ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПРОТИДІЇ ІНФОДЕМІЇ COVID-19: РОЛЬ БІБЛІОТЕК

Тези доповіді

УДК 004.77:316.77:027.021](477)
Натаров Олег Олександрович,
ORCID 0000-0003-1183-2323,
молодший науковий співробітник,
відділ оперативної інформації,
Служба інформаційно-аналітичного забезпечення,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: big-olegnat@bigmir.net

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПРОТИДІЇ ІНФОДЕМІЇ COVID-19: РОЛЬ БІБЛІОТЕК

Висвітлено роль бібліотек у популяризації наукових знань в контексті протидії дезінформації щодо COVID-19. Наголошено на винятковій ролі наукової бібліотеки як одного з основних учасників системи наукової комунікації.
Ключові слова: інфодемія, COVID-19, наукова дезінформація, популяризація науки, бібліотеки

З початком пандемії COVID-19 Всесвітня організація охорони здоров'я заявила, що бореться не лише з вірусом, а й з фейками навколо нього – інфодемією (infodemic = information + pandemic). Ефект фейків охопив весь світ і вилився у низку трагічних подій: від масового отруєння в Ірані до сутичок в Індії.
За словами президента Європейської федерації академій природничих та гуманітарних наук (ALLEA) А. Лопрієно, перегони найпотужніших наукових центрів і науковців у боротьбі проти COVID-19 полягали не лише у пошуку вакцини. Ще одним суттєвим ризиком, який мобілізував дослідників, є наукова дезінформація. Зокрема, у звіті «Правда чи брехня? Боротьба з науковою дезінформацією» представники європейської академічної науки рекомендують:
• більше зосереджуватися на тому, як працює наука, та розширювати діалог у сфері науки;
• приділяти більше уваги взаємодії з громадськістю під час проведення досліджень або повідомлень про них;
• оцінювати переваги інтелектуальної смиренності при передачі наукових даних;
• підтримувати належну дослідницьку практику та високі етичні стандарти для забезпечення цілісності та надійності;
• застосовувати підзвітні, чесні, прозорі, спеціально підібрані та ефективні механізми наукових консультацій.
На сьогодні стрімке зростання кількості та масштабів розповсюдження фейкової інформації продовжує супроводжувати поширення COVID-19, що створює загрози вакцинації та може підірвати довіру громадськості до системи охорони здоров’я. Більшість держав перебуває у процесі пошуку ефективних рішень, які б допомогли стримати ці негативні тенденції. Так, дослідивши українську практику протидії дезінформації щодо COVID-19, Центр безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень рекомендував Кабінету Міністрів України організувати розроблення плану заходів стосовно комунікування та протидії дезінформації щодо поширення COVID-19, передбачивши зокрема заходи щодо підвищення у суспільстві рівня довіри до науки та раціонального мислення, активної протидії будь-яким проявам паранауки, антинауки тощо.
Важливу роль у протидії дезінформації щодо COVID-19 відіграє популяризація науки, тобто «переклад» спеціальних знань на мову широкого загалу, іншими словами – перетворення сухих наукових даних у зрозумілу більшості інформацію. Адже популяризація наукових знань, серед іншого, має на меті протидію псевдонауці, яка формує у суспільстві викривлене ставлення до справжньої науки, ба більше – може бути дуже небезпечною і завдавати серйозної шкоди, особливо якщо йдеться про здоров’я громадян.
У свою чергу, особлива роль у процесі популяризації наукового знання належить бібліотечним установам, які є одним із базових елементів культурної, наукової, освітньої та інформаційної інфраструктури держави. Зауважимо, що бібліотечна спільнота України активно долучилася до заходів протидії інфодемії COVID-19, об’єднавши свої зусилля в межах окремих проектів. Наприклад, у Київській та Полтавській областях в рамках «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) було реалізовано проєкт «Форум – театр на протидію інфодемії: інноваційний засіб у роботі публічних бібліотек малих міст Полтавської і Київської областей». Експерти проекту переконані, що під час інфодемії публічні бібліотеки можуть виконувати роль осередків по викриттю фейків, протистоянню дезінформації, а їх працівники стати фактчекерами, які аналізуватимуть та спростовуватимуть недостовірну і поширюватимуть наукову інформацію серед користувачів.
Слід зазначити, що в умовах інформаційного суспільства виняткову роль у справі популяризації наукових знань відіграють наукові бібліотеки, які раніше за всіх відчули нові форми й засоби збирання, обробки, подання та поширення знань, оскільки вони торкнулися насамперед сфери їхньої діяльності. На нашу думку, саме наукові бібліотеки як провідні центри соціальних комунікацій, інтеграції й поширення наукової інформації здатні сьогодні стати майданчиком для пропаганди наукових знань та подання об’єктивної інформації про наукові дослідження коронавірусу COVID-19, а також осередком протидії дезінформаційним наративам.
Наприклад, популяризація здобутків вітчизняної науки є одним із основних статутних завдань головного науково-інформаційного центру держави – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). У контексті нашої теми слід відзначити ряд проектів, які видаються інформаційно-аналітичними структурами НБУВ (Службою інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, Фондом Президентів України, Національною юридичною бібліотекою): інформаційно-аналітичний журнал «Україна: події, факти, коментарі» та інформаційно-аналітичні-бюлетені «Стратегія сталого розвитку України – 2030» і «Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс». На сторінках зазначених видань висвітлюються питання наукових досліджень коронавірусу COVID-19, заходів запобігання та лікування, подолання наслідків пандемії тощо.
Представлення інформаційно-аналітичних проектів сьогодні відбувається на порталі «Центр досліджень соціальних комунікацій» (http://nbuviap.gov.ua/), який виступає як комунікативний хаб, точка доступу до офіційних ресурсів інформаційно-аналітичних підрозділів НБУВ. Таким чином, навіть в умовах дистанційного режиму роботи бібліотеки під час карантину, користувачі мали доступ до названих вище інформаційно-аналітичних видань.
Отже, діяльність вітчизняних бібліотек з популяризації наукових знань дозволяє стверджувати, що вони є одним з активних учасників з протидії інфодемії COVID-19. Особлива ж роль у протидії дезінформаційним наративам належить науковим бібліотекам, які є одним з основних учасників системи наукової комунікації.

UDC 004.77:316.77:027.021](477)
Оleg Natarov,
ORCID 0000-0003-1183-2323,
Junior Researcher,
Operational Information Department,
Service of information and analytical support,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: big-olegnat@bigmir.net
POPULARIZATION OF SCIENCE AS AN IMPORTANT FACTOR AGAINST COVID-19 INFODEMIA: THE ROLE OF LIBRARIES
The report considers the role of libraries in popularizing scientific knowledge in the context of countering disinformation about the COVID-19 pandemic. Emphasis is placed on the exceptional role of the scientific library as one of the main participants in the system of scientific communication.
Keywords: infodemic, COVID-19, science disinformation, popularization of science, libraries