Учені-геологи та гірники Катеринославського гірничого інституту (інформаційно-бібліографічний ресурс)

Тези доповіді

УДК 55.001.5:622:01
Осіння Наталія Володимирівна,
ORCID 0000-0002-5620-5369,
молодший науковий співробітник,
відділ механіки еластомерних конструкцій гірничих машин,
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України,
Дніпро, Україна
e-mail: osennjaja@ukr.net

УЧЕНІ-ГЕОЛОГИ ТА ГІРНИКИ
КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО ГІРНИЧОГО ІНСТИТУТУ
(ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ РЕСУРС)

Проаналізовано наукову спадщину учених-геологів і гірників Катеринославського гірничого інституту та їх внесок у створення бібліографічного ресурсу.
Ключові слова: учені-геологи, гірники, Катеринославський гірничий інститут, наукова спадщина, бібліографічний ресурс.

Учені-геологи та гірники Катеринославського гірничого інституту (КГІ) відомі високим рівнем досягнень як у геології та гірництві, так й активною суспільно-просвітницькою діяльністю, але аспекти інформаційно-бібліографічного ресурсу їх наукової спадщини наразі мало досліджені.
Для створення інформаційно-бібліографічного ресурсу з питань гірничо-геологічної справи було проаналізовано біографії учених-геологів і гірників КГІ, здійснено аналіз їх науково-педагогічної та організаційної діяльності, опрацьовано наукову спадщину і вивчено структуру наукової комунікації вчених. Вивчалися опубліковані й неопубліковані джерела інформації. Використовувалися фонди архівів, бібліотек і музеїв.
Імена учених-геологів і гірників КГІ широко відомі у вітчизняній та світовій науці. Це яскраві постаті, які отримали блискучу освіту, добре володіли 2–3 іноземними мовами й лекторською майстерністю, мали високу освіченість та організаторські здібності, брали участь у міжнародних конгресах і виставках, проводили активну культурно-просвітницьку діяльність у Придніпров’ї, були талановитими популяризаторами та прихильниками всебічного поширення геолого-гірничих знань серед широкого кола населення, заслужили повагу серед вітчизняних і зарубіжних колег, виховали плеяду талановитої молоді. Вони створили наукові школи з гірничого мистецтва (О.М. Терпигорєв), збагачення корисних копалин (В.О. Гуськов), маркшейдерії, геодезії та геометрії надр (П.М. Леонтовський), гірського тиску (М.М. Протодьяконов), геології та стратиграфії Донбасу (М.Й. Лебедєв), регіональної мінералогії, генезису мінералів України (Л.Л. Іванов), рудної справи (Й.І. Танатар) та збагатили геолого-гірничу науку працями, що лягли в основу нових напрямів.
Про високий науковий потенціал учених свідчили їхні публікації у вітчизняних і зарубіжних виданнях, монографії, дисертації, підручники, посібники, карти, патенти, доповіді на з’їздах, рецензії, огляди, науково-популярні праці. Геологи і гірники стали засновниками вітчизняних часописів з відповідних наукових проблем («Южный инженер», «Маркшейдерские известия», «Инженерный работник»). Були авторами перших фундаментальних монографій і досліджень з опису кам’яновугільного Донецького басейну (О.М. Терпигорєв, М.М. Протодьяконов, М.Й. Лебедєв), які мали науково- практичне значення. Курси лекцій, підручники й посібники, авторами яких були Л.Л. Іванов, Й.І. Танатар, О.М. Терпигорєв, В.О. Гуськов, М.М. Федоров, П.М. Леонтовський мали першочергове значення для успішно навчального процесу. Патенти на винаходи у галузі гірництва отримали М.М. Федоров і П.М. Леонтовський.
Наукова спадщина учених геологів і гірників представлена прикнижковою, пристатейною бібліографією та оглядами літератури, поточною бібліографією, біобібліографією, покажчиками літератури, примітками й посиланнями, що надавало можливість визначити базу знань з певної проблеми або окремого питання і ставало своєрідним ретроспективним покажчиком з обраної тематики. У наукових працях учених розміщено огляди літератури, внутрішньотекстові, підрядкові і затекстові посилання, наводились необхідні пояснення та примітки, які свідчили про книжкову етику і бібліографічну культуру дослідників – а це роботи М.Й. Лебедєва «Материалы для геологии Донецкого каменноугольного бассейна», Л.Л. Іванова «К минералогии Волыни», М.М. Протодьяконова «Давление горных пород на рудничную крепь».
Значна бібліографія була представлена у дисертаціях. Так, рукопис М.М. Федорова з теорії та розрахунку гармонічного рудникового підйому мала детальний огляд літератури – монографії й статті з німецьких, французьких і вітчизняних технічних видань, – що дав змогу М.М. Федорову зробити висновок про недостатнє вивчення гармонійного підйому. Дисертація насичена розгалуженим довідковим апаратом, наприклад, для зручності читачів наприкінці дисертації подано алфавітний список буквених позначень з поясненнями значення кожної букви (латинський і грецький алфавіт). Крім того, дисертація налічувала багато формул, таблиць, креслень, а до кожного розділу подано значну кількість приміток і посилань. Заслуговує на увагу оформлення праці: для пояснення важливості інформації використовувався різний друкарський шрифт, курсив, а також різна жирність шрифту. Для навчальної літератури обов’язковими були: авторські передмови, наявність рисунків і таблиць, огляд літератури, список рекомендованої літератури.
На особливу увагу заслуговують підручники та посібники, курси лекцій з основних розділів геології та гірництва, геометрії надр, гірничої механіки, збагачення корисних копалин, у вступі яких здійснено огляд, наводилася основна література, рекомендована студентам, існував довідковий апарат. Ці видання свідчили про зародження рекомендаційної бібліографії. О.М. Терпигорєв створив серію підручників і навчальних посібників з розділів курсу гірничого мистецтва: вентиляція, рудникова доставка, рудникове освітлення, рудникове кріплення, рудникові пожежі та боротьба з ними. Підручники Й.І. Танатара «Таблицы для определения минералов по внешним признакам с помощью паяльной трубки и микроскопа» і Л.Л. Іванова «Определители горных пород по внешним признакам и под микроскопом» були цінними довідниками мінералога і петрографа. Перші спроби біобібліографічної інформації можна знайти у працях О.М. Терпигорєва, М.М. Федорова, П.М. Леонтовського, Й.І. Танатара. Причетним до появи поточної бібліографії з гірництва був О.М. Терпигорєв, який протягом декількох років друкував на сторінках гірничої періодики огляди актуальних зарубіжних видань. На початку ХХ ст. з’явився і перший бібліографічний покажчик «Литература о рудничных обрушениях и оседаниях пород», автором якого був П.М. Леонтовський.
Отже, наукова спадщина учених геологів і гірників КГІ представлена широким спектром бібліографічного ресурсу, що дає можливість говорити про появу оглядової, ретроспективної й поточної бібліографії.

UDC 55.001.5:622:01
Nataliia Osіnnia,
ORCID 0000-0002-5620-5369,
Junior Research Associate,
M. S. Polyakov Institute of Geotechnical Mechanics, NAS of Ukraine,
Dnipro, Ukraine
e-mail: osennjaja@ukr.net
SCIENTISTS-GEOLOGISTS AND MINERS EKATERINOSLAVSK MINING INSTITUTE (INFORMATION AND BIBLIOGRAPHIC RESOURCE)
The scientific heritage of geologists and miners of the Ekaterinoslav Mining Institute and their contribution to the creation of a bibliographic resource are analyzed in detail.
Keywords: scientists-geologists, miners, Ekaterinoslav Mining Institute, scientific heritage, bibliographic resource.