СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
Заявник | Сісіна Людмила Леонідівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 3. Наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору. |
Назва доповіді | СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 027(477):021.2:316.77
Сісіна Людмила Леонідівна,
ORCID 0000-0002-5032-3989,
молодший науковий співробітник
відділу синтезу соціокультурних мережевих ресурсів,
Національна юридична бібліотека,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: milamila1951@ukr.net
СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
Зроблено висновок про взаємообумовленість взаємодії наукових бібліотек і органів державної влади у системі стратегічних комунікацій з метою сприяння сталому розвитку країни.
Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційно-аналітичні підрозділи, національні інтереси, суспільні інституції.
У процесі розвитку суспільства усі його інституції перебувають у постійному налаштуванні своєї діяльності на задоволення його потреб та адекватну відповідь на нові виклики, які перед ним повсякчас постають, використовуючи для цього традиційні й інноваційні технічні та технологічні можливості. З цією метою в інформаційну епоху наукові бібліотеки, їхні інформаційно-аналітичні підрозділи беруть участь у змістовому наповненні стратегічних комунікацій, які є дієвим інструментом вироблення ефективної системи державного управління для забезпечення сталого розвитку держави, формування іміджу країни у світі та основним фактором забезпечення соціальної стабільності. Адже поінформованість, обізнаність, знання – ключові успіху людської діяльності у будь-якій царині. А стратегічні комунікації по суті означають обмін під час спілкування смислами/ідеями на підтримку стратегічних національних цілей, і в цьому процесі слухання так само важливе, як і транслювання. Успішне втілення в життя державної політики передбачає врахування результатів відповідних досліджень та узгодження взаємодії суб’єктів стратегічних комунікацій як між собою, так з іншими державними органами для досягнення стра¬тегічної мети – створення сприятливих умов для реалізації національних інтересів країни.
Автори посібника «Комунікативна діяльність в державному управлінні», посилаючись на досвід інших держав, наголошують, що для вибудовування ефективних взаємовідносин влади і громадянського суспільства, особливо за кризових умов, а саме такі часи сьогодні переживає наше суспільство, корисними є комунікативні проєкти, які передбачають взаємодію органів державної влади з незалежними аналітичними центрами – для моніторингу загальної ситуації, соціальних очікувань та інтересів громадськості з того чи іншого питання, а також для аналізу рівня задоволеності соціальних очікувань та інтересів. Крім того, прогнозування та вироблення макета рішення потребує залучення науковців, які б «у теоретичному плані досліджували окреслену проблематику в рішенні» та надали наукове обґрунтування необхідності такого рішення й доцільності його розв’язання запропонованим шляхом. Удосконалення державного управління потребує реальної та дієвої участі громадськості в обговоренні та прийнятті управлінських рішень. Урахування громадської думки має відбуватися через публічне обговорення проєктів рішень. У такий спосіб забезпечується також участь громадськості у державному управлінні. Таким чином, потреба взаємодії органів державної влади з громадськістю та її інституціями взаємообумовлена.
У цьому сенсі набуває актуальності робота підрозділів наукових бібліотек, основним призначенням яких є інформаційно-аналітичне забезпечення достовірною оперативною інформацією та супровід діяльності органів державної влади. Досвід Центру дослідження соціальних комунікацій (ЦДСК), створеного у структурі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, свідчить про високу затребуваність інформаційно-аналітичної та бібліотечно-інформаційної діяльності у змістовому наповненні стратегічних комунікацій, які, на думку С. Кулицького, доцільно розглядати як інформаційно-аналітичні механізми й результати розробки та реалізації найважливіших планів, програм і заходів для розвитку об’єктів різного рівня – від окремого суб’єкта діяльності до певної галузі в цілому. До стратегічних він відносить зовнішні та внутрішні комунікації таких об’єктів, що мають важливе значення для розвитку їх і суспільства загалом у довготривалому періоді, а на національному рівні це функції органів державного управління.
Фахівці ЦДСК долучаються до вивчення актуальних суспільних багатофакторних проблем, досліджують технології удосконалення комунікації між громадянським суспільством і владними структурами, зокрема участі вітчизняних бібліотек у розвитку інформаційної інфраструктури електронного урядування в Україні. Науковий доробок представлено у монографіях, статтях, аналітичних продуктах «Україна: події, факти, коментарі», «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки», «Конституційна Асамблея: політико-правові аспекти діяльності», «Влада для громадян», «Громадська думка про правотворення», інших спеціальних проєктах відповідно до потреб замовників.
Здійснювані науковцями Центру дослідження соціальних комунікацій аналіз фактів, подій, проблемних ситуацій та прогнози щодо їх розвитку, враховуючи повноту висвітлення, достовірність, актуальність, мають значний інформаційний і творчій потенціал і здатні забезпечити владні структури й окремих громадян джерелом об’єктивної інформації, ефективне використання якої створить необхідну інформаційну основу для ухвалення адекватних наявним викликам рішень.
Висновки. Наукові бібліотек, які вдало поєднують традиційні та інноваційні технології, сприяють налагодженню та підтриманню взаємодії влади і громадськості на взаємну користь обох сторін комунікації. Ефективну комунікацію влади з громадськістю забезпечує налагодження саме двосторонньої комунікації, що має на меті сприяння вдосконаленню діяльності органів влади та участі суспільних інституцій у державному управлінні. Створені у структурі наукових бібліотек інформаційно-аналітичні підрозділи сприяють наповненню стратегічних комунікацій актуальним, достовірним контентом. Беручи участь у змістовому наповненні стратегічних комунікацій, наукові бібліотеки виступають активною складовою становлення інформаційного суспільства.
UDK 027(477):021.2:316.77
Liudmila Sisina,
ORCID 0000-0002-5032-3989,
Junior Researcher,
National Law Library,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: milamila1951@ukr.net
STRATEGIC COMMUNICATIONS AS A MECHANISM OF INTERACTION BETWEEN LIBRARIES AND PUBLIC AUTHORITIES
The conclusion about the interdependence of interaction of scientific libraries and public authorities in the system of strategic communications for the purpose of sustainable development of the country is made.
Key words: information society, information-analytical subdivisions, national interests, public institutions.
Ми в соціальних мережах