Унівські та почаївські Псалтирі – пам’ятки українського друкарства
Заявник | Заболотна Наталія Валентинівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Круглий стіл. Святе Письмо в українській рукописній та друкованій традиції: тиражування, рефлексії, інтерпретації. До 440-ліття виходу друком Острозької Біблії 1581 р. |
Назва доповіді | Унівські та почаївські Псалтирі – пам’ятки українського друкарства |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 655.3.066.11(477)"16/17"
Заболотна Наталія Валентинівна,
ORCID: 0000-0002-2302-959X,
канд. філол. наук,
старший науковий співробітник,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
zabolotna_n@ukr.net
УНІВСЬКІ ТА ПОЧАЇВСЬКІ ПСАЛТИРІ – ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ДРУКАРСТВА
Розглянуто кириличні видання Псалтиря, опубліковані в Уневі та Почаєві протягом ІІ половини XVII – XVIII ст., та особливості їх оформлення.
Ключові слова: кириличні стародруки, унівські видання, почаївські видання, оформлення книги.
Острозька Біблія, ювілей якої відзначаємо нині, є першою в низці повних видань Біблії в Україні. Значно частіше, ніж повний текст Біблії, видавали її окремі, найнеобхідніші в богослужбовій практиці та для читання біблійні книги – Євангеліє, Апостол і Псалтир. Псалтир у цьому переліку вирізняється тим, що був іще і книгою для навчання – за ним навчали читати, а якщо у XVII–XVIII ст. у домі була одна-єдина книжка, з великою ймовірністю можна стверджувати, що це був саме Псалтир. Опосередковано Псалтир вплинув навіть на давню друкарську термінологію: відносно великий, чіткий шрифт, яким переважно друкували ці видання, отримав назву «псалтирного».
Зважаючи на постійну потребу в книгах – а Псалтир був серед тих книг, на які попит був дуже великий, – великі друкарні випустили за часи своєї діяльності по кілька видань Псалтиря. Це справедливо і щодо спадщини Унівської та Почаївської друкарень – значних друкарських осередків Правобережжя.
Попри очевидну спільність – канонічний текст між унівськими й почаївськими Псалтирями як пам’ятками друкарства є як спільні, так і відмінні риси і в оформленні видань, і в подальшій долі примірників.
Для друкарні Унівського Успенського монастиря саме Псалтир став тією першою книгою, з якої розпочалася діяльність установи. Загалом в Уневі побачили світ 6 видань Псалтиря (крім того було видано Псалтир у віршах у перекладі на румунську мову св. Дософтея Сучавського 1673 р. та Псалтир з возслідуванням 1692 р.). У фондах НБУВ зберігається 4 видання унівських Псалтирів – 1648, два видання 1678 та 1689 рр., представлені 5 примірниками. Усі примірники неповні й до кінця ХХ – ХХІ ст. дійшли у доволі ветхому стані, що засвідчує їх активне використання в минулому. Формат усіх унівських Псалтирів – четвірка, їх надруковано переважно чорною фарбою. Червону фарбу – цинобру використано тільки в Ключі Пасхальному (розділі, призначеному для того, щоби священник міг самостійно обчислити дату Великодня на будь-який рік), де вона виконує не декоративну, а смислову функцію, зорово виділяючи певні дати. Натомість унівські Псалтирі прикрашені численними гравюрами, серед яких заставки, кінцівки, ініціали й такі оригінальні витвори, як парні гравійовані оздоби колонтитулів, а доповнюють цей арсенал художніх оздоб виливні прикраси.
Почаївська друкарня розпочала діяльність майже через століття після Унівської, але масштаби накладів, різноманітність репертуару, якість видавничої підготовки почаївських стародруків значно перевищує унівську спадщину. У бібліографії відомо 14 почаївських видань Псалтиря, серед яких 4 було призначено для старообрядців, а також один Псалтир із тлумаченням (великоформатний). У фондах НБУВ зберігаються 9 почаївських видань Псалтиря – 1737, [1742], 1750, 1763, 1774, 1779, 1792 рр., з них одне (1779 р. видання) опубліковано паралельно церковнослов’янською і польською мовою, у тому два видання для старообрядців – 1783 і 1786 р. (вони більш-менш ретельно наслідували орфографію та зовнішній вигляд московських дореформених видань), також у фондах бібліотеки є почаївський Псалтир з тлумаченням. Фізичний стан почаївських Псалтирів НБУВ також засвідчує їх активне побутування і як літургійних, і як навчальних книг. Більшість їх надруковано форматом у четвірку, але також і меншими форматами – аж до двадцять четвертої частки аркуша. У плані художнього оформлення почаївські Псалтирі відрізняються від унівських тим, що крім традиційних заставок, кінцівок, ініціалів (у деяких виданнях) і виливних прикрас для їх оздоблення використано ілюстрації. Виконані в техніці деревориту цілосторінкові гравюри зображають царя Давида, потоплення фараонового війська та, що особливо цікаво, чудотворну Почаївську ікону Пресв. Богородиці з монастирем та/або з чудесами. Оскільки зображення цієї почаївської святині не має зв’язку з текстом книги, можна тільки припустити, що Псалтир як одну з найпопулярніших книг цілеспрямовано чи так ставалося використовували для популяризації чудотворного образу серед вірян.
Як в унівських, так і в почаївських Псалтирях (як і кириличних стародруках загалом) привертають увагу малі форми книжкової графіки. Сюжети заставок і кінцівок охоплюють широкий тематичний спектр від іконографії великих християнських свят, змалювання подій із духовного життя людей (наприклад, хрещення) до зображення янголів, маскаронів, мешканців рослинного світу. Втім, представники рослинного світу рясно увивають собою сюжетні заставки, тож події там відбуваються серед грандіозних квітів, листя аканту, плодів винограду та іншої флори.
Іще цікавішими є такі невеликі й, теоретично, суто утилітарні елементи як гравійовані ініціали. Утім, майстри (а з огляду на виконання деяких ініціалів, і учні), які різьбили ініціали для Унівської й Почаївської друкарень, зуміли досягти значного стилістичного й сюжетного різноманіття. Особливо цікавими є сюжетні ініціали. Зображення в них охоплюють надзвичайно широкий спектр тем: від багатоперсонажних сцен до звірів і птахів, від святих до кентаврів і тритонів.
Окрім того, кожен із примірників унівських і почаївських Псалтирів із фондів НБУВ має свою неповторну історію, про епізоди з якої свідчать давні провенієнції та покрайні записи (що вже бувало предметом досліджень, а найповніше вираження знайде у друкованих каталогах).
Отже, з огляду на вищенаведене можна стверджувати, що унівські та почаївські Псалтирі є самобутніми пам’ятками українського друкарства, вони не лише використовувалися у церковній практиці, у навчанні, але також через численні й різноманітні гравюри сприяли естетичному розвитку давніх читачів і донесли до нас світобачення митців XVII–XVIII ст.
UDC 655.3.066.11(477)"16/17"
Zabolotna Nataliia,
ORCID: 0000-0002-2302-959X,
Candidate of Philological Sciences,
Senior researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
zabolotna_n@ukr.net
UNIV AND POCHAYIV PSALTERS – THE MONUMENTS OF UKRAINIAN PRINTING
The Cyrillic editions of the Psalter, published in Univ and Pochayiv during the second half of the 17th – 18th centuries, and the peculiarities of their design are considered.
Keywords: ancient Cyrillic books, editions of Univ, editions of Pochayiv, book design.
Ми в соціальних мережах