АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ СВІТОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Заявник | Спіріна Світлана Валентинівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 3. Наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору. |
Назва доповіді | АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ СВІТОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 024+025.5]:616.98:578.834Covid-19
Спіріна Світлана Валентинівна,
ORCID 0000-0002-8962-0550,
молодший науковий співробітник,
Відділ обслуговування інформаційними ресурсами,
Національна юридична бібліотека,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: piligrim1715@ukr.net
АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ СВІТОВИХ БІБЛІОТЕК
В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Розглядається вплив карантинних обмежень під час пандемії Covid-19 на діяльність бібліотек, що зумовило ці структури розвивати цифрові ресурси та віртуальні сервіси.
Ключові слова: електронні ресурси, цифрові каталоги, онлайн-послуги, дистанційний доступ, бібліотечні сайти.
За останні два роки світова спільнота зазнала серйозних змін у побутовому житті, в професійній діяльності та неочікувані проблеми, пов'язані з поширенням вірусу Covid-19. Пандемія і карантинні заходи зупинили виробничі процеси і діяльність, в першу чергу, сфери обслуговування. Бібліотеки також були змушенні закривати та обмежувати доступ користувачів до своїх читальних залів. За таких обставин, якість електронного обслуговування та онлайн доступ до цифрового каталогу став одним з пріоритетних напрямів в роботі бібліотечних структур.
Тож бібліотечні установи почали шукати нові можливості для дистанційного зв'язку і активізувати роботу у створенні цифрових каталогів та онлайн-сервісу навіть там, де раніше надавалась перевага лише фізичному обслуговуванню користувачів.
Зокрема, бібліотеки Данії створили довідкову онлайн-службу, а бібліотеки Хельсінборга (Швеція) вперше ввели функцію чата на своєму сайті.
Аналогічна робота з надання дистанційного доступу ведеться в академічних бібліотеках. Так, в університетах Веракруса (Мексика), Національному Університеті Колумбії запрацювали цифрові контакти. Східно-Західний Університет в Бангладеш почав виконувати замовлення за допомогою онлайн-сервісу.
В Туреччині Консорціум Анатолійських університетських бібліотек (ANKOS) для прискорення доступу до наукових праць задіяв обмін ресурсами між своїми користувачами через єдиний електронний портал. Федеральний університет Ріо-де-Жанейро (Бразилія) надає консультації в Whatsapp та проводить відеоконференції.
Як відомо, одним з головних переваг відвідування бібліотек був безкоштовний інтернет. Тож у США бібліотеки на прохання своїх користувачів залишити включеними Інтернет-мережі, щоб за необхідності, люди могли ним користуватися, зокрема, у своїх автомобілях. А в окрузі Топіка (США) мобільні бібліотеки з маршрутизаторами Wi-Fi їздять по районах, надаючи мешканцям можливість користуватися інтернетом.
Як і багато інших бібліотечних установ, за час пандемії і карантинних заходів активізували свою діяльність в соціальних мережах бібліотеки Йога́ннесбургу (ПАР).
Крім того, бібліотечні установи активно працювали над розширенням доступу до електронних книжок, які можна отримати в будь-який час. Так, у Нідерландах був створений додаток з безкоштовним контентом.
Канадські видавці на прохання бібліотек на певний час відмовились від ліцензійних платежів за книги, обрані для віртуального читання. А в США дію обмежень на доступ до нових електронних видань призупинила компанія Macmillan.
Королівська бібліотека Бельгії (KBR) розширила можливості своїх електронних ресурсів з часу карантинних заходів через пандемію Covid-19. Нині надається доступ до понад 100 баз даних, 5 000 електронних журналів та 62 000 електронних книг з гуманітарних та соціальних наук. Використання контенту заборонено лише з комерційною метою.
Тож, як бачимо, бібліотеки наполегливо працюють над створенням і відновленням своїх сайтів та комп'ютерних систем для активізації якісного онлайн-доступу до своїх фондів і послуг.
Зокрема, Державна бібліотека Нового Південного Уельсу (Австралія) провела опитування публічних бібліотек щодо їхньої онлайн-активності під час карантину і з'ясувала, що частка бібліотек, які пропонували онлайн-курси програмування, зросла з 12 до 86 відсотків.
Багато бібліотек почали проводи заходи в інтернеті і створювати нові онлайн-послуги. Так, у США бібліотекарі адаптували сервіс Google Forms для створення тематичних віртуальних квестів, які використовуються в освітніх програмах. А Library Journal інформує про краудсорсінг-проєкти бібліотек.
Бібліотека конгресу США разом з сайтом обміну фотографіями Flickr у 2020 році розпочала проєкт «COVID-19 American Experiences», де представлятиме фото- та відеозображення того, як пандемія COVID-19 вплинула на життя окремих людей і суспільство в цілому. Куратори бібліотеки відбирають зображення усіх добровільних учасників для показу у галереях Flickr та для збагачення власних колекцій бібліотеки.
Також, з метою заохочення використання власних фондів, Бібліотека Конгресу оголосила конкурс на отримання грантів для організацій, які зацікавленні використовувати ресурси бібліотеки для своїх освітніх програм. Це можуть бути будь-які навчальні заклади та інші професійні, регіональні, державні і громадські групи.
В Україні бібліотечним установам також довелось шукати нові форми роботи з читачами та розвивати електронні засоби контакту, освоювати нові хмарні платформи для проведення конференцій, вистав, концертів та інших дистанційних заходів.
Так, у травні 2020 року ВГО Українська бібліотечна асоціація разом з Українським інститутом книги провели онлайнову конференцію «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19» на платформі ZOOM з паралельною трансляцією у Facebook. Учасники конференції відзначили важливість подальшого розвитку цифрових ресурсів і віртуальних сервісів бібліотечних структур в Україні.
В результаті дослідження виявлено, що пандемія COVID-19 дала позитивні зрушення для цифрового розвитку обслуговування користувачів у бібліотечних структурах і така тенденція отримала підтримку як серед користувачів, так і громадськістю в цілому.
Тож можна зробити висновок, що подальша робота бібліотечних установ й надалі має розвиватися у цифровому просторі, розширенні і якості доступу до електронних ресурсів бібліотек, трансформації мультимедійного простору, розвитку власних сайтів та активної діяльності у соціальних мережах, налагодженні цілодобового онлайн-діалогу з користувачами для швидкого і якісного виконання запитів, посилення комунікаційних функцій в чатах.
UDC 024 + 025.5]: 616.98: 578.834Covid-19
Svitlana Spirina ,
ORCID 0000-0002-8962-0550,
Junior Research Associate,
Information resources service department,
National Law Library,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: piligrim1715@ukr.net
ACTIVATION OF DEVELOPMENT OF ELECTRONIC RESOURCES OF WORLD LIBRARIES IN THE CONDITIONS OF A PANDEMIC COVID-19
The impact of quarantine restrictions during the Covid-19 pandemic on the activities of libraries, which led these structures to develop digital resources and virtual services, is considered.
Keywords: electronic resources, library, digital catalogs, online services, remote access, library sites.
Ми в соціальних мережах