УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ

Тези доповіді

Аулін Олександр Анатолійович
Е-mail: sozionik@gmail.com

УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ

У сучасних умовах, які у великій мірі сформовані під впливом розвитку світових економік на тлі кризових явищ, зокрема викликаних COVID-19, а також багаторічної нестабільності в багатьох регіонах у наслідок агресивної діяльності деяких політичних акторів на кшталт РФ, Україна опинилася у скрутному соціально-економічному стані. Традиційні ринки збуту продукції вітчизняних виробників втрачаються через антиукраїнську політику Кремля. Водночас вихід на європейські ринки ускладнюється дещо іншими підходами до сертифікації продукції та теперішньої квотної політики Євросоюзу, а також США. Тому одним із перспективних шляхів виходу з ситуації, що склалася стає активізація розвитку відносин між Україною та, наприклад, провідними мусульманськими країнами. Проте сучасний рівень економічних контактів з останніми не відповідає потенційним можливостям обох сторін. Одним із чинників поліпшення ситуації на цьому напрямку може стати підвищення ефективності стратегічних комунікацій, у тому числі за рахунок оптимізації управління вітчизняними інформаційно-бібліотечними ресурсами.
За роки незалежності Україною встановлені дипломатичні відносини з більшістю мусульманських держав. Києві та інших місцях працюють біля 30 посольств і консульств ісламських країн. Розвиваються контакти у гуманітарній та релігійній сферах. Поруч з цим у сучасних умовах одним із головних показників ефективності стратегічних комунікацій є обсяги експортно-імпортних операцій між країнами Так, за інформацією Державної служби статистики, у першому півріччі 2020 р. експорт України до мусульманських держав склав 23,5% від загального, причому з великим позитивним сальдо. Найбільшими економічними партнерами України серед мусульманських держав є Туреччина ( український експорт - $ 1313432,2) та Єгипет (АРЄ) - $ 1024318,6. Обидві країни посідають у світі відповідно 13 і 18 місця за реальним ВВП, а також 18 і 14 за кількістю населення. За цими позиціями з Туреччиною та Єгиптом майже співставна така мусульманська країна як Іран (19 і 17) і відносно - Індонезія (7 і 4), Пакистан (24 і 5), Саудівська Аравія (15 і 41), Малайзія (26 і 42) та Ірак (35 і 36). Проте показники вітчизняного експорту до країн другої групи дуже відрізняються від тих, що є характерними для українсько-турецького та українсько-єгипетського економічного співробітництва.
Якщо враховувати такі параметри як реальний ВВП та кількість населення, то найбільш перспективна для українських експортерів країна – Індонезія, четверта за кількістю населення у світі (отже потенційно має великий ринок збуту), та сьома за реальним ВВП (тобто має досить велику купівельну спроможність). Проте вона посідає третє місце після таких українських партнерів як Саудівська Аравія та Ірак. Ринки збуту останніх менші за індонезійський у 10 разів, ВВП за паритетом купівельної спроможності удвічі менший у СА і в п’ять разів у Іраку. Експорт України до Ірану у 6 разів менше ніж до Туреччини, і майже в 5 разів – до АРЄ. На відміну американсько-іранських відносин великих проблемних зон між Білим домом і Джакартою, Ісламабадом та Куала-Лумпуром не існує.
У такому випадку може йтися про недостатній рівень стратегічних комунікацій між ними та українськими партнерами. Тобто, насамперед по лінії МЗС у стратегічних комунікаціях із мусульманськими країнами можна побачити явні проблемні зони. Судячи по матеріалах Міністерства закордонних справ та інших відомств, що здійснюють державну політику на цьому напрямку, з українського боку виникають проблеми з проведенням ефективних комплексних заходів у межах стратегічних комунікацій із наявними та потенційними партнерами в мусульманських країнах.
Поліпшення ситуації у цій сфері можливо, зокрема, за рахунок удосконалення управління вітчизняними інформаційно-бібліотечними ресурсами. В цьому контексті йдеться насамперед про організацію ефективного використання наявних інформаційних ресурсів у кооперації з відомствами України, до компетенції яких безпосередньо належить здійснення стратегічних комунікацій. У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського та інших вітчизняних бібліотечних установах зосереджені значні масиви інформації, що стосуються тематики, важливої для формування потужних стратегічних наративів для ефективного використання під час стратегічних комунікацій з мусульманськими країнами. У цьому випадку йдеться про різноманітні видання (книги, монографії, дисертаційні матеріали тощо), в яких розкриваються такі важливі для розвитку двосторонніх відносин теми як історія, сьогодення та перспективи співробітництва України з арабськими та іншими мусульманськими країнами в економічній, гуманітарній, оборонній та інших важливих галузях.
Вищезазначені інформаційні ресурси можуть використовуватися для підсилення впливу на мусульманських партнерів під час комплексних заходів у межах стратегічних комунікацій, спрямованих на налагодження або укріплення двостороннього співробітництва, що проводяться під егідою Міністерства зовнішніх справ, Міністерства економіки, Торгівельно-промислової палати України тощо. У цьому аспекті бібліотечні установи можуть розглядатися як важливий актор у сфері стратегічних комунікацій, який діє спільно за єдиним планом з вітчизняними компетентними відомствами. Наприклад, бібліотечні установи можуть грати вагому роль під час організації та проведення спільно з МЗС та іншими відомствами тематичних міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів і виставок, присвячених здобуткам і перспективам кооперації зусиль з конкретною країною, з представниками якої здійснюється активна робота щодо розвитку двосторонньої співпраці (у межах підготовки до підписання договорів, укладення протоколів про наміри тощо). Під час реалізації таких заходів важлива роль у сфері управління бібліотечно-інформаційними ресурсами повинна приділятися не тільки об’єднанню зусиль бібліотечних установ щодо інформаційного наповнення виставкових площ, але й продукування нових знань. У цьому контексті йдеться в першу чергу про підготовку науковими співробітниками бібліотек відповідних статей, тез для використання під час конференцій тощо. Крім того може стати в нагоді опублікування тематичних збірників наукових праць, за результатами проведення згаданих заходів із подальшим їх розповсюдженням через можливості МЗС та інших вітчизняних установ за кордоном. У такий спосіб, шляхом ефективного управління бібліотечно-інформаційними ресурсами можуть бути створені умови для управління формуванням у потенційних іноземних партнерів нових позитивних знань про Україну та перспективи взаємовигідної співпраці.
Отже, у геополітичних і геоекономічних умовах, що сформувалися на сьогодні, перспективними фінансово-економічними партнерами України стають мусульманські країни. Проте рівень сучасної співпраці не відповідає потенціалу обох сторін. Одним із чинників, який може позитивно вплинути на розвиток подій на цьому напрямку є оптимізація стратегічних комунікацій між офіційним Києвом і мусульманськими країнами. Під час таких заходів вітчизняні бібліотечні установи можуть зіграти значну роль у контексті підвищення ефективності управління наявними інформаційними ресурсами, а також продукування нових інформаційних кейсів, спрямованих на формування позитивного міжнародного іміджу України.