Латиношрифтні стародруки супрасльської друкарні у фонді НБУВ (тематика видань, стан збереженості примірників)

ЗаявникРудакова Юлія Костянтинівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України: здобутки і перспективи
Назва доповідіЛатиношрифтні стародруки супрасльської друкарні у фонді НБУВ (тематика видань, стан збереженості примірників)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Латиношрифтні стародруки супрасльської друкарні у фонді НБУВ (тематика видань, стан збереженості примірників)

Друкарня Супрасльського Благовіщенського василіанського монастиря, що діяла в 1693–1802 рр., була одним із друкарських осередків василіанського ордену, поряд із друкарнями у Вільно (Вільнюсі), Уневі та Почаєві. Розташована «в пущі, віддаленій від сіл і містечок», на українському Підляшші, за понад столітній період своєї діяльності вона випустила друком близько 500 різнопланових видань, що оцінюється як надзвичайно великий обсяг. За даними дослідниці історії та репертуару друкарні М. Цубжинської-Леонарчик, понад половина супрасльських друків – світського характеру, 71% продукції – польськомовні видання, 10,5% – латинськомовні, одне видання – литовською мовою, 18% – кириличні, переважно літургійні видання (Cubrzyńska-Leonarczyk M. Dziedzictwo Unii Brzeskiej. Z dziejów oficyny wydawniczej OO Bazylianów w Supraślu (1695–1803). Warszawa – Białystok, 2007. S. 67–68).
В історії супрасльської друкарні виділяють п’ять основних періодів діяльності: початкові роки, розквіт 1710-х–1730-х рр., зменшення інтенсивності роботи в 1740-х–1770-х рр., посилення світського спрямування в роботі, пов’язаного з Добою Просвітництва, в 1780-х–1790-х рр., останні роки боротьби за виживання під прусською владою.
У фонді відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського зберігається 19 видань у 28 примірниках друкарні супрасльського василіанського монастиря, надруковані латинським шрифтом у 1713–1793 рр. Крім того, є 20 кириличних видань і 4 видання, надруковані латинським і кириличним шрифтами, які в даній публікації не розглядаються. Більшість наявних латиношрифтних видань – польською мовою, інші – латинською. Серед них є як оригінальні, так і перекладні твори.
Тематично латиношрифтні видання можна розділити на релігійні та світські. Серед перших найбільше представлені збірники проповідей різних авторів. Найраніше видання – це «казаня» єзуїтського проповідника Антонія Ширми (Szyrma, Antoni; ?–1732), виголошені у варшавському єзуїтському костьолі та надруковані в 1713 р. (один примірник). У 1714 р. було видано збірник проповідей одного з найвизначніших представників греко-католицької церкви, прихильника об’єднання православної та католицької церков, київського митрополита, богослова та письменника-полеміста Іпатія Потія (1541–1613) із доданим описом життя митрополита авторства Лева Кишки (Kiszka, Leon; 1663–1728) – архімандрита супрасльського монастиря з 1708 р., володимиро-берестейського єпископа з 1711 р., київського митрополита з 1714 р. (один примірник без початкових аркушів). Також наявні двотомні видання недільних проповідей Мартина Гайдзинського (Gajdziński, Marcin; ?–1794) 1789 р. (один примірник обох томів) та єзуїта, королівського проповідника Себастьяна Ляховського (Lachowski, Sebastian Fabian; 1731–1794) 1793 р. (один примірник другого тому).
Чотирма виданнями також представлені твори з моральної теології. Це твір секретаря луцького та берестейського єпископа Яна Ігнатія Темезварі (Temezvari, Jan Ignacy) «Anima pænitens ad regulas præceptorum decalogi» 1726 р. (два примірники). Тези доповіді Афанасія Марцинкевича (Marcinkiewicz, Atanazy) «Philosophia peripatetica», виголошеної в Жировицькому василіанському колегіумі в 1749 р. (один примірник). Настанови правильної християнської поведінки у творі варшавського каноніка Войцеха Клосовича (Kłosowicz, Wojciech) «Instrukcya względem pryncypalnieyszych punktow religii, obyczaiow y przystoynego rządzenia się na swiecie» 1758 р. (один примірник). Посібник у двох частинах для майбутніх священників авторства генерального берестейського офіціала, володимирського архідиякона Антонія Корончевського (Koronczewski, Antoni) «Teologia moralna dla sposobiących się do stanu kapłanskiego», надрукований у 1779 р. (п’ять примірників 1-го тому, сім примірників 2-го тому).
