ІНТЕГРАЦІЯ РЕСУРСІВ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОГО КОМПЛЕКСУ НАН УКРАЇНИ

Тези доповіді

Солоіденко Галина Іванівна
ORCID 0000-0002-1326-0034,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник,
відділ науково-методичної роботи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: soloidenko@nbuv.gov.ua

ІНТЕГРАЦІЯ РЕСУРСІВ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОГО
КОМПЛЕКСУ НАН УКРАЇНИ

Розглянуто питання про стан міжбібліотечної координації та взаємодії бібліотек. Особлива увага зосереджена на можливостях інтеграції інформаційних ресурсів бібліотек наукових установ НАН України.
Ключові слова: інформаційно-бібліотечний комплекс, інтеграція інформаційних ресурсів, бібліотеки наукових установ НАН України.

Упродовж багатьох років ідеї міжбібліотечної координації та взаємодії залишались лише актуальними проблемами науково-інформаційних теорій, що знайшли відображення на сторінках численних монографій, дисертаційних досліджень та наукових статей бібліотечних фахівців різних систем і відомств України. Питання корпоративного співробітництва бібліотек неодноразово піднімались та обговорювались на міжнародних конференціях, семінарах, стали актуальними темами наукових досліджень бібліотек. Це й не дивно, адже ресурсні можливості будь-якої бібліотеки чи бібліотечної системи з точки зору задоволення всієї сукупності інформаційних потреб користувачів є досить обмеженими. Тому діяльність бібліотек з орієнтацією на власні ресурси в ході інформаційного обслуговування користувачів є малоефективною й не може забезпечити їх високого соціального статусу.
Складні соціально-економічні умови в яких опинились вітчизняні бібліотеки зі здобуттям незалежності України в поєднанні з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій сприяли пошуку нових можливостей, стимулювали до вироблення нових підходів, призвели до розвитку нових форм бібліотечного співробітництва. Виходом із цієї ситуації для більшості вітчизняних бібліотек стала необхідність розвитку механізмів взаємодії, участь у бібліотечних корпоративних системах та проектах з метою взаємовикористання інформаційних ресурсів бібліотек-учасниць.
З перших років незалежності Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського послідовно розпочала створення масштабних проектів на корпоративних засадах таких як повнотекстове зібрання «Наукова періодика України», загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова», інтегрована історико-культурна електронна бібліотека «Цифрова Україніка» та низку інших. Однак, зрив фінансування Державної програми розвитку діяльності НБУВ на 2005–2010 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1085 негативно позначився на її подальшому розвитку, впровадженні нових корпоративних проєктів. Особливо великим розчаруванням всього бібліотечного співтовариства став і загальнодержавний проєкт створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека–XXI», затверджений Кабінетом Міністрів України у 2011 р. № 956 який через відсутність фінансування так і не розпочався.
В Україні з різних причин ідеї корпоративного співробітництва отримали практичне втілення перевжно на регіональному та галузевому рівнях. Впровадженням різних корпоративних проектів розпочали займатися бібліотеки Києва, Кіровограда, Запоріжжя, Миколаєва, Харкова та інших міст. Безперечно бібліотечні консорціуми, що з'явились стали важливими і необхідними ланками на шляху підвищення ефективності внутрішніх бібліотечних процесів і створення сервісів нового покоління для користувачів. Разом з тим, порівняно з іншими державами близького та далекого зарубіжжя Україна суттєво відстає в реалізації корпоративних проектів.
У зарубіжних країнах бібліотечні корпорації почали створюватись ще на початку 1970-х років і в результаті їхньої ефективної діяльності основна маса бібліотек відмовилась від виконання робіт з каталогізації своїх фондів, підвищила рівень інформаційного обслуговування користувачів, розширила номенклатуру продуктів і послуг.
