РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В 1950-ТІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х РР. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (ЦДАВО УКРАЇНИ)
Заявник | Романюк Іван Миронович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 5. Рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань. |
Назва доповіді | РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В 1950-ТІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х РР. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (ЦДАВО УКРАЇНИ) |
Інформація про співдоповідачів | Антонюк Оксана Юріївна, аспірантка, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Київ, Україна |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 027.52(477)(91)"1950/1960"
Романюк Іван Миронович,
ORCID 0000-0002-6427-9229,
доктор історичних наук, професор,
професор кафедри історії та культури України,
Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського,
Вінниця, Україна
e-mail: ivanvin811@gmail.com
Антонюк Оксана Юріївна,
ORCID 0000-0003-0964-4980,
аспірантка,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: sanavinkray@gmail.com
РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В 1950-ТІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х РР. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (ЦДАВО УКРАЇНИ)
На основі архівних матеріалів автор зробив спробу висвітлити та подати короткий аналіз діяльності сільських бібліотек республіки, показати їх роль і значення в соціально-культурному житті селянства України досліджуваного періоду.
Ключові слова: Україна, село, культура, бібліотека, читачі книги.
Важливу роль у задоволенні культурних запитів населення могли і повинні були відігравати бібліотеки. У повоєнні роки зі значними труднощами було відновлено бібліотечну мережу республіки.
П’ятидесяті роки відзначені також подальшим удосконаленням сільської бібліотечної мережі.
У досліджуваний період усі бібліотеки в Україні ділилися на три мережі: державні бібліотеки, відомчі бібліотеки, бібліотеки колгоспно-кооперативних і громадських організацій. Це ділення було дещо умовним, бо не завжди можливо точно визначити, до якої мережі належить бібліотека. Віднесення цієї чи іншої бібліотеки до певної мережі визначалося її підпорядкованістю і фінансуванням. До мережі державних бібліотек відносилися сільські і районні бібліотеки.
Поєднання цих трьох названих мереж створювало бібліотечну систему, яка діяла в українському селі в 1950-ті – першій половині 1960-х років.
На середину 1954 р. у республіці функціонувала 6751 сільська державна і 11482 клубних бібліотек. У середньому кожна сільська бібліотека нараховувала 3140 книг і журналів, районні бібліотеки мали в середньому 13100 книг і журналів.
Ріст сільської бібліотечної мережі вже до середини 50-х рр. перестав задовольняти потреби культурного розвитку, а в багатьох областях відбувалося значне зменшення мережі колгоспних бібліотек. Власне в третині українських сіл не було бібліотек. Особливо у важкому стані опинилися колгоспні бібліотеки. Незважаючи на це у другій половині 50-х років мережа бібліотек на селі ще більше скоротилась за рахунок ліквідації колгоспних книгозбірень.
Загалом на середину 60-х рр. в 20 тис. сільських населених пунктів були відсутні бібліотеки, і їхнє населення обслуговувалося через філіали, пересувки та книгонош. Хоча загалом сільська бібліотечна мережа видавалась доволі розгалуженою. На середину 1960 –х рр. трудівників села обслуговували книгами 14.1 тис. державних бібліотек, 1.6 тис. колгоспних бібліотек, 1.2 тис. бібліотек профспілкових організацій і 138 бібліотек інших установ. Одна сільська бібліотека в середньому обслуговувала 660 читачів і видавала 11500 книг.
У першій половині 60-х рр. великі надії покладались на розвиток громадських начал в бібліотечній справі. У 1963 р. кількість бібліотек, які працювали в селі на громадських засадах становила 707 одиниць з книжковим фондом 501 тис. примірників. В Україні на середину 60-х рр. нараховувалось близько 32 тис. громадських бібліотекарів з них 15 тис. у сільській місцевості, що майже відповідало числу штатних працівників державних книгозбірень.
Значна кількість бібліотек, яка повинна була обслуговувати працівників села, розміщувались в аварійних і непридатних для роботи приміщеннях.
Також у роботі бібліотек були загальні проблеми, як і в усій культурно-освітній сфері села: висока плинність кадрів, їх незадовільний освітній рівень. Велика кількість сільських бібліотек обслуговувалась непідготовленими працівниками, які виконували обов’язки бібліотекаря за сумісництвом або як громадське доручення. У сільських бібліотеках на цей час із загальної кількості 4416 працівників з вищою освітою було – 1.7 %, середньою – 31 %, незакінченою середньою – 38.8 % і початковою – 8.8 %.
Значна частина молодих спеціалістів з вищою і середньою освітою залишали села через незадовільні соціально-побутові умови.
Безумовно, позитивним у роботі сільських бібліотек було те, що починаючи з 60-х рр., у бібліотеках України помітно активізувалась краєзнавча робота. Поштовхом для її розвитку стала участь бібліотек у створенні 26-томної «Історії міст і сіл УРСР». Тисячі людей через бібліотеки зокрема, були включені в пошукову краєзнавчу діяльність.
Велика кількість бібліотек не була забезпечена в достатній мірі необхідним обладнанням, яке здебільшого було виготовлено примітивно. Недостатня кількість обладнання ускладнювала роботу бібліотекарів і читачів, робила неможливим повноцінне збереження фонду книжок.
Серед сільських бібліотек було багато дрібних, із застарілим книжковим фондом. Невеликим залишався книжковий фонд колгоспних бібліотек – лише трохи більше 3 млн. примірників, хоча за офіційними даними, їх на початку 50-х рр. було на селі 10.8 тис., або в 3 рази більше, ніж сільських бібліотек Міністерства культури України. Середня кількість читачів сільської бібліотеки, що припадали на одного бібліотечного працівника, становила 270 осіб, тоді як у міських бібліотеках – 730 осіб.
Загалом книжкові багатства бібліотек були загальнодоступним і безплатним джерелом духовного збагачення, освіти всіх верств населення, базою розвитку культури на селі.
Отже можна відзначити, що сільські громадяни у цілому мали можливість одержувати культурно-освітні послуги, які надавалися сільськими бібліотеками. Однак якість та рівень обслуговування залежали від суто побутових питань, так і від компетенції сільського бібліотечного фонду.
UDC 027.52(477)(91)"1950/1960"
Ivan Romanyuk,
ORCID 0000-0002-6427-9229,
Doctor of Historical Sciences, professor,
Professor of the Department of History and Culture of Ukraine,
Vinnytsia Mykhailo KotsyubynskyiState Pedagogical University,
Vinnytsia, Ukraine
e-mail: ivanvin811@gmail.com
Oksana Antonyuk,
ORCID 0000-0003-0964-4980,
PhD student,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sanavinkray@gmail.com
THE ROLE AND SIGNIFICANCE OF RURAL LIBRARIES OF UKRAINE IN THE 1950S - FIRST HALF OF THE 1960S. ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE CENTRAL STATE ARCHIVE OF THE SUPREME AUTHORITIES AND GOVERNANCE OF UKRAINE (TSDAVO UKRAINE)
On the basis of archival materials the author made an attempt to cover and present a brief analysis of the activities of rural libraries of the republic, to show their role and importance in the socio-cultural life of the peasantry of Ukraine in the period under study.
Keywords: Ukraine, village, culture, library, book readers.
Ми в соціальних мережах