ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ КОНСЕРВАЦІЇ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ДОКУМЕНТІВ: РЕКОМЕНДАЦІЇ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Тези доповіді

УДК 025.7/.9–049.35](049.3)(100)
Куява Людмила Михайлівна,
ORCID 0000-0002-5536-8529,
молодший науковий співробітник,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kuyavalm@ukr.net

ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ КОНСЕРВАЦІЇ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ДОКУМЕНТІВ: РЕКОМЕНДАЦІЇ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Розглянуто основні технології та методи консервації особливо цінних документів за рекомендаціями сучасних міжнародних організацій.
Ключові слова: цінні документи, міжнародні організації, консервація, методи, збереження.

Одним із потужних чинників розвитку суспільства в сучасних умовах стала його інформатизація. Інформація, що містить у собі весь світовий досвід людства, яка служить історичною пам'яттю і основою подальшого економічного та духовного прогресу суспільства, зберігається у бібліотеках і архівах світу. Збереження для прийдешніх поколінь цієї безцінної інформації та її носіїв, складових бібліотечних фондів, стало глобальним завданням, яке вирішують всі цивілізовані країни і світове співтовариство в цілому.
З кінця XIX ст. проблема збереження бібліотечних фондів набуває міжнародного значення. В 1898 р. у Швейцарії відбулася перша міжнародна бібліотечна конференція. Ініціатором зустрічі була бібліотека Ватикану з її унікальним фондом манускриптів – особливо цінних документів. Рішення присутніх на конференції було акцентовано на тому, щоб скласти список найбільш важливих рукописів, що потребують збереження.
Так, за різними оцінками стан збереження бібліотечних документів викликає велику тривогу – і не тільки в нашій країні. За висновком фахівців, з останніх електронних джерел з 320 млн. книг США зруйновано 20%, тобто 64 млн. У Бібліотеці Конгресу США приблизно 25% фонду знаходиться в критичному стані (це близько 13 млн. одиниць зберігання). Дослідження, проведені Німецьким бібліотечним інститутом, показали, що 15% бібліотечних і 20% архівних фондів Німеччини – під загрозою руйнування. В Україні близько 25% документів бібліотечного фонду вимагають термінових консерваційних заходів.
На Генеральній конференції ЮНЕСКО в 1986 р. були прийняті "Директиви можливих міжнародних дій щодо збереження бібліотечних матеріалів", які передбачали створення у кожній країні національної програми забезпечення збереження бібліотечних фондів. Такі програми створені і успішно реалізуються в США, Швеції, Франції, Канаді, Японії тощо. Проекти збереження бібліотечних фондів, що здійснюються ІФЛА (IFLA – Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій), регламентують розробку міжнародної стратегії збереження бібліотечних фондів в рамках центральної програми Preservation and Conservation (PAC), головними принципами якої є:
- збереження фондів як основна умова для виживання національної і світової культури та науки;
- збереження фондів тільки в кооперації на державному і міжнародному рівнях;
- відповідальність кожної країни за збереження власних документних фондів як національної частини загальносвітової духовної спадщини.
В структурі ІФЛА є секція щодо консервації особливо цінних документів.
У реалізації Програми беруть участь Міжнародна рада архівів, Міжнародна організація по стандартизації, ЮНЕСКО. Діяльність ІФЛА особливо активізувалася в останні десятиліття. У статутних документах цієї міжнародної організації йдеться про те, що в умовах будь-якої бібліотеки виникає необхідність застосування методів фазової консервації для особливо цінних документів. Фазове зберігання – це зберігання документів в контейнері з «безкислотного» картону або з інертного матеріалу.
У контейнер можна помістити документ на будь-якій фазі його використання (частково або повністю реставрований, пошкоджений, новий).
Насамперед, ці заходи уповільнюють старіння видань і запобігають їх пошкодженню. Матеріали для виготовлення контейнерів повинні бути нешкідливі для документів. Це може бути метал, дерево (крім дуба), пластик, картон. У бібліотеках зазвичай виготовляють картонні коробки для книг.
За рекомендаціями ІФЛА аркуші особливо цінних рукописів, документи архівного зберігання, малюнки доцільно інкапсулювати – укладати в капсули з прозорої світлостійкої міцної і довговічної плівки (найчастіше використовують поліетилентерефталатну або лавсанову плівки). Захисну капсулу виготовляють на спеціальній установці за допомогою ультразвукового зварювання за умови, що папір документа не є кислим.
Окреслені принципи консервації особливо цінних документів відображаються також у статуті Міжнародного комітету «Голубий щит», який опікується захистом культурних цінностей. Його ініціативи щодо збереження та консервації особливо цінних документів, що підтримані 84-ма національними бібліотеками, є найбільшими досягненнями у міжнародних заходах з забезпечення збереження об’єктів культури світового рівня.
Принагідно слід зазначити, що проблемі збереження бібліотечних фондів значну увагу приділяє найбільша і найавторитетніша в світі Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У світовій практиці міжнародних організацій пріоритет надається консервації, що дозволяє максимально забезпечити збереження можливо більшої кількості документів з мінімальним втручанням в їх структуру. Такою формою є превентивна (профілактична) консервація як сукупність дій з метою захисту видань і рукописів від зовнішніх впливів шляхом забезпечення нормативних умов зберігання.
Пріоритетним напрямком для ІФЛА є захист і збереження документального культурного надбання. Дотримуючись основних принципів, ІФЛА реалізує стратегічні напрямки діяльності щодо забезпечення доступу до інформації, ідей, творчості тощо. Стратегічні напрямки ІФЛА за 2010 – 2015 рр. окреслено як реалізацію поставленої мети за допомогою захисту інтересів бібліотек, набутого досвіду і підтвердження цінності бібліотек для суспільства.
ІФЛА на 2016 – 2021 рр. окреслено чотири стратегічних напрямки:
- бібліотеки в суспільстві як головне джерело інформації для науки, досліджень, культурної і соціальної діяльності;
- бібліотеки як каталізатори інновацій, які сприяють творчості і повторному використанню користувачами;
- підтримка бібліотек для забезпечення збереження культурного надбання в різних формах, шляхом можливої координації усіх дій;
- посилення розвитку програм захисту ресурсів бібліотек.
З метою збереження та захисту бібліотечних фондів створена програма «Культурне надбання» і Реєстр ризиків ІФЛА для того, щоб підтримати бібліотечну спільноту у напрямку екстреного реагування на стихійні лиха. Реєстр створений для виявлення документальних культурних колекцій, які знаходяться під загрозою знищення внаслідок антропогенних катастроф.
Оскільки з часом фактичний фізичний стан бібліотечних фондів погіршується, то вони потребують запровадження високоефективних способів забезпечення їх збереження. Вважається, що збереження фондів реалізується тільки реставрацію, однак така думка є не зовсім правильною. Безумовно, реставрація залишається актуальною, однак все ж таки найбільшого значення набувають консерваційні (превентивні) заходи, що спрямовані на попередження пошкоджень всіх видів бібліотечних документів.

UDC 025.7/.9–049.35](049.3)(100)
Liudmyla Kuiava,
ORCID 0000-0002-5536-8529,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuyavalm@ukr.net
TECHNOLOGIES AND METHODS OF CONSERVATION OF ESPECIALLY VALUABLE DOCUMENTS: RECOMMENDATIONS OF PROFESSIONAL INTERNATIONAL ORGANIZATIONS
The paper reviews the main technologies and methods of conservation of especially valuable documents according to the recommendations of professional international organizations.
Keywords: valuable documents, international organizations, conservation, methods, preservation.