СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК ЧИТАЧІВ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

ЗаявникТуровська Леся Олегівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 1. Наукова бібліотека у цифрову епоху: традиції та інновації
Назва доповідіСТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК ЧИТАЧІВ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
Інформація про співдоповідачівТетяна Миколаївна КОВАЛЬ, к