ЧИ ПИСАВ МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ СИМФОНІЇ СИНЬЙОРА BERESCIOLLO?

Тези доповіді

УДК 78.27
Шуміліна Ольга Анатоліївна
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2615-1208
доктор мистецтвознавства, доцент
професор кафедри теорії музики
Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Львів, Україна
shumili2016@gmail.com

ЧИ ПИСАВ МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ СИМФОНІЇ СИНЬЙОРА BERESCIOLLO?

У доповіді спростовується авторство двох симфоній синьйора Beresciollo, які були безпідставно презентовані як симфонії Максима Березовського на прем’єрному виконанні 31 грудня 2020 року в Андріївській церкві м. Києва.
Ключові слова: Beresciollo, Березовський, симфонії, авторська атрибуція, документальні джерела, Мангаймська школа.

Постановка проблеми. 31 грудня 2020 року в Андріївській церкві м. Києва відбулася презентація двох симфоній Максима Березовського, організована відомим українським диригентом Кирилом Карабицем. Подію було представлено як сенсацію, із широким висвітленням в українських інформаційних ресурсах та потужною науковою підтримкою з боку відомих львівських музикознавиць Аделіни Єфіменко та Любові Кияновської (див. інтернет-журнал «Музика» від 29.12.2020 і 03.01.2021). Невдовзі після презентації в Український культурний фонд від Київської організації Національної спілки композиторів України було подано проект публікування й запису симфоній Максима Березовського із подальшим поширенням бібліотеками України. Проект було підтримано та профінансовано.
Усе сталося без публічного наукового обговорення питання авторства, а воно було конче потрібне, адже джерелом нотного тексту обох сенсаційно презентованих творів стали дві симфонії синьйора Beresciollo, надруковані в Парижі 1760 року. Максимові Березовському на час публікації симфоній виповнилось 15 років.
Виклад основних матеріалів дослідження. На думку організаторів прем’єри, головним і безсумнівним аргументом на користь авторства Березовського, стала стаття музикознавиці Лариси Івченко «Таємниця симфонії синьйора Березейолло», опублікована 25 років тому (Музика. 1996. № 1. С. 6–8). У цій статті йдеться про одну з двох симфоній синьйора Beresciollo, ноти якої перебувають у нотній колекцій родини Розумовських. Авторка статті припустила, що Березовський міг написати цю симфонію, але для того він мав раніше народитися... Інших аргументів не було. Але цього було достатньо для того, щоб через 25 років оголосити Beresciollo Березовським, а симфонії Beresciollo – симфоніями Березовського, і в післяпрем’єрній статті-рецензії знов закликати до перегляду дати народження українського митця: «Якщо 1760-й, виписаний на паризьких партитурах, – не механічна помилка, то дослідникам доведеться дуже серйозно зайнятись уточненням дати народження композитора» (Кияновська Л. Сенсаційна презентація симфоній Максима Березовського: післяпрем’єрні рефлексії. Музика. Інтернет-журнал. 03.01.2021).
Інші аргументи на користь авторства Березовського, що наводились в особистих розмовах з організаторами концерту-презентації, були такими: 1) відсутність метрики про народження Березовського (означає, що Березовський міг народитися раніше); 2) наявність нот однієї з симфоній синьйора Beresciollo у колекції Розумовських (може свідчити, що К. Розумовському належав примірник твору його музиканта); 3) подібність обох симфоній до т. зв. італійської симфонії Березовського (тобто всі три симфонії написані одним автором); 4) наявність слов’янської теми у тріо третьої частини симфонії G-dur (означає, що симфонію написав хтось з українців), 5) відсутність інформації про композитора Beresciollo. Усі ці аргументи (крім останнього) доволі легко спростовуються.
Перший аргумент спростовують відомості з прижиттєвих документальних джерел, згідно з якими у рік публікації симфоній Beresciollo Березовський служив на посаді оперного співака при Малому імператорському дворі в Оранієнбаумі, виходив на сцену в італійських операх і мав педагога з вокалу – італійську співачку-сопраністку Нунціату Гарані (Nunziata Garani). Вік Березовського легко встановити, якщо дізнатися, для якого голосу були написані співані ним партії. За тогочасною традицією голоси вказувалися в оперних лібрето. Ознайомлення з лібрето опер, у яких співав Березовський, доводить, що його партії були написані для високого чоловічого голосу. За відсутності в оперній трупі співаків-кастратів такі партії виконували жінки або підлітки. Це означає, що в рік видання симфоній Beresciollo Березовський був підлітком і що загальновизнана дата народження Березовського є правильною. Компонуванням інструментальної музики у той час він не займався, оскільки це не входило у його службові обов’язки і потребувало додаткового професійного вишколу.
Оминаючи другий аргумент, який можна пояснити тим, що К. Розумовський придбав ноти симфонії синьйора Beresciollo разом з іншими друкованими європейськими оркестровими новинками, перейдемо до двох наступних, які приводять нас до з’ясування питань стилю інструментальної музики середини ХVІІІ ст. та часового й регіонального поширення його меж.
Симфонії Beresciollo репрезентують стиль композиторів Мангаймської школи періоду Яна Стамиця (1717–1757), який дослідники визначають як ранній Мангайм або перший мангаймський період. Одна з новацій засновника мангаймського оркестру Я. Стамиця полягала у намаганні перетворити тричастинну оперну симфонію на самостійний твір, призначений для інструментальної капели. Задля цього у симфонію, скомпоновану за принципом швидко – повільно – швидко, було включено додаткову серединну частину – менует, що позбавило цикл ознак композиційної симетрії. Протягом наступного десятиліття після смерті Я. Стамиця (кінець 1750–1760-ті роки) композитори Мангаймської школи почали масово відмовлятися від менуетів і повертатися до традиційної тричастинної моделі циклу.
Обидві симфонії синьйора Beresciollo є чотиричастинними і мають у своєму складі менует. Це означає, що їхній автор мав безпосереднє відношення до Мангаймської школи періоду Яна Стамиця. Музиканти, що працювали на той час у Петербурзі та Оранієнбаумі, не писали чотиричастинних симфоній з менуетами, оскільки дотримувалися італійських традицій компонування світських інструментальних творів. Тож у Березовського не було навіть взірця для наслідування чотиричастинної моделі циклу. а стиль симфоній Beresciollo є занадто зрілим для 15-річного підлітка.
Появу слов’янської теми в одній із частин симфонії G-dur слід пояснити не належністю цього твору до спадку Березовського, а зв’язками автора із мангаймським оркестром, який складався з добре вишколених музикантів чеського походження.
Висновки. На підставі зазначеного вище слід зробити висновок про те, що Березовський на писав симфоній синьйора Beresciollo. У такому випадку публікування цих творів як перших українських симфоній (коштами Українського культурного фонду) є відвертою фальсифікацією та порушенням принципів академічної доброчесності, за дотриманням яких зараз ретельно стежать контролюючі органи української наукової громади.

UDC 78.27
Shumilina Olha
ORCID 0000-0002-2615-1208
Doctor of art history (Dr. Hab.), docent
Professor from the Department of Music Theory
Mykola Lysenko Lviv National Music Academy
Lviv, Ukraina
shumili2016@gmail.com

DID MAXIM BEREZOVSKY WRITE THE SYMPHONIES
BY SIGNOR BERESCIOLLO?
The report refutes the authorship of two symphonies by Signor Beresciollo, which were unreasonably presented as symphonies by Maxim Berezovsky at the premiere on December 31, 2020 in St. Andrew’s Church in Kyiv.
Keywords: Beresciollo, Berezovsky, symphonies, author's attribution, document sources, Mannheim school