Одним примірником представлено видання, присвячене коронації Жировицької ікони Божої матері в 1730 р., «Aquila grandis magnarum alarum in Zyroviciana solitudine nidificans, sub corona renascens beatissima Virgo Maria». Видавничий конволют 1722 р. у складі перекладених польською мовою твору єврейського історика Йосипа Флавія (бл. 37 – бл. 100) «Sława dawney Jerozolimy» та опису подорожі до Святої Землі польського мандрівника та проповідника Ансельма Бернардина (Anzelm Polak Bernardyn) «Peregrynacya prawdziwego opisania Ziemi Swiętey, Betleem, y Jerozolimy». Цих видань 1722 р. немає в «Bibliografii polskiej» К. Естрайхера. Наявний примірник першого тому перекладеного польською мовою твору французького історика церкви Клода Флері (Fleury, Claude; 1640–1723) «Obyczaie chrzescian», виданого в 1784 р. Книги 4–11 видання 1792 р. праці з канонічного права доктора теології та канонічного права, проповідника, отця василіанина Тимофія Щуровського (Szczurowski, Tymoteusz; 1740–1812) під назвою «Missia bialska Rozmowy wyięte z czwartey xięgi Prawa kanonicznego» (один примірник).
Тематика світських видань, представлених у відділі, більш різноманітна. Серед них два латиномовні панегіричні твори. Перший із них ми атрибутували як видання супрасльської друкарні за елементами художнього оздоблення. Це твір «Triumphus Wiszniowiecciani nominis inter propria, & suæ serenissimæ domus trophæa ... deductus», присвячений віленському воєводі Михайлу Серватію Вишневецькому від імені Новодольського піарського колегіуму (Новий Дольськ – нині містечко Любешів у Волинській обл.) у 1736 р. (два примірники). Друге видання – це твір Михайла Чарковського (Czarkowski, Michał) на пошану пінського греко-католицького єпископа, лещинського та супрасльського архімандрита Юрія Булгака «Zodiacus infulatus duodecim pinscensium antistitum» 1739 р. (один примірник).
Історичний твір купця, торунського райці, бібліофіла, перекладача та письменника Якова Казимира Рубінковського (Rubinkowski, Jakób Kazimierz; 1668–1749) про короля Яна ІІІ Собеського «Ianina zwycięskich tryumfow» 1754 р. Перекладений із латинської на польську мову медичний порадник італійського фізика, алхіміка, географа та картографа Джироламо Рушеллі (Ruscelli, Girolamo; бл. 1518–1566), виданий під псевдонімом «Alessio Piemontese», «Tajemnice wszystkim oboiey płci, nie tylko ku leczeniu rozmaitych chorob» 1737 р. (один примірник без титульного аркуша і один фрагмент); наприкінці видання вміщено польсько-латинський словник. Два видання 1740 та 1775 рр. своєрідного додатку до традиційних для XVIII ст. календарів під назвою «Klucz prognostykarski, to iest: rzetelne obiasnienie słow y przezwisk niewyrozumianych, ktorych astrologowie w kalendarzach y prognostykach swoich używaią» (по одному примірнику). Видання 1775 р. немає в «Bibliografii polskiej» К. Естрайхера.
Продукція супрасльської друкарні вирізняється високою якістю друку. Видання першої половини XVIII ст. прикрашено гравюрами з гербами чи оригінальними гравюрами-ілюстраціями, великими гравійованими ініціалами, заставками та кінцівками, комбінаціями з виливних прикрас великих розмірів. Видання 1770-х–1790-х рр. демонструють використання оздоблення у більш стриманому стилі, характерному для продукції тогочасних друкарень Речі Посполитої.
Більшість примірників містять на своїх сторінках написи, що засвічують їх приналежність у минулому різним особам або установам. Серед приватних власників – переважно духовні особи римо-католицького і греко-католицького віросповідань. Серед установ – монастирі Загаєцький і Дубенський василіанські, Київський домініканський; навчальні заклади: Острозький єзуїтський, Луцький тринітарський і Гощанський василіанський колегіуми, Київська православна та Луцько-Житомирська римо-католицька духовні семінарії. Провенієнції примірників засвідчують широке розповсюдження супрасльських друків на українських теренах, особливо на Волині.