Документи Київського відділення Товариства розповсюдження просвіти між євреями Росії у Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникРивкіна Ганна Абрамівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіДокументи Київського відділення Товариства розповсюдження просвіти між євреями Росії у Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 930.253:94(477)

Ривкіна Ганна Абрамівна
Ryvkina Hanna
головний бібліотекар ВФЮ ІР НБУВ
chief librarian Judaica Department of Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine

Документи Київського відділення Товариства розповсюдження просвіти між євреями Росії у Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Documents of Kiev Branch of the Society for the Promotion of Culture among the Jews of Russia in the Judaica Department of Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine

У доповіді здійснено огляд діяльності Київського відділення найбільшого культурно-просвітницького товариства російських євреїв що виконувала деякі суспільно-політичні функції і діяла на теренах України. Роки діяльності: 1903–1920. Архівні матеріали і друковані видання зберігаються у Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
The report reviews the activities of the Kyiv branch of the largest cultural and educational community of Russian Jews, which performed some socio-political functions and acted on the territory of Ukraine. Years of activity: 1903–1920. Archival materials and printed publications are kept at the Department of Jewish Fund of the Institute of Manuscripts of the Vernadsky National Library of Ukraine.

Ключові слова: ОПЕ, київське відділення, товариство, Бродський, євреї, культура, мистецтво, література, освіта, благодійництво.
Key words: OPE, Kiev branch, society, Brodsky, Jews, culture, art, literature, education, charity.


