Створення бібліографічних записів ретроспективної частини журнальних видань НБУВ: з досвіду роботи

ЗаявникШекера Петро Іванович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіСтворення бібліографічних записів ретроспективної частини журнальних видань НБУВ: з досвіду роботи
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

У публікації представлено місце і роль ретроспективної частини журнальних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Акцентована увага на конкретних завданнях по внесенню інформації про журнали основного фондосховища та підручних фондів. Відображено досвід роботи відділу комплексного опрацювання документів. Зроблено висновок щодо моделі «доступ і доставка інформації» замість традиційного «володіння».

The publication presents the place and role of the retrospective part of journal editions of the National Library of Ukraine named after VI Vernadsky. The emphasis is on specific tasks for the inclusion of information on the magazines of the main fund depository and manpower funds. The experience of the department of complex processing of documents is shown. The conclusion about the model "access and delivery of information" is made instead of the traditional "possession".

Ключові слова: ретроспективні друковані журнали, електронний каталог, занесення бібліографічних записів в ЕК.
Keywords: retrospective printed magazines, electronic catalog, entry of bibliographic records in EC.


У світовому бібліотечному житті неодноразово відбуваються наукові теоретичні обговорення щодо «старіння» опублікованих друкованих матеріалів або тривалість часу матеріалу залишається корисними після опублікування ще багато років.
Низьке використання друкованих видань журналів можна розглядати як шанс, щоб створити бібліотеку майбутнього, місце, де інформацію, навчання і дослідження успішно інтегровані.
На основі перегляду кількості фізично присутніх читачів НБУВ було визначено, що відвідувачі приходять в бібліотеку рідше, і замість цього вибирають отримання інформації в електронному вигляді. Статистичні дані вказують на послідовне зниження присутності читачів у читальних залах.
Щодо фактору вартості, для прикладу, ретроспективні друковані журнали безцінні, але займають багато місця, а також створюють нерухомість і тому найкращий спосіб зберігання даних документів в цифрованому вигляді кожного примірника. Проте ця проблема може бути вирішена лише маючи матеріальне підґрунтя. В Науковій бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) в основному та підручних фондах відсутність простору для зростання нових примірників журналів набула мотивацію переоцінювати вартість, яка забирає величезний метраж друкованими документами і вже заповнено всі можливі поверхи раніше відведених для зростаючих примірників журналів.
У той час, коли багато ретрожурналів існує в електронному вигляді в Інтернеті і користувач має можливість переглянути їх зміст, немало читачів, науковців зокрема, прагнуть отримати інформацію з оригіналу і плідно використати друковане видання. Проте сучасні користувачі ведуть пошук назв журналів не через традиційний картковий каталог, а використовуючи онлайновий доступ до електронного каталогу (ЕК), записи до якого в НБУВ ведуться з середини 90-х років ХХ ст..
Величезна частина ретроспективного фонду журналів в Україні зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Актуальним залишається питання про доступність для користувачів цієї частини періодики через ЕК «Журналів та продовжуваних видань» НБУВ.
Для знаходження рішення про збереження ретроспективних друкованих журнальних видань і використання користувачами бібліотеки їх назв в онлайновому режимі було прийнято рішення про створення бібліографічних записів (БЗ) в ЕК на цю частину фонду.
Періодичні видання, які розміщуються на полицях основного фондозбереження, мають приблизну дату зберігання кінець XVIII ст. (наприклад, «Magasin encyclopédique, ou Journal des sciences, des lettres et des arts», журнал зберігається за 1795 р.) мають характерні ознаки, які відображають європейські видання того часу, а також видання царської Росії. На прикладі ретроспективної частини журналів, які внесені до ЕК можна спостерігати за культурним і науковим життям, процесом формування галузевої періодики в Європі та Росії зокрема.
