Бібліотечні портали знань: реферативний сегмент інформації

Тези доповіді

УДК 004.738.5:025.2]:001.101:001.102
Гарагуля Сергій Сергійович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5564-9494
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
E-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

БІБЛІОТЕЧНІ ПОРТАЛИ ЗНАНЬ:
РЕФЕРАТИВНИЙ СЕГМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ

Розглянуто використання порталів знань в організації електронної інформації. Проаналізовано приклади реалізації порталів знань у бібліотеках. З’ясовано функції реферативної інформації у процесах управління знаннями та видобутку нових даних.
Ключові слова: бібліотечні портали, інтелектуальний аналіз тексту, портали знань, реферативна інформація, управління знаннями, цифрова наукова комунікація.

Накопичення обсягів наукової інформації спонукає до пошуків ефективних моделей її організації, видобутку даних (data mining) та управління знаннями (knowledge management). Однією з чільних тенденцій є організація інформаційних ресурсів у порталах знань. Портальне рішення передбачає єдину точку доступу (single access point) до розподілених ресурсів і сервісів, залучення відкритих даних до вільної циркуляції знань, каталізацію процесів цифрової наукової комунікації.
Вебпортали набули поширення у різних сферах управління знаннями. Найпоширенішими є освітні портали ЗВО (зокрема, портали самоосвіти та дистанційного навчання, що набули особливої актуальності за умов вимушеної соціальної ізоляції 2020–2021 рр.), портали технічної документації, правові, медичні, інженерні портали тощо, метою яких є комплексне інформування користувачів щодо актуальних документів та даних галузі. Найчастіше потреба надавати доступ до гетерогенного за форматом даних інформаційного масиву зумовлює мультимедійний характер вебпорталів. Вебпортали спираються на новітні здобутки IT-галузі та активно залучають до реалізації своїх технологічних моделей та інтерфейсних відображень штучний інтелект і засоби доповненої реальності. Метою дослідження є аналіз реалізації порталів знань у бібліотеках, і зокрема з’ясування функцій реферативної інформації у процесах управління знаннями та видобутку нових даних.
До моделі порталів знань широко вдаються вітчизняні (НБУВ, ДНПБ) та зарубіжні (у дослідженні проаналізовано бібліотечні портали Бразилії, Іспанії, Італії, Німеччини, Португалії, США, Фінляндії, Швейцарії) бібліотеки в тісній співпраці з архівами, музеями, НДІ, ЗВО тощо.
Провідна роль у створенні порталів знань належить найбільшим національним бібліотекам світу на кшталт Британської бібліотеки [http://mbsportal.bl.uk], Національної бібліотеки Індії [https://ndl.iitkgp.ac.in], Національної бібліотеки Чеської республіки [https://nkp.cz/portals] тощо. Непоодинокими є й приклади міжнародної співпраці при створенні порталів знань – наприклад, загальноєвропейського порталу «Архіви Європи» [https://www.archivesportaleurope.net]. Важливо, однак, зауважити, що портальний принцип організації наукової інформації реалізовується й на локальному рівні, корпоративними об’єднаннями регіональних бібліотек, архівів, музеїв тощо. До таких належать, зокрема, портал Bavarikon [https://www.bavarikon.de], що репрезентує культурну спадщину Баварії, дослідницький портал Бібліотеки Лейпцизького університету [https://katalog.fid-bbi.de/], що надає актуальні матеріали книго- та бібліотекознавчого спектру, португальський портал INSTICC [https://portal.insticc.org], що спеціалізується на матеріалах наукових конференцій у царині комп’ютерних технологій, штучного інтелекту, засобів доповненої реальності тощо.
Метою створення бібліотечних порталів найчастіше є прагнення до всеохопного розкриття культурної спадщини на національному рівні або навіть на рівні конкретних культурних діячів та мережі їх взаємозв’язків. До першого типу належать, скажімо, портал Електронної бібліотеки Швейцарії [http://e-lib.ethz.ch/] чи Цифровий архів італійської літератури [https://cartedautore.it], що об’єднують в єдиному вікні доступу всі наявні в цифрових форматах текстові, візуальні та мультимедійні матеріали національної літератури. Формування національного пантеону є завданням Фінського біографічного порталу [http://biografiasampo.fi], що надає об’єднаний мережею пов’язаних даних розгалужений комплекс життєписів персоналій. Іспанський портал «Всесвіт Лорки» [http://universolorca.com] сконцентрував в єдиному інтерфейсі масив першоджерел, біобібліографічної та літературно-критичної інформації щодо визначного поета.
Із двома останніми проєктами перегукується діяльність НБУВ щодо створення електронних архівів М. С. Грушевського [http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/], а також е-колекцій, присвячених Г. С. Сковороді, ювілею Л. Українки тощо в межах електронної бібліотеки «Україніка».
Утім, найбільш масштабними проєктами НБУВ у царині бібліотечних порталів знань є всеукраїнський портал «Наука України: доступ до знань» [http://irbis-nbuv.gov.ua/Sci_Lib_UA], покликаний надати комплексну інформацію щодо розвитку вітчизняної науки, та інституційний «Бібліотечний портал НАН України» [http://libnas.nbuv.gov.ua], щодо відображає актуальні наукові розробки академічних установ України з розгалуженою системою наукометричних інструментів їх оцінювання.
Технологічні засоби побудови порталів знань залежать від їх конкретного ресурсного та сервісного наповнення. Метод предметної онтології, використання зв’язаних даних (linked data) та відкритих кодів для забезпечення високого рівня інтеграції при побудові вебпорталів визнається дослідниками найпродуктивнішим.

Розглядаючи ресурсне наповнення бібліотечних порталів знань, можемо дійти висновку, що реферативний сегмент інформації у більшості з них є стрижневим. Незалежно від того, чи йдеться про портал, що об’єднує низку електронних каталогів, чи про гіпертекстові ланки першоджерел, чи про мультимедійні портали з засобами доповненої реальності, базовим компонентом порталу є метадані бібліографічного опису, анотовані та структуровані за принципом реферативної бази даних. Підґрунтям для цього є сама природа реферативної інформації, що виявляється у компресії знання без втрат значущої інформації. На сучасному етапі розвитку цифрової наукової комунікації метою реферативної інформації є не тільки й не стільки сповіщення користувача щодо проблематики конкретного наукового тексту, а й з’ясування методами семантичного аналізу взаємозв’язків публікації з актуальним дослідницьким дискурсом та видобуток нових знань (text and data mining), що містяться в наукових публікаціях імпліцитно. Реферативні тексти для цього піддають інтелектуальному аналізу, що найчастіше зводиться до поєднання операцій класифікації та кластеризації наукових документів.
Реферативна база даних «Україніка наукова», таким чином, виступає не тільки самоцінним джерелом аналітико-синтетичної інформації щодо масиву української наукової продукції за чверть століття, а й виконує для бібліотечних порталів НБУВ роль постачальника й модератора структурованих даних для здійснення інтелектуального аналізу наукового тексту.

UDC 004.738.5:025.2]:001.101:001.102
Serhii Harahulia,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5564-9494
Abstract National Resources Department,
Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
E-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

LIBRARY KNOWLEDGE PORTALS:
AN ABSTRACT INFORMATION SEGMENT

The use of knowledge portals in the organization of electronic information is considered. Examples of realization of knowledge portals in libraries are analyzed. The functions of abstract information in the processes of knowledge management and extraction of new data are clarified.
Keywords: abstract information, digital scientific communication, knowledge management, knowledge portals, library portals, text mining.