Польський тижневик «Tygodnik ilustrowany» як джерело до вивчення історії та культури України

ЗаявникБеба Алла Михайлівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіПольський тижневик «Tygodnik ilustrowany» як джерело до вивчення історії та культури України
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 050(438):94(477)
Беба Алла Михайлівна,
мол. наук. співроб. НБУВ
Beba Alla
junior researcher at V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

ПОЛЬСЬКИЙ ТИЖНЕВИК «TYGODNIK ILUSTROWANY» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
POLISH WEEKLY «TYGODNIK ILUSTROWANY» AS A SOURCE FOR THE STUDY OF THE HISTORY AND CULTURE OF UKRAINE

Надається огляд української тематики польського тижневика «Tygodnik ilustrowany», що видавався з середини XIX ст. до початку XX ст. у Варшаві, а наразі зберігається у фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.
An overview of the Ukrainian topics of the Polish weekly «Tygodnik ilustrowany» published since the middle of the XIX century, to the beginning of XX century іn Warszawa and is kept in the fund of library collections and historical collections department.
Ключові слова: польський тижневик, Ю. Бартошевіч, К. Свідзінський, А. Кісіль, Т. Падура.
Key words: Polish weekly, Y. Bartoshevich, K. Svidzinsky, A. Kisil, T. Padura


Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) має у своєму складі масив польськомовних періодичних видань, друкованих на теренах Польщі, Литви та України. Ці журнали налічують понад 17 500 одиниць зберігання. Одним із популярних тижневиків свого часу можна назвати «Tygodnik ilustrowany», який виходив у Варшаві, починаючи з 19 вересня (1 жовтня) 1859 р. по вересень 1939 р., і перестав друкуватись у зв’язку з початком Другої світової війни та окупацією Польщі німецькими військами. За цей період було видано 4116 номерів.
У фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій представлено близько 3000 номерів «Tygodnika ilustrowanogo». Том 1 за 1859 р. відсутній, номери за 1860–1914 рр., починаються з № 41 і закінчуються № 2876.
Тижневик відрізнявся великим форматом (27x35 см). Очевидно, журнал задумувався як серіальне видання, бо на титульних аркушах томів, виданих в 1859–1894 роках, присутній напис «Serya», який з 1895 р. зникає. В подальшому часопис видавався піврічними томами з переліком змісту за півроку.
На жаль, історія формування колекції цього журналу у фондах НБУВ достеменно невідома, але за деякими зовнішніми ознаками, такими як наліпки та печатки, можемо припустити, що колекція була зібрана Адамом Домарадзким. Наліпка на корінці палітурки вказує на власника: «Księgozbiór Adama Domaradzkiego». На штампі, розміщеному на титульному аркуші тижневика, вказується інформація, очевидно, про місце проживання власника: «Wojciechowka», «Teranówka». За інформацією «Słownika geograficznego Królewstwa Polskiego», виданого у Варшаві в 1893 р., «Wojciechowka» – це село над річкою Случ, Новоград-Волинського повіту (нині Житомирська область). На сучасній мапі України така назва відсутня. «Teranówka» (нині Тернівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області) у названому словнику згадується, як «Teranówka» – село, яке розміщено в «трьох верстах» від «Wojciechowky».
Переходячи до змісту журналу варто зауважити, що особливої уваги заслуговують історичні публікації, розміщені в першому розділі під назвою «Zyciorysy». Одним із активних дописувачів цього розділу був історик та славіст Юліан Бартошевич (1821–1870). Він все життя займався збором історичних пам’яток, особливу увагу присвячував, вивченню доби середньовіччя. Значна частина його наукової роботи присвячена біографічним дослідженням. У кожному з томів, виданих протягом 1860-х років, знаходимо численні статті Ю. Бартошевича, присвячені різним історичним постатям Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої та України, яка на той час входила до складу Польщі. Серед них варто згадати Юзефа Залуського (1702–1774) – бібліофіла та мецената, єпископа київського в 1759–1774 роках; Євстафія Воловича (1572–1630), також бібліофіла та мецената, єпископа віленського; Єроніма Стройновського (1752–1815) – першого ректора імператорського Віленського університету, який народився на Тернопільщині.
Одну з перших біографій, яку надрукував тижневик, присвячено Костянтину Свідзінському (1793–1855) – бібліофілу та колекціонеру, керівнику польських культурних осередків, який займався пошуками історичних матеріалів на території України. Останні двадцять років свого життя, після продажу власного маєтку на Житомирщині, він жив на Київщині в с. Пашківка, в маєтку у свого приятеля Вацлава Руліковського. Свідзінський збирав антикваріат, монети, книги, які купував за власні кошти, а особливо займався зібранням рукописів, архівних документів та записами старовинних легенд і дум. Відомо, що під кінець життя, його колекція складалась з рукописів, замальовок, монет та археологічних експонатів. Частину його архівних матеріалів було передано до Київської археографічної комісії. Інформацію про його участь у підготовці видання «Materyaly historyczne wydane przez Kommissyą archeologiczna kijowska» знаходимо в т. 2 часопису «Biblioteka Warszawska» за 1855 р. Тут зазначається, що з приватних зібрань найвагоміший внесок належить саме Костянтину Свідзінському, «матеріали якого найцікавіші, найбагатші». Деякі з них стосувалися листування відомих історичних осіб часів Богдана Хмельницького.
Не менш ґрунтовною є робота Ю. Бартошевича, присвячена діячу Речі Посполитої А. Кисілю (1600–1653). У № 45–47, т. 2 «Tygodnika ilustrowanego» представлено нарис його життя та діяльності в першій половині XVII ст. Говориться, зокрема, що народився він на Волині, був старовинного боярсько-шляхетському роду. Все своє життя брав активну участь у суспільно-політичному житті Польщі та України. У 1620 р. приймав участь у поході Польщі проти Османської Імперії під Цецорою, у 1621 р. – у битві під Хотином. У 1633 р. був старостою носівським, підкоморієм чернігівським, каштеляном чернігівським у 1639–1646 рр., з 1646 р. каштеляном київським, з 1647 – воєводою брацлавським, у 1649–1653 рр. – воєводою київським. Він володів численними маєтками на Волині, Київщині, Чернігівщині. Брав участь у засіданнях Сейму, був останнім православним сенатором Речі Посполитої, захищав права православної церкви від утисків, викликаних укладанням Берестейської унії 1596 р. Під час повстання Б. Хмельницького А. Кисіль брав активну участь у складі делегації на перемовинах з повсталими в 1649 р. у м. Переяславль. Пізніше А. Кисіль зустрічався з Б. Хмельницьким у Зборові в тому ж 1649 р. та в Білій Церкві 1651 р. У статті детально описуються події, які відбувалися в той проміжок часу – це війни, козацькі бунти, засідання сеймів. У № 45 опубліковано портрет Адама Кисіля.
Активним дописувачем журналу «Tygodnik ilustrowany» був літератор та історик Казимир Владислав Войцицький (1807–1878). Заслуговує на увагу його праця, присвячена польсько-українському поету Тимку Падурі (пол. Tomasz Padurra; 1801–1871), який належав до так званої «української школи в польській літературі». Падура народився в Іллінцях, нині Вінницька обл., закінчив Кременецький ліцей. У 20-х роках XIX ст. при дворі магната Вацлава Жевуського (1785–1831) на Поділлі учив бандуристів-торбаністів своїх пісень і сам для них складав мелодії. Після трагічної смерті Жевуського, він оселився у своєму маєтку під Бердичевом. У своїй творчості звертався до української історичної тематики, описів побуту і природи та фольклорних мотивів. Свої твори українською мовою Тимко Падура писав латинськими літерами. Довгий час твори поета поширювались лише в рукописах. Вперше його твори, зусиллями книгаря К. Яблонського, було опубліковано у Львові в 1842 р. Але те видання є поєднанням текстів різних авторів. Тимко Падура сам підготував і видав 1844 р. свою збірку під назвою «Ukrainky z nutoju Tymka Padurr». Видання поєднувало в собі не лише поетичні тексти автора, а й ноти до дум. В. Войцицький приводить на сторінках тижневика поетичні рядки Т. Олізаровського (1811–1879) у творі «Spiewi Kozaka», присвячені Тимку Падурі, та думи самого поета «Muraszka» й «Ukraina».
Як бачимо, історичний польський тижневик «Tygodnik ilustrowany» публікував численні матеріали, присвячені особистостям культури, політики, релігії, науки, які залишили свій слід, у тому числі і в історії нашої країни. Згаданий журнал не так добре досліджений фахівцями, як часописи «Киевская старина», «Чтения в обществе Нестора Летописца», «Архив Юго-Западной России», хоча є цікавим для дослідників та широкої читацької аудиторії. Подані в ньому матеріали можуть становить інтерес не лише для істориків, але й для краєзнавців, літературознавців та музикознавців.

1. Bartoszewicz J. Konstanty Świdziński // Tygodnik ilustrowany: pismo obejmujące ważniejsze wypadki spółczesne, życiorysy znakomitych ludzi, zabytki i pamiątki krajowa, podróże, powieści i poezye. Warszawa, 1859. Т. 1. S. 4–5, 14.
2. Bartoszewicz J. Kisiel Adam Wojewoda kijowski // Tygodnik ilustrowany. Warszawa, 1860. T. 2. S.413, 429, 438.
3. Wójcicki K. Wł. Padura Tomasz // Tygodnik ilustrowany. Warszawa, 1862. T. 4. S. 63–64.