Визначаючи поточне практичне використання ретроспективного масиву журналів, які зберігаються на полицях книгосховищ НБУВ було проведено наукове дослідження. Для демонстрації моделей використовувались давні випуски журналів. Усунення проблем незанесених БЗ ретроспективних журналів в ЕК шляхом сканування карток з наявністю повної інформації на останніх показало недоцільність такої методи. По-перше, відсутність даних, вміщених на обов’язкових полях і по-друге, не існує перевірка наявності примірників «de vise» з інвентарними записами кожного.
Відповідно до плану роботи відділу комплексного опрацювання документів НБУВ було визначено конкретні завдання внесення повної інформації про журнальні видання, які мають місце збереження в основному фондосховищі та підручних фондах:
- створення БЗ ретроспективної частини журнальних видань повинно бути згідно методичної інструкції, яка складена на основі ДСТУ;
- звірка кожного примірника “de visa”, для контролю яких необхідне використання наявних алфавітного і топографічного традиційних карткових каталогів. Щодо останнього, дякуючи внесеним попередніми каталогізаторами інвентарних номерів примірників, відбувається звірка наявного фонду, яка була востаннє більше 50 років тому. Наявність помилок у записах на картках, невідповідність відміток з оригіналом (не вказані номери, томи тощо) потребує виправлення для подальшого точного внесення до ЕК НБУВ;
- в процесі роботи була виявлена обмежена кількість читацьких вимог, звідки випливає висновок: відсутня інформація щодо ретровидання журнального типу для користувачів в онлайновому режимі;
- заповнення всіх (обов’язкових) полів при створенні БЗ ретроспективної частини журнальних видань потребує більших зусиль пошуку інформації аніж при опрацювання сучасної періодики;
- внесення інвентарних записів на кожен примірник підшивок, які не розписувались на картках (за обмеженою можливістю традиційного карткового каталогу). Створення кожного окремого запису примірника в підшивках в ЕК дає змогу «дописувати» дублетні номери, томи, випуски тощо;
- оновлення каталожних карток зведеного запису та карток специфікації в законсервованому генеральному алфавітному і топографічному каталогах журналів і продовжуваних видань;
- опрацювання журнальних ретровидань зумовлює науковий підхід для подальшої роботи з визначенням мови, жанрів, періодичності, дублетності тощо;
- простежити тенденції у видавничій діяльності цього періоду;
- є можливість науковцям та бібліографам вивчати зовнішню історію кожного видання, дати характеристику його типологічних ознак (що видає орган, цілі і завдання, читацька аудиторія), а також вторинних і формальних типологічних ознак (авторський склад, внутрішня структура, жанри, оформлення, періодичність, обсяг і тираж);
- розглянути історичні та соціально-економічні чинники, що вплинули на розвиток видавничої діяльності в Європі та Росії;
- можливість визначити види і типи періодичних видань.
Для покращення обслуговування користувачів розроблена програма сканування зображення обкладинки або титульного аркуша рестроспективноъ частини журнальних видань для подальшого розташування фото з оригыналу поруч з БЗ. Така робота дала поштовх введення фотознімків обкладинок для всіх сучасних журналів і продовжуваних видань, які надходять до НБУВ. Використання Інтернету полегшало працю каталогізаторів, адже основна частина видань має свій сайт, а також є розміщення зображення в світовій мережі.
Перевага друкованих журналів над онлайновими в кількісному відношенні відчутно помітна в наукових бібліотеках України. Багатьом користувачам набагато краще отримувати інформацію з використанням електронних інформаційних ресурсів в порівнянні з більш традиційними джерелами друку. Скорочення використання друкованих журналів в останні роки знизилось після введення інтернет-журналів. Ці переконливі статистичні дані викликають питання: чи друковані видання в бібліотеці стають вторинні, оскільки користувачі все частіше почуваються більш комфортно з віддаленим доступом до літератури?
Бібліотеки повинні рухатися швидше до моделі «доступ і доставка інформації» замість традиційного «володіння». Проблема утримання старих видань стане більш важливішою, оскільки бібліотеки стають бібліотеками майбутнього в електронному середовищі, яке динамічно інтегрується з освітою та науковою. Збереження ретроспективних друкованих журналів і доступ до них читачів не слід розглядати ізольовано, як виключно проблему бібліотек, воно має можливість забезпечити розширення послуг для користувачів, які потребують той чи інший примірник для перегляду.