Недооцінка державними органами ролі та значення бібліотечної галузі у цілому та національних бібліотек зокрема, негативно позначилася на розвиткові всієї бібліотечно-інформаційної, в тому числі науково-інформаційної системи України. У 2004 році була започаткована «Програма інформатизації НАН України», в ході виконання якої було затверджено та реалізовано 5 концепцій, однак, вагомих здобутків в плані інтеграції інформаційних ресурсів академічних установ (крім «Наукової електронної бібліотеки періодичних видань НАН України») нею не було досягнуто.
І не секрет, що рівень комунікаційних можливостей академічних бібліотек нині не відповідає запитам сучасних користувачів-дослідників по цілому комплексу невирішених питань. Першою і головною причиною цих негараздів є технічна: слабка оснащеність бібліотек комп’ютерною технікою. Бібліотечна мережа наукових установ (95 бібліотек без НБУВ та ЛННБУ) має 181 комп’ютер, що працюють у 82 бібліотеках, у 10 бібліотеках комп’ютери потребують модернізації, у 5 бібліотеках лише один комп’ютер, без жодної комп’ютерної техніки функціонує 13 бібліотек, лише 44 бібліотеки мають комп’ютеризовані робочі місця для користувачів.
Cуттєвим недоліком став і той факт, що бібліотеки наукових установ не отримали єдиного програмного забезпечення, а розпочали автоматизацію використовуючи різні програмні продукти. Зокрема, НБУВ спочатку впровадила АБІС Аllegro, згодом перейшла на ІРБІС, яка завдяки старанням фахівців бібліотеки була суттєво допрацьована і змінена відповідно до українських реалій та завдань національної бібліотеки. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника у 2007 р. розпочала впровадження АБІС Alepf і нині зіткнулася з великими труднощами щодо її подальшої технічної підтримки. Бібліотеки наукових установ впроваджували різні програмні продукти, починаючи від «Библиотека-3» (Росія), ІРБІС (Росія), «УФД/Бібліотека» (Україна), розробки фахівців своїх установ та наукових установ близького зарубіжжя. На сьогодні програму ІРБІС використовують 20 бібліотек; УФД/Бібліотека – чотири; допрацьовану програму Koha – чотири, у трьох бібліотеках використовують власні розробки програмного забезпечення, дві – програми наукових установ Росії та Білорусі.
Як наголошують фахівці цифрова трансформація бібліотек безпосередньо залежить від можливостей наявних програмно-технічних систем. Придбання сучасних зарубіжних програмних продуктів потребує значних валютних затрат на їх купівлю, технічну підтримку (поставку нових версій) і прив’язку (адаптацію) до умов впровадження в кожній окремій бібліотеці. Тому актуальним залишається питання, слід використовувати продукти і напрацьовані методики зарубіжних країн чи краще створювати свої власні? На жаль відповіді на це питання як у «Програмі інформатизації НАН України» так і в «Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року» ми не знаходимо.
Вагомими причинами сучасного стану справ є й відсутність фінансових засобів на розвиток корпоративної взаємодії бібліотек та непрофесійне адміністрування електронних каталогів та баз даних створюваних в академічних установах. Наразі постає питання як бібліотекам успішно вписатися в новий цифровий простір з такими можливостями? Як організувати єдине вікно для пошуку інформації та як забезпечити доступність ресурсів для користувача незалежно від його місця розташування?
UDC
Halyna Soloidenko,
ORCID 0000-0002-1326-0034,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Researcher Associate,
Leading Researcher Associate,
Department of scientific and methodical work,
Institute of Library Science?
V. I.Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: soloidenko@nbuv.gov.ua

INTEGRATION OF INFORMATION AND LIBRARY RESOURCES COMPLEX OF THE NAS OF UKRAINE
The question of the state of interlibrary coordination and interaction of libraries is considered. Particular attention is paid to the possibilities of integration of information resources of libraries of scientific institutions of the NAS of Ukraine.
Keywords: information-library complex, integration of information resources, corporate cooperation, libraries of scientific institutions of NAS of Ukraine.