Документи Київського відділення «Товариства для поширення освіти між євреями в Росії» (поширена самоназва-абревіатура російською – ОПЕ) є цінним джерелом не лише з історії, освіти, культури та літератури євреїв України, але й історії благодійництва у Києві на початку ХХ століття. ОПЕ було засноване в Петербурзі у 1863 р. і стало найбільшим культурно-просвітницьким товариством євреїв у Російській імперії. Його статутними завданнями були: відкриття та матеріальна підтримка навчальних закладів, бібліотек, курсів, музеїв і виставок; влаштування читань і бесід; видання та розповсюдження книг, періодичних видань тощо.
У Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису представлені документи київського відділення ОПЕ: архівні документи Товариства для поширення освіти між євреями в Росії (Ф. 321, оп.3), звіти КВ ОПЕ за різні роки, звіти відділу у справах вищої освіти при комітеті ОПЕ, допомога «недостатнім» студентам-євреям, програма єврейського безкоштовного чоловічого училища «Талмуд-Тора», звіти громадських організацій, в роботі яких КВ активно брало участь (наприклад, звіти каси з постачання їжею і грошима бідних євреїв до єврейських свят, дешевої їдальні, відділу піклування про єврейських дівчат і жінок, товариства надання допомоги бідним та хворим євреям, товариства допомоги бідним сухотним євреям, літніх санаторних колоній для хворих дітей незаможного єврейського населення, київської єврейської лікарні, товариства піклування про бідних ремісників і робітників євреїв та ін.) Цікавими є зразки статутів київських єврейських товариств і організацій, наприклад товариства київської єврейської публічної бібліотеки ім. Йони Ізраїлевича Бродського. Фахівцям буде корисно ознайомитися з книгами зі штампами фонду цієї книгозбірні та колекцією книг від дарувальників.
Київське відділення ОПЕ почало роботу 23 грудня 1903 р. Його створення зокрема стало можливим завдяки добрим відносинам, що склалися між знаменитим цукровим магнатом, меценатом і філіетропом Лазарем Бродським (1848–1904) і місцевим генерал-губернатором Михайлом Драгомировим (1830–1905). Л. Бродський став першим головою відділення, заступником обрали доктора Макса Мандельштама (1839–1912). Після смерті Лазаря Бродського, посаду голови посів Мандельштам, а ще пізніше – видатний меценат, барон Володимир Гінзбург, який був зятем Бродського. Серед відомих діячів Київського ОПЕ були також Р. М. Кулішер і рабин О. А. Цуккерман.
На початку своєї роботи Київське відділення діяло керуючись положеннями загального статуту ОПЕ. Проте важливим було налагодити просвітницьку роботу не лише в місті, де вже існували школи, училища та бібліотеки, а на околицях Київської губернії, де в містечках жили євреї, обмежені смугою осілості. У 1908 р. було остаточно визначено географічні межі діяльності Київського відділення – ним став Південно-Західний край Російської імперії (Київська, Волинська і Подільська губернії). У 1909 р. членами Київського відділення вже були 746 осіб.
Відповідно до Статуту завданнями Київського відділення було сприяння поширенню серед євреїв початкової, середньої та вищої освіти. При Відділенні було творено 4 комісії:
1) із загальних справ освіти;
2) у справах вищої освіти;
3) у справах середньої освіти;
4) у справах початкової освіти.
На засіданнях відділення розглядалися питання: навчально-виховні, матеріально-технічного забезпечення шкіл; субсидування громадських єврейських шкіл і училищ; затвердження навчальних програм; забезпечення найбідніших дітей одягом, взуттям, харчуванням; звільнення від плати за навчання; комплектування шкіл і училищ педагогічними кадрами, організація курсів для підвищення кваліфікації вчителів початкових шкіл; про заснування при відділенні відділу допомоги курсисткам; викладання єврейських предметів в початкових школах; заснування в великих населених пунктах екзаменаційних комісій для контролю занять в школах; організацію контролю за станом єврейського народної освіти в губерніях.
У Києві працювали 11 приватних і громадських шкіл. У 1905 р. на їх підтримку було виділено 1 546 крб., в 1906 р – 480 крб. Не маючи змоги утримувати школи повністю, відділення ОПЕ постійно надавало підтримку малозабезпеченим учням. Створювалися безкоштовні бібліотеки з навчальною літературою, призначалися невеликі стипендії, в окремих випадках виділялися безкоштовно вчителя для найбільш нужденних учнів. У 1909 р. Комітет КВ почав опікуватись київським хедером (єврейська релігійна початкова школа для хлопчиків). Хедер мав невелику, але добре укомплектовану бібліотеку з наочними посібниками для учнів. На базі тих посібників, Комітет КВ у 1909 р. організував Педагогічний музей для допомоги школам. Музей був організований зусиллями Г. Гінзбурга. Надалі на його основі Комітет намагався створити пересувний музей для шкіл провінції.
У 1906 р. на Малій Житомирській № 20, при відділенні була створена і власна бібліотека, яку за перші чотири місяці відвідали 1806 осіб. Основою її фонду стала колекція книг, яку передав київський єврейський літературний гурток «Юдаїка», що діяв протягом 25 років.
У звітах ОПЕ наводяться відомості про фонд бібліотеки за різні роки. Станом на 31 грудня 1906 р. – 2907 книг: давньоєврейською – 14, їдишем – 84, російською – 1241, іноземними мовами – 113, за рік бібліотека отримала 33 періодичних вид. Витрати за рік – 750 крб. На 31 грудня 1907 р. – 4571 книг: 2848 давньоєврейською, 140 їдишем, 1109 російською і 474 іноземними мовами. На утримання бібліотеки витрачено 1256 крб. На 1913 р. в фонді бібліотеки налічувалося вже 10791 томів (книги і періодичні видання практично з усіх галузей гуманітарних знань). Фонд бібліотеки поповнювався шляхом закупівель літератури (незначна кількість надходжень) і приватних пожертвувань. Найбільше книг передали бібліотеці Маір, Гольдфейн, Іцхок Вайсберг, М. І. Каміонський, М. Е. Мандельштамм, Я. І. Ізраельсон та ін.
Різноманітність форм просвітницької діяльності виразилася і в організації публічних лекцій, в яких зокрема брали участь: письменник і фольклорист С. Ан-ський (Соломон Раппопорт), скульптор Ілля Гінзбург, майбутній член Центральної Ради, сіоніст, Наум Сиркін, д-р Лукомович і багато інших. Деякі лекції, наприклад, у 1909 р., Ю. І. Гессена з історії євреїв в Росії були заборонені.
Під час першої світової війни частина приміщень Київського відділення ОПЕ була надана новому об’єднанню – Київському комітету Товариства для надання допомоги єврейському населенню, яке постраждало від військових дій.
Київське відділення ОПЕ діяло до остаточного встановлення радянської влади в Києві в 1920 році. Матеріали, зібрані Київським відділенням ОПЕ, були націоналізовані; значна частина бібліотечних фондів тепер зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. ОПЕ та тісно пов’язане з ним Єврейське історико-етнографічне товариство піддавалися нападкам євсекцій (абревіатура від Єврейська секція – назва євр. комуністичних секцій ВКП (б)), а після розгромної статті в журналі «Трибуна еврейской советской общественности» (№ 12, 1929) були закриті наприкінці 1929 р.