ТЕКСТОВІ ЦИФРОВІ ФОРМАТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ БІБЛІОТЕК
Заявник | Соколова Ірина Василівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій. |
Назва доповіді | ТЕКСТОВІ ЦИФРОВІ ФОРМАТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ БІБЛІОТЕК |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
ТЕКСТОВІ ЦИФРОВІ ФОРМАТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
ФАХІВЦІВ БІБЛІОТЕК
У публікації розглянуто структуру професійної комунікації, різні типи текстових електронних ресурсів, що є складовою комунікації у бібліотечно-інформаційній сфері.
Ключові слова: електронна професійна комунікація, засоби професійної комунікації.
Продуктивність сучасної бібліотечної комунікації забезпечується готовністю і здатністю фахівців до конструктивної і гармонійної взаємодії під час виконання своїх професійних обов’язків. Добре організована професійна комунікація бібліотечних фахівців є запорукою успішного розвитку бібліотечної сфери, підтримування на належному рівні компетенції бібліотечних фахівців. Професійна комунікація - це «процес обміну інформацією між представниками однієї професії під час пізнавально-трудової і творчої діяльності, спрямований на професійний розвиток, у ході якого створюються професійні спільноти, що характеризуються певними нормами мислення, поведінки і взаємодії між членами спільноти» [1]. Професійні комунікації дають можливість спільного обговорення професійних проблем, надання методичної допомоги та підтримки, підготовки і випуску спільних публікацій, участі в заходах по підвищенню кваліфікації і перепідготовки, знайомства і використання досвіду роботи інших інформаційних установ.
В інформаційно-комунікаційній структурі можна виділити такі основні елементи: хто говорить (комунікатор, автор, джерело, відправник); що говорить (зміст); як каже (вид, форма); за допомогою яких засобів передається інформація (канал, вид зв'язку); кому говорить (професійна аудиторія, окремий читач, глядач, слухач, адресат, реципієнт тощо); коли говорить (час); з яким результатом (зворотній зв'язок) [2].
Останнім часом усе більшого поширення набуває електронна комунікація бібліотечних працівників, яка передбачає використання електронних каналів зв'язку: комп’ютерної техніки, пристроїв для мобільного зв'язку. При здійсненні електронної комунікації інформація може бути представлена у текстовій формі, відео- або аудіоповідомлень. Використання електронної професійної комунікації набуло особливої актуальності зі встановленням в Україні карантину та введенням обмежувальних протиепідемічних заходів навесні 2020 р., а також тимчасового переведення бібліотек на дистанційну форму роботи. Ці обмеження передусім відбилися на тих форматах професійної комунікації, які передбачають зустрічі віч-на-віч або зібрання професійної аудиторії: конференції, лекції, тренінги, консультації тощо. На початковому етапі карантину заходи, що передбачали людські зібрання, відтерміновувались, пізніше їх почали проводити у режимі відеоконференції. Ширше стали застосовуватись текстові цифрові формати професійної комунікації. В умовах карантину, коли не можна було скористатися службовими матеріалами і фаховою літературою з бібліотечних фондів, важливим джерелом інформації стали електронні матеріали.
Електронні текстові форми комунікації бібліотечних фахівців можуть бути представлені через: електронні версії періодичних, продовжуваних, книжкових видань; сайти бібліотечних об’єднань, бібліотек та інформаційних установ; повнотекстові і бібліографічні БД матеріалів бібліотечної тематики, електронне фахове листування, сторінки бібліотек у соцмережах, форуми тощо.
Багато важливої фахової інформації міститься на сайтах бібліотек, Книжкової палати, книготоргівельних організацій. На бібліотечних веб-сайтах можна знайти БД бібліографічної і повнотекстової інформації бібліотекознавчої тематики, інформацію про проведення конференцій та інших заходів, певні професійні контакти, бібліотечні новини, лінки до корисних Інтернет-ресурсів тощо. Наприклад, на веб-порталі НБУВ (http://www.nbuv.gov.ua) та сайті «Центр дослідження соціальних комунікацій» (www.nbuviap.gov.ua) повнотекстово представлені наукові праці, матеріали конференцій, монографії, науково-методичні посібники, підготовлені співробітниками і видані у бібліотеці. Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого на своєму сайті репрезентує електронний ресурс «Українська бібліотечна енциклопедія». На веб-сайтах провідних бібліотек виділено спеціальну рубрику для бібліотечних фахівців, де можна ознайомитись з переліком діючих нормативно-правових документів, що регламентують роботу бібліотечно-інформаційної сфери, скористатися сервісом віртуальної інформаційно-довідкової служби, знайти корисні лінки, інформацію про навчання і підвищення кваліфікації за фахом тощо. Зокрема, у рубриці «Бібліотекарям» на веб-порталі НБУВ серед інших матеріалів представлено перелік «Стандарти з бібліотечної справи і суміжних галузей» (http://www.nbuv.gov.ua/node/5582), який регулярно оновлюється з метою оперативного інформування про чинні профільні НД. Електронні версії фахових періодичних і продовжуваних видань представлені у репозитарії «Наукова періодика України», що функціонує на умовах Відкритого Доступу (http://www.nbuv.gov.ua/portal). Коло бібліотекознавчої періодики і продовжуваних видань України наразі представлене 20 виданнями, п’ять із яких видаються у НБУВ. (http://www.irbis-nbuv.gov.ua/JLIB/). Сторінки у соціальних мережах, які активно створюються бібліотеками, окремими бібліотечними підрозділами, працівниками бібліотек, стають платформою для організації та обговорення бібліотечних проектів, розміщення новин, активного спілкування. Зазвичай відбувається взаємодія соцмережі і офіційного веб-сайту бібліотеки. Наприклад, Інститут бібліотекознавства НБУВ щорічно проводить семінари для співробітників НБУВ і бібліотекарів наукових установ НАНУ, висвітлення інформації про ці заходи розміщується як на веб-порталі НБУВ, так і у соцмережах. Фахове електронне листування активно застосовується для здійснення інформування в межах окремого закладу або бібліотечної спільноти, звітування, анкетування, міжособистісного обміну інформацією, встановлення контактів тощо.
Поява нових інформаційно-комунікаційних цифрових інструментів відкрила нові можливості для здійснення фахового спілкування бібліотечного співтовариства. Використання можливостей електронного середовища для здійснення комунікації дозволяє долати просторові, часові, мовні бар’єри. Використання електронних каналів передачі інформації не призводить до заміни традиційних форм професійної комунікації, а розширює можливості у спілкуванні і обміні фаховою інформацією.
Список використаної літератури
1. Воробьева Н. А. Структура профессиональной коммуникации в сфере образования // Письма в Эмиссия. Оффлайн : электронный интернет-журнал. – 2009. – Март [Электронный ресурс]. – URL: http://www.emissia.org/offline/2009/1314.htm. (Дата обращения: 22.07.2021).
2. Рыбарева Е. В. Коммуникативные процессы в профессиональной деятельности : Курс лекций. Минск, 2012. 270 с. URL: https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=701759 (Дата обращения: 22.07.2021).
References
1. Vorobeva, N. (2009) Struktura professionalnoy kommunikatsii v sfere obrazovaniya (The structure of professional communication in the field of education) Retrieved from http://www.emissia.org/offline/2009/1314.htm [in Russian].
2. Ryibareva, E. (2012) Kommunikativnyie protsessyi v professionalnoy deyatelnosti (Communicative processes in professional activity) Retrieved from https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=701759 [in Russian].
Ми в соціальних мережах