структурування наукової інформації, найкраща адаптація рефератів як об’єктів сконденсованого знання до використання автоматичних алгоритмів видобутку та генерації знань.

UDC 004.738.5:025.2:001.101]:001.891
Nataliia Hrytsenko
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8653-6345
Junior Researcher,
e-mail: nataolekss@ukr.net
Olena Kliushnikova
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6827-955X
Junior Researcher,
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua
Oksana Sandul
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3305-9319
Junior Researcher,
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua
Abstract National Resources Department,
Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine

ABSTRACT DATABASES AS A KNOWLEDGE MANAGEMENT TOOL

The use of abstract databases in the implementation of intellectual and scientometric research is analyzed. The potential of abstract resources as a tool of knowledge management is substantiated.
Keywords: library information resources, scientometrics, abstract databases, knowledge management