Форми організаціїї та технології доступу до електронних ресурсів бібліотеки у веб-середовищі

ЗаявникСамохіна Наталія Федорівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіФорми організаціїї та технології доступу до електронних ресурсів бібліотеки у веб-середовищі
Інформація про співдоповідачівПелюховська Інна Захарівна, мол. наук. співроб.
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Самохіна Наталія Федорівна,
Samokhina Nataliia,
завідувач відділу, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
PhD, Head of department, senior researcher,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Vernadsky National Library of Ukraine;
Пелюховська Інна Захарівна,
Pelukhovska Inna,
молодший науковий співробітник,
junior researcher,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Vernadsky National Library of Ukraine

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ДОСТУПУ ДО
ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ У ВЕБ-СЕРЕДОВИЩІ

THE FORMS OF ORGANIZATION AND THE TECHNOLOGIES
OF ACCESS TO THE ELECTRONIC RESOURCES OF THE LIBRARY
IN THE WEB ENVIRONMENT

Висвітлено основні компоненти та сервіси електронної бібліотеки, види відповідних ресурсів. Розглянуто особливості функціонування та перспективні напрями впровадження веб-технологій у бібліотечну діяльність.
The basic components, services of the electronic library and types of relevant resources are covered. The features of functioning and the perspective directions of introduction of web technologies into the library activity are considered.

Ключові слова: електронна бібліотека, електронна версія періодичного видання, веб-технології, інформаційний продукт, Web 3.0.
Key words: electronic library, electronic version of periodical, web technologies, information product, Web 3.0.

Швидкий розвиток Інтернету визначив появу технологій онлайнового доступу до електронних інформаційних ресурсів. Технології Web 3.0 – це множина онлайн-сервісів, що надають повний спектр засобів внесення, редагування, пошуку і відображення будь-якого типу контенту користувачами-експертами. Для бібліотек вони передбачають наявність спеціалізованих ресурсів, де здійснюватиметься інтеграція всіх необхідних користувачеві сервісів та публікація контенту, що модерується експертами. Також можливим вбачається створення віртуальних співтовариств читачів-експертів, експертних колекцій, спеціалізованих ресурсів тощо. Web 3.0 дозволяє побачити важливість електронних бібліотек (ЕБ) і простоту використання технологій як ключових факторів оцінки якості інформаційних ресурсів бібліотек. Концепція Web 3.0 пропонує книгозбірням якісно новий рівень й інноваційні шляхи налагодження комунікації та обміну знаннями в суспільстві. Завдяки освоєнню семантичних технологій Web 3.0 бібліотека отримує нові інструменти для організації новітніх форм обслуговування користувачів. Основною метою використання потенціалу технологій Web 3.0 у бібліотеці є розширення доступу до електронних колекцій та оптимізації процесів пошуку й використання ресурсів, тобто створення "бібліотеки без кордонів", в якій інформаційні об'єкти легко доступні користувачам незалежно від фізичного розташування, виду, обсягу, формату тощо. Бібліотека на основі використання семантичних технологій Web 3.0 отримає можливість інтегрувати інформацію, засновану на різних метаданих, отриманих з мережі та забезпечувати взаємодію, а також надійний та зручний семантичний пошук [2, 3].
В Україні прийняті Державні програми: «Створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека-XXI», «Всеукраїнська електронна бібліотека», «Збереження бібліотечних фондів на період до 2020 року», «Положення про Національний репозитарій академічних текстів», спрямовані на вирішення проблеми ефективності використання документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах, поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності. Особливу роль у наданні доступу до інформації в сучасних умовах відіграють ЕБ, які є однією з форм організації електронних ресурсів і забезпечують подання інформаційних ресурсів в електронному вигляді. Створення ЕБ вимагає вирішення значної кількості організаційних, методичних і технічних питань, забезпечує широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій і ресурсів. ЕБ як інформаційна система є складним комплексом, що включає програмні, технологічні, апаратні складові. Під час вирішення питання проектування ЕБ постає ряд завдань: з'ясування відповідного поняттєвого апарату, визначення основних компонентів і базових сервісів для ЕБ, дослідження видів інформаційних ресурсів та їх опис, розроблення методики наповнення ЕБ відповідними ресурсами тощо. Основними перевагами електронних зібрань для бібліотек є надання інформації користувачеві за місцем її замовлення; більше можливостей щодо пошуку відомостей і їх опрацювання; можливість спільного використання певної інформації декількома читачами одночасно; можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою подання їх в електронному вигляді; можливість постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської; інформація доступна повсюдно і цілодобово.
ЕБ складається з кількох компонентів – функціональної частини та інформаційних ресурсів. Функціональна частина відображається в сервісах, що надає ЕБ. Інформаційні ресурси – це контент ЕБ, що поданий у певному форматі та відповідним чином описаний.
Основними базовими сервісами ЕБ є:
- обмеження прав доступу, яке може бути обумовлено, наприклад, необхідністю захисту авторських прав. Щоб уникнути проблем з дотриманням законодавства з авторського права, необхідною умовою є згода автора, що передає свій ресурс до ЕБ, з умовами, на яких цей ресурс буде публікуватися в ЕБ;
- навігація по ресурсах. Інформаційні сервіси, що забезпечують навігацію по інформаційних ресурсах, складають основу ЕБ. Навігація по інформаційних ресурсах забезпечується сервісами пошуку та перегляду;
- пошук інформаційних ресурсів. повинен надавати можливість знаходити в системі інформаційні ресурси, їх властивості та зміст. Зазвичай, це пошукові запити, до яких заноситься значення параметрів, що задається користувачем (наприклад, мова документа, формат документа, перелік метаданих, що використовується, дата створення документа тощо);
- довідкова інформація. Надається інформація, що стосується специфічних особливостей роботи ЕБ (дотримання авторських прав, обмеження прав доступу, правила реєстрації і т.п.);
- статистика використання ЕБ. Одне з основних призначень статистичних даних функціонування ЕБ – оцінювання якості її функціонування.
Створення інформаційного ресурсу в ЕБ – це процес перетворення традиційних джерел інформації у форму електронних ресурсів. Ресурси можуть створюватися внаслідок оцифрування паперових джерел, а також внаслідок їх початкового подання в електронному вигляді. Так, джерелами комплектування інформаційного ресурсу «Наукова електронна бібліотека» НБУВ визначаються такі:
- документи, запозичені із вільнодоступних мережевих інтернет-ресурсів;
- електронні аналоги друкованих видань або електронні видання, надані правовласниками: авторами або видавництвами;
- оцифровані традиційні документи бібліотечного фонду.
«Наукова електронна бібліотека» НБУВ містить інформаційні ресурси, що становлять науковий інтерес [4]. Комплектування інформаційного ресурсу «Наукова електронна бібліотека» НБУВ, відповідно до цільового призначення, здійснюється такими видами електронних документів:
• наукові (монографії, матеріали наукових конференцій, збірники наукових праць) – складають переважну більшість загального обсягу наукової електронної бібліотеки;
• науково-популярні (нариси, інформаційно-аналітичні збірники, огляди);
• навчальні (підручники, навчальні посібники, навчально-методичні видання);
• довідкові (енциклопедії, словники, довідники, бібліографічні видання);
• офіційні (закони, укази, постанови, розпорядження, акти);
• нормативно-методичні (стандарти, методичні посібники, інструкції).
Особливий інтерес представляє створення ЕБ періодичних видань, оскільки наукові періодичні видання є найбільш ефективним джерелом наукової інформації, містять актуальні наукові результати. У НБУВ ще з 2008 р. створюється інформаційний продукт електронна бібліотека «Наукова періодика України», який вміщує електронні версії періодичних фахових видань наукових установ та навчальних закладів. На сьогодні до ресурсу входить 2650 наукових фахових періодичних видань, здійснюється постатейний розпис номерів періодичних наукових видань [4]. На сьогодні в інформаційному ресурсі «Наукова періодика України» представлено понад 900 тис. повних текстів наукових статей, внесених до змісту відповідних номерів періодичних наукових фахових видань.
Рішення Web 3.0 активно впроваджуються в електронних ресурсах НБУВ: посилання до цитувань Google Scholar, перехід до пошукових профілів авторів наукових публікацій, перехресні гіперпосилання між пов’язаними інформаційними ресурсами [1]. Все це значно покращує інформаційні та навігаційні можливості користувацького інтерфейсу, орієнтованого на користувача-науковця.
Розвиток електронних наукових комунікацій активізував увагу українських вчених до національних наукових електронних ресурсів, що формуються в НБУВ, про що свідчить статистика відвідування бібліотечного веб-порталу. Природнім кроком розбудови електронних ресурсів НБУВ вбачається доповнення електронних ресурсів наукової періодики книжковими виданнями (автореферати, дисертації, монографії, збірники наукових праць та конференцій, підручники, наукові довідкові видання тощо) [3]. Створення такої інтегрованої національної наукової електронної бібліотеки буде сприяти популяризації та ефективному використанню доробку українських вчених.

Список використаних джерел
1. Лобузіна К. В. Електронна наукова періодика відкритого доступу: семантичні веб-технології для бібліотек / К. Лобузіна // Бібліотечний вісник. – 2015. – № 3. – С. 18-23.
2. Лобузина Е. В. Интернет-комплекс научной библиотеки как средство интеграции информационных ресурсов / Е. В. Лобузина // Научные и технические библиотеки. – 2012. – № 12. – С. 20-27.
3. Лобузина Е.В. Информационный портал «Наука Украины: доступ к знаниям» / Е. В. Лобузина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – 2017. – Вып. 14. – С. 35-46. URL: :http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2017_14_6.
4. Самохіна, Н. Ф. Організація повнотекстових електронних ресурсів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Н. Ф. Самохіна // Бібл. вісн. – 2014. – № 6. – С. 13 – 17.