Вибіркова ретроспекція основних фондів НБУВ як унікальна можливість надання нового життя документа

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.2-047.76]:025.354:[004.738.5:025.35]
Шекера Павло Іванович,
завідувач відділу
відділ комплексного опрацювання документів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: shekerapv@nbuv.gov.ua

ВИБІРКОВА РЕТРОСПЕКЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ НБУВ ЯК УНІКАЛЬНА МОЖЛИВІСТЬ НАДАННЯ НОВОГО ЖИТТЯ ДОКУМЕНТАМ

Зроблено аналітичний екскурс в процес ретроспективної роботи з відібраною літературою з основного книгосховища НБУВ. Визначено пріоритетні напрями діяльності в цьому технологічному процесі. Акцентовано увагу на наданні читачеві широких перспектив та можливостей в пошуково-інформативному плані після ретроопрацювання.
Ключові слова: ретроспекція, традиційні карткові каталоги, електронний каталог НБУВ, пріоритетні напрями роботи, бібліографічний опис.

Підходячи до питання перегляду фонду та каталогів будь-якої бібліотеки, часто виникають сумніви щодо доцільності такого процесу, адже книга стоїть на полиці у певній послідовності, за певним форматом та шифром. Інформація про книгу також відображена у відповідному каталозі. Кому потрібні ці революційні зміни, що залучають чималу кількість людського та матеріального ресурсу? Час не стоїть на місці, і сам прогрес виштовхує цей фоліант з полиці у світ сучасних технологій.
Читачеві важливо, яка саме інформативно-пошукова база задіяна бібліотекою. Основними користувачами Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського є наукові співробітники, а також студентство. Виходячи з цього, можна зробити висновок: автор та назва – це ще не всі алгоритми задоволення пошукових запитів споживачів.
Ретроспекція – це погляд у минуле, аналіз минулих подій, вражень і т. ін. Так в чому ж полягає секрет ретроспективної роботи для погляду по-новому на книжкове, періодичне, продовжуване видання, рукопис, ноти тощо? В доступі, що є чи не найголовнішим для будь-якої бібліотеки, не говорячи про таку, як НБУВ. Традиційний картковий каталог міг задовільнити донедавна лише певну кількість відвідувачів Бібліотеки. Інформація, яка була внесена протягом 100 років на каталожну картку розміром 125х75 мм, залишається без змін. Вона не має змоги редагуватися, поповнюватися, змінюватися, трасформуватися до інших засобів комунікацій – це давно відома аксіома каталогізації, як і те, що бібліографічний запис, внесений на традиційну каталожну картку, доступний лише в локальному масштабі. Тільки в прямому контакті з каталогом читач може дізнатися про документ, який йому необхідний, або ж не дізнатись, якщо він відсутній у бібліотеці. Це, в свою чергу, час, нерви і певні висновки.
Електронний каталог надає можливості пошуку в сотні разів швидше і не прив’язуючись до території. Точки доступу дозволяють розширювати пошук в короткі терміни. Є лише одна деталь, яка гальмує процес наповнення електронного каталогу новими надходженнями – час. До процедури внесення бібліографічними записами відносяться всі види документів без винятку. Той документ, який уже був опрацьований до введення засобів машиночитаної каталогізації, в традиційній формі ще з тих часів опису вручну, на друкарських машинках, також може стати поповненням електронного каталогу.
За напрямками роботи з ретроспекції основного фонду Головної книгозбірні України можна розділити на три умовних категорії, а саме: за популярністю, за потребами та вимогами читачів, за приналежністю авторів до плеяди видатних науковців.
До першої категорії можна віднести деякі види періодичних видань кінця ХІХ – початку ХХ століття, а також безцінні фоліанти з основного фонду книгосховища Бібліотеки.
До другої категорії слід зарахувати колекційні зібрання з основного фонду НБУВ, зокрема колекцію реабілітованої літератури, над якою наразі працює Відділ комплексного опрацювання документів у співпраці з Відділом інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій, яка свого часу була опрацьована в бібліотеці і наразі здійснюється нове ретроспективне відкриття цих творів, зокрема реабілітованих класиків української літератури.
До третьої категорії слід віднести зібрання творів та окремі видання певних авторів, зокрема академіків-основоположників української науки та перших керманичів Центральної книгозбірні України. Цей список поповнюється новими іменами і доповнюється уже описаними.
Кожен сектор відділу опрацювання документів бере безпосередню участь у ретроспекції виділеного масиву, сам механізм опрацювання відпрацьований роками, лише з доповненнями, уточненнями, запозиченнями з інших баз даних бібліотек, що становлять інтерес для користувачів Бібліотеки та відповідають усім сучасним нормам інформаційного пошукового апарату.
Книга опрацьовуються de visu, відкидаючи старі правила опису, за якими було створено попередній бібліографічний запис. Окрім цього, здійснюється сканування обкладинки або титульної сторінки для візуального контакту читача з даним документом, що надає йому яскравіших форм. Це особливо стосується джерел, які вже стали історією, і деякі з них наявні в одному екземплярі. Тому і тема відбору літератури для ретроспективної роботи також є нагальною, враховуючи багатомільйонний фонд Бібліотеки. Певна незначна кількість уже опрацьованої за новими технологіями літератури в подальшому піддається оцифровці, що лише доповнює тезу про нове життя, нове бачення даного примірника.
Каталогізатор здійснює опис книги, вносячи по максимуму всю інформацію про неї, збільшуючи точки доступу. Окрім цього, систематизатор присвоює індекс Рубрикатора НБУВ та індекс УДК для пошуку в електронній базі та тематичному навігаторі НБУВ. Таким чином, будь-який друкований документ набуває нового вигляду і нового пошукового наповнення.
У Бібліотеці існує потужний пошуково-інформативний центр в допомогу читачеві. Традиційний картковий каталог у складі декількох десятків каталогів, генеральних та допоміжних, а також Електронний каталог НБУВ, можливості якому необмежені. Постає питання: як узгоджуватимуться ці два види каталогів, коли книга переопрацьована новітнім способом, і результати цієї роботи можна побачити лише в електронному вигляді? На це питання дає відповідь сама новизна процесу ретроспекції, де книга опрацьовується вдруге, пройшовши всі етапи підготовки, бібліографічного опрацювання та розміщення книги у книгосховищі згідно шифру. Особливих змін, через які читач в електронному каталозі не зможе знайти книгу, не станеться, адже шифр залишається незмінним і основи бібліографічного запису також. Навіть описуючи по-новому книгу, якій понад 100 років, і яка була опрацьована за старими тогочасними стандартами, ключові моменти залишаються стабільними: автор, назва, вихідні дані. Окрім зазначеного, можна підкреслити позитив у плані звірки фонду з каталогами традиційними, уточненням щодо шифрів у разі необхідності тощо.
Щодо каталожної традиційної картки, вона залишається на старому місці у відповідній шафі за алфавітним чи тематичним пошуком. Як раніше зазначалося, при ретроспективній роботі з літературою зміни у пошуково-аналітичному процесі відбуваються в сучасних електронних технологіях, що є нагальним і затребуваним. Час потребує змін. Застаріле гальмує нове.

UDC 027.54(477-25)НБУВ:025.2-047.76]:025.354:[004.738.5:025.35]
Pavlo Shekera,
head of department,
department of complex processing of documents,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: shekerapv@nbuv.gov.ua

SELECTIVE RETROSPECTION OF VNLU FIXED FUNDS AS A UNIQUE OPPORTUNITY TO PROVIDE NEW LIFE TO DOCUMENTS

An analytical excursion into the process of retrospective work with selected literature from the main book depository of the VNLU is made. The priority directions of activity in this technological process are defined. Emphasis is placed on providing the reader with broad prospects and opportunities in terms of search and information after retroworking.
Keywords: retrospection, traditional card catalogs, electronic catalog of VNLU, priority directions of work, bibliographic description.
Keywords: retrospection, traditional card catalogs, electronic catalog of VNLU, priority directions of work, bibliographic description.