Дискурс модернізму в книжковій культурі видань Ігоря Костецького: альманах «Хорс» (Регенсбург, 1946)

ЗаявникСупронюк Оксана Костянтинівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України: здобутки і перспективи
Назва доповідіДискурс модернізму в книжковій культурі видань Ігоря Костецького: альманах «Хорс» (Регенсбург, 1946)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК
Супронюк Оксана Костянтинівна
Suproniuk Oksana
старший науковий співробітник
Senior Researsh Fellow
кандидат філологічних наук
Candidate of Philological Sciences
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine

ДИСКУРС МОДЕРНІЗМУ В КНИЖКОВІЙ КУЛЬТУРІ ВИДАНЬ ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО: АЛЬМАНАХ «ХОРС» (РЕГЕНСБУРГ, 1946)

DISCOURSE OF MODERNISM IN THE BOOK CULTURE OF EDITIONS OF IHOR KOSTETSKY'S : ALMANAC OF "KHORS" (REGENSBURG, 1946)
Розглядається діяльність Ігоря Костецького (1913–1983) як книгознавця й видавця, яка ще не була предметом спеціального вивчення. Доповідь присвячена аналізу часопису "Хорс" Ігоря Костецького як цікавому явищу української книжкової культури й видавничої справи. Дискурс модернізму в оформленні й наповненні його. "Хорс" став моделлю книжок, що потім видавалися у видавництві І.Костецького "На горі".
Ключові слова: Ігор Костецький, українське зарубіжжя, книжкова культура, альманах "Хорс", модернізм.
The presentation is dedicated to analyzing Ihor Kostetsky's journal "Khors" as a new phenomenon in Ukrainian book culture and publishing trade. The discourse of modernism in its design and content. "Khors" as a model for books later to be published in Ihor Kostetsky's publishing house "Na Hori".
Кey words: Ihor Kosteckiy, Ukrainian foreignness, book culture, almanac of "Khors", modernism.
Контроверсійна творча особистість Ігоря Костецького (1913–1983) до кінця 1980-х р. була невідома в Україні і перебувала в ізоляції в середовищі української еміграції. Вводити в науковий обіг його творчий спадок почала С. Павличко, згодом продовжили цю справу Г. Грабович і М. Стех. Парадоксальність позиції Костецького в культурному полі України за його життя полягала в тому, що він був одним з потужних і енергійних організаторів, ідеологів і творців українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції в Європі і, разом з тим, послідовним критиком і опозиціонером творчих процесів, які відбувалися в середовищі української діаспори. І. Костецький все своє життя підпорядкував основній меті – познайомити українців зі світовою літературою і мистецтвом і зробити українську літературу достойною стояти у колі інших світових літератур. Костецький став частиною світової літератури, того загальносвітового культурного поля, до якого не прилучилася основна маса українських культурних діячів в еміграції. Він же намагався подолати досить міцні пута українського культурного гетто, модернізувати українську писемність, осучаснити її стилі та жанри. В цьому полягає найбільша його заслуга як інтелектуального діяча українського зарубіжжя.
Костецький увійшов в історію української книжкової культури як організатор приватного книжкового видавництва "На горі" (1955 – кінець 1970-х рр. Німеччина, Баварія), яке видало більше видань світової класики українською мовою і україномовних книжок діячів нашої діаспори, ніж в ті часи це було здійснено в радянській Україні. Зараз його видання – це раритети книжкового світу. Етапним в творчій еволюції Костецького, до відкриття цього видавництва і його різносторонньої діяльності, була підготовка і видання часопису "Хорс" (Регенсбург, 1946). Хорс – це Бог Сонця в давніх слов'ян, символ високої духовної культури української Київської Русі. Костецький назвав "Хорс" літературно-мистецьким квартальником. 1-й номер вийшов у 1946 р. під видавничою маркою Мистецького українського руху (МУР) "Золота брама". Планувалося видавати той часопис двомовно, завжди українською і іншими мовами світу (наприклад, україно-китайське число, україно-фінське, україно-німецьке і т. д.). Видавцями "Хорса" стали творці й ідейні натхненники МУРу. На часописі стоять прізвища його редакторів В. Бера (В. Петрова), Ю. Корибута (І. Костецького), Ю. Шереха (Ю. Шевельова). Але головним редактором, організатором і фактичним видавцем часопису був І. Костецький. В спогадах сучасників і самого Костецького знаходимо багато підтверджень, що це було саме його "дітище". "Хорс", за його задумом, мав бути для українців вікном у світ.
Костецький ідентифікував себе українцем, але вважав себе, насамперед, людиною культури, а вже на другому місці для нього стояла «українськість» і його національна культура. Вона мала сенс тільки тоді, коли була відкрита до всіх інших культур світу і становила разом з ними єдиний рухливий живий організм. Українська культура, вважав він, має значення лише тоді, коли вона може дати іншим культурам щось своє, чого немає в інших. І. Костецький поступово розробив своє розуміння модерного мистецтва. Його концепція модернізму так само виходила в головних своїх засадах із загальноєвропейських, сформованих у міжвоєнний час, ідей, концепцій і мистецької практики. Саме І. Костецький відкрив українським читачам творчість патріархів світового модернізму, — Езри Павнда та Т. С. Еліота. Збереглося його листування з обома поетами.
"Хорс" відрізнявся від численних періодичних видань української еміграції. Г. Грабович вважає його найцікавішим виданням в їхньому колі. Хоча сучасним західним мистецтвом цікавилися й інші часописи, наприклад "Арка", жоден з них не досягав рівня наповнення змістом й оформлення "Хорса": тут був не тільки великий вибір перекладів, не тільки подавалися заголовки англійською, французькою, німецькою, але є навіть відозва до "чужих" письменників – англійською та німецькою, – надсилати статті на бажані теми.
"Хорс" був новаторським за структурою та оформленнм. Програма часопису була опублікована на задньому форзаці. Передній форзац, авантитул, контртитул й фронтиспіс були прикрашені ілюстраціями. Ілюстрації були різноплановими (скульптурні зображення, шкіци [ескізи, замальовки] до опер, фото фрагментів кінофільмів, портрети, графічні картини та ін.). У вступній статті «З компасом» редакція повідомляла про свої плани, які мріяла здійснити в даному виданні. Велика увага приділялася вихованню читача, залученню широкого загалу до культури. В першому номері були твори В. Барки, Т. Осьмачки, В. Домонтовича, Гарсія Лорки, Петрарки, Ф. Гельдерліна, Готфріда Страсьбурзького, Ляо Джая [китайського письменника] та інших. Книжки переважної більшості з них потім почало видавати видавництво "На горі". Подано іншомовні анотації до кожної публікації (англ., нім., франц.). Між публікаціями вміщено афоризми, цікаві вислови на мистецьку й філософську тематику. Крім висвітлення красного письменства й перекладів, проблем світогляду, стилів, в "Хорсі" є рубрики про просторові мистецтва, про театр, танок, фільми. В кінці – універсальний відділ, де багато інформації з різних галузей мистецтв. На пародійній сторінці – "мистецького хуліганства" – вміщені пародії на з’їзди МУРу, шаржі на його очільників. Костецький вважав пародіювання, порушення норм важливим чинником мистецького розвитку. При цьому було зазначено: "Ображатися на шаржі категорично заборонено".
Таким чином, "Хорс" в середині 1940-х в Німеччині давав українською мовою блискучу панораму світової культури, причому в модерних її зразках, і за масштабом охоплення тем, авторів та мистецької проблематики не мав аналогів. Його можна назвати одним з перших українських інтелектуальних часописів. У своїх поглядах видавець випереджав багатьох своїх сучасників, неспроможних заглянути вглиб нашарувань колоніальних смислів і цінностей, накинутих на українське культурне життя. Костецький створив блискучий інтелектуальний дискурс українською мовою. Його можна вважати історико-культурним феноменом України. І часопис "Хорс" був важливим етапом творчого самовизначення Костецького.
"Хорс" став з одного боку полігоном, лабораторією, в якій відбувалися досліди над поширенням нових українських видавничих можливостей і стратегій, а з іншого – моделлю книжок, що потім видавалися у видавництві "На горі", діяльність якого стала важливою сторінкою в історії української книжкової культури. Книжки, що побачили світ у видавництві "На горі" зараз є рідкісними, цінними й зразковими виданнями.