Актуалізація біографічної проблематики у дисертаціях з історичної тематики

Тези доповіді

УДК 929+001.92
Патик Вікторія Василівна,
ORCID 0000-0003-2423-8745,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
відділ теорії і методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: victoriia@ukr.net

АКТУАЛІЗАЦІЯ БІОГРАФІЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ
У ДИСЕРТАЦІЯХ З ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Розглянуто тенденції актуалізації біографічної проблематики у дисертаціях зі спеціальності 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.
Ключові слова: біографіка, дисертації, наукова діяльність.

Дисертації являють собою комплексні наукові роботи, що базуються на широкій джерельній базі. Вони є рушійною силою сучасної науки, оскільки тісно пов’язані з розробкою нових методів та напрямів наукових досліджень. Актуальність тем дисертаційних робіт визначається відповідно до новітніх наукових потреб суспільства та затребуваністю в науковому товаристві. Вивчення та аналіз дисертацій допомагає оцінити стан та розвиток наукових досліджень, а також розкрити їх перспективні напрями.
На прикладі дисертаційного фонду НБУВ зі спеціальності 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни за 2010–2020 рр. розглянуто та проаналізовано стан, досягнення та перспективи біографічної складової наукових досліджень. Увагу закцентовано на дисертаціях, де у назві зазначено прізвище окремої особи або роду. Було встановлено, що, відповідно до вказаних вище критеріїв відбору, було захищено 43 дисертації, з них 6 – присвячені окремим родам, таким як Вишневецькі, Дорошенки, Скадовські, Старицькі, Шихуцькі, Штейнгелі.
Проведений аналіз засвідчує, що наукове коло поповнилося новими комплексними дослідженнями таких постатей, як С. В. Бородаєвський, Л. І. Винар, В. О. Замлинський, В.Н. Златарський, М. М. Кордуба, М.В. Клочков, С. І. Маслов, Н. Д. Полонська-Василенко, В. І. Стрельський, О. І. Тереножкін. У даних дисертаціях представлені біографічні відомості про осіб, розкрито їх діяльність у різних сферах, проаналізовано наукову спадщину, представлено особистий внесок у розвиток української науки.
Увагу дослідників привертали як дослідження окремих постатей в цілому, так і дослідження певних напрямів їх діяльності. Зокрема, А. О. Сайпанова займалася вивченням науково-педагогічної діяльності історика-болгариста С. І. Сідельнікова. В. Ю. Арістов увагу зосередив на науковій спадщині філолога, дослідника літописів О. О. Шахматова. Окремо було досліджено документальну спадщину В. П. Данилова, І.М. Каманіна та Ф. П. Матушевського. Також вивчалися питання епістолярної спадщини графа С. Р. Воронцова, В. К. Винниченка.
У науковому колі закріпилося та набуло широко вжитку поняття «інтелектуальна біографія». Дослідниками було створено інтелектуальні біографії істориків К. В. Харламповича, О. О. Рябініна-Скляревського, А. І. Яковліва, письменниці Д. Гуменної, етнографа М. А. Цертелєва.
Поповнили та розширили джерельну базу дисертації, присвячені М. С. Грушевському. Зокрема, С. М. Панькова дослідила його публіцистику як джерело дослідження суспільно-політичної думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., О. М. Владига розкрила його археографічну діяльність, В. О. Хоменко приділила увагу його діяльності в Українській партії соціалістів-революціонерів, Н. А. Шелудякова представила М. С. Грушевського як колекціонера крізь призму наукового та мистецького життя України ХІХ–ХХ ст. Також було захищено окремі дисертації, присвячені Д. І. Багалію, у яких розглянуто епістолярну спадщину українського історика, філософа та громадського діяча як історичне джерело та археографічну діяльність.
По-новому розглянуто відомі постаті, висвітлено нові історіографічні аспекти та малодосліджені віхи діяльності відомих осіб. Зокрема, Ю. В. Булгаков дослідив життя та діяльність П. П. Скоропадського, а також питання історіографії 1991–2011 рр. О. М. Тараненко розглянув аграрну політику П. П. Скоропадського. Ю. Ю. Куценко займалася вивченням постаті М. П. Драгоманова крізь призму історіографічних образів в українській історичній науці. Н. О. Шевченко розкрила нові аспекти наукової спадщини М. О Максимовича, зокрема було здійснено перший комплексний аналіз його студій з питань історії і культури Київської Русі.
Отже, можна констатувати, що дисертаційні роботи можуть бути об’єктивним показником рівня розвитку науки загалом, а також окремих напрямів, зокрема біографічного. Виокремлені дисертації біографічного спрямування можуть слугувати цінним та змістовним джерелом як для практичного використання, так і для подальших пошуків. Проведений аналіз засвідчив збільшення інтересу дослідників до вивчення життя та діяльності окремих осіб, персонологічного внеску в розвиток української науки. Важливо відзначити, що дисертації тісно пов’язані з розробкою нових напрямів, окремих аспектів та актуальних тем у науці. З їх допомогою можна простежити рівень та стани розробки окремих наукових напрямів, виокремити перспективи подальших досліджень.

UDC 929+001.92
Viktoriia Patyk,
ORCID 0000-0003-2423-8745,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: victoriia@ukr.net
ACTUALIZATION OF BIOGRAPHICAL ISSUES
IN DISSERTATIONS ON HISTORICAL TOPICS
The tendencies of actualization of biographical issues in dissertations in the specialty 07.00.06 – Historiography, source studies and special historical disciplines are considered.
Keywords: biography, dissertations, research activities.