Сторічний ювілей Національної бібліотеки та чотири принципи її формування в епоху цифрових технологій

ЗаявникІванова Майя Вікторівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 1. Наукова бібліотека у цифрову епоху: традиції та інновації
Назва доповідіСторічний ювілей Національної бібліотеки та чотири принципи її формування в епоху цифрових технологій
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.54(477-25):004
Іванова Майя Вікторівна,
Ivanova Maya,
науковий співробітник
Researcher
НБУВ,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

СТОРІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ТА ЧОТИРИ ПРИНЦИПИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ В ЕПОХУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

THE FESTIVE ANNIVERSARY OF THE NATIONAL LIBRARY AND THE FOUR PRINCIPLES OF ITS FORMATION IN THE ERA OF DIGITAL TECHNOLOGIES

Висвітлено сторічні принципи формування Національної бібліотеки як центра наукового та духовного життя України. Акцентовано увагу на сучасних напрямах роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Наголошено на пріоритетності охорони права інтелектуальної власності в діяльності НБУВ на сучасному етапі її розвитку.
The article studies the principles of forming the National Library as the center of scientific and spiritual life of Ukraine. The emphasis is on contemporary areas of the Library's work. It indicates the priority of protecting intellectual property rights in the activities of the Library at the present stage of its development.

Ключові слова: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, право інтелектуальної власності, бібліотечні ресурси, історична спадщина, бібліотека.
Key words: V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, intellectual property right, library resources, historical heritage, library.

Важливою подією в Україні, стало створення у 1918 р. найбільшої Національної Бібліотеки Української держави. В 2018 р. ми відзначаємо сторічний ювілей Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ). Шляхи з формування її фондів та перших кроків у її реалізації тісно пов’язані з суспільно-політичними подіями вказаного періоду. Всенародна бібліотека створювалася в період важкого політичного й економічного становища в державі. М. Л. Василенком, В. І. Вернадським та В. О. Кордтом був розроблений проект Закону «Про заснування Фонду Національної Бібліотеки Української Держави», який 2 (15) серпня 1918 р. був підписаний урядом Гетьмана Павла Скоропадського. Закон набув чинності після його опублікування 8 (21) серпня 1918 р. у «Державному віснику». Цим Законом закладалася концепція книгозбірні всесвітнього типу, «яка гуртувала би в собі все, що витворено людською думкою». Національна бібліотека створювалася під опікою Української академії наук, але мала бути автономною установою зі своїми бюджетом, штатами й Статутом, що декларував би її загальнонаціональне значення та загальнодержавні функції [1, с. 7].
Одним із основних завдань під час створення бібліотеки було формування найбільшої, наймогутнішої бібліотеки в Україні. Організацію бібліотеки було покладено на Тимчасовий Комітет (далі ТК), який був утворений 23 серпня (5 вересня) 1918 р. на чолі з першим президентом АН УРСР В. І. Вернадським. На ТК були покладені функції колективного управління бібліотекою, функції організації основних бібліотечних процесів – формування універсальних фондів, їхньої каталогізації та обслуговування читачів. Це зумовило необхідність включення до складу ТК як визначних учених, так і фахівців, добре знайомих із основними напрямами власне бібліотечної діяльності.
Академіком В. І. Вернадським визначені чотири принципи формування Національної бібліотеки, яка б стала центром наукового та духовного життя України: 1) різноманітність та повнота книжкового фонду, що мав відображати знання з різних галузей науки та культури всіх країн світу; 2) збирання творів національного друку, стародруків, рукописної, музичної, картографічної спадщини про Україну і український народ українською та іншими мовами (український відділ «Ucrainica»), незважаючи на вид, час, місце написання та спрямування літератури; 3) бути «позавідомчою, поза політичними чи суспільними настроями, що постійно змінювалися: вона повинна бути осередком розумової культури, який повинен бути дорогий однаково всьому населенню України»; 4) загальнодоступність – відкритість для всіх і для кожного, безкоштовність і легкий доступ до інформації. Ці принципи були вимогою подальшого незалежного розвитку наук та національно-державного будівництва. Водночас В. І. Вернадський, розуміючи важливість розвитку політичних функцій держави і ролі Бібліотеки в реалізації таких функцій, поставив питання про організацію спеціального бібліотечного підрозділу, який би сприяв діяльності майбутнього парламенту та збирав юридичну й політичну літературу [2, с. 53].
Незважаючи на складнощі при створенні Бібліотеки, завдяки безкорисливій наполегливій праці її засновників, спираючись на висококваліфіковані кадри як основу сучасного фундаменту, на сьогодні, НБУВ – це найбільша бібліотека України, обсяг фондів – понад 15,5 млн одиниць зберігання, унікальне зібрання джерел інформації, головний науково-інформаційний центр держави. НБУВ володіє потужним фондом документів, які дозволяють бібліотеці досягати поставлених цілей та бути успішною в довготерміновій перспективі, задовольняючи найрізноманітніші потреби суспільства. В цифорву епоху формування бібліотечно-інформаційних ресурсів здійснюється з дотримання законодавства, зокрема, законодавства в сфері охорони права інтелектуальної власності. Інноваційні технології, зосібна, інтернет-технології внесли зміни щодо охорони права інтелектуальної власності: копіювати та поширювати інформацію стало легше, контроль за використанням такої інформації ускладнився, з’являються нові твори, що не отримують гідної правової охорони. Сучасні цифрові технології змінюють саму природу авторського права. Формування цифрових бібліотек має здійснюватись відповідно до вимог законодавства з авторського права. Як показує сучасна бібліотечна практика, досвід НБУВ, нові технології дають змогу вирішити важливі завдання відповідно до запитів сучасного суспільства: сформувати принципово нові інформаційні ресурси бібліотек, істотно вдосконалити якість обслуговування читачів у бібліотеці, розширити сферу інформаційного обслуговування користувачів за межами бібліотек, та забезпечити збереження інтелектуальної та духовної пам’яті народу, спадкоємність державотворчих, національних та культурних процесів у суспільстві [3, с. 3].
Свій 100-річний ювілей Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського зустрічає як найбільша бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави, що підпорядковує свою діяльність потребам національно-культурного розвитку, збереження національної самобутності українського народу. У новому тисячолітті відбуваються фундаментальні зміни в діяльності бібліотек: від традиційних функцій обслуговування та інформаційного забезпечення користувачів до новітніх форм надання послуг в епоху цифрових технологій. На сьогодні, до НБУВ як інфраструктурної складової інформаційного суспільства висуваються нові умови функціонування, які бібліотека успішно реалізовує, щоб не залишитись на узбіччі інформаційного суспільства. Але, діяльність НБУВ базується на тих же принципах, які були запропоновані сто років тому В. І. Вернадським у час формування Бібліотеки, залишаються актуальними в сьогоденні: різноманітність та повнота книжкового фонду, що має відображати знання з різних галузей науки та культури всіх країн світу; збирання творів національного друку, стародруків, рукописної, музичної, картографічної спадщини про Україну і український народ; позавідомчість Бібліотеки, знаходження її поза політичними чи суспільними настроями; загальнодоступність – відкритість для всіх і для кожного, безкоштовність і легкий доступ до інформації.

Список використаної літератури
1. Онищенко О. Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського в 1918–1998рр.: основні етапи розвитку / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Бібліотечний вісник – 1998. – № 5. – С. 5–17.
2. Онищенко О. С. В. І. Вернадський і Україна / О. С. Онищенко, В. А. Смолій, Л. А. Дубровіна // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 3. – С. 38–66.
3. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. М. Горовий та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2011. – 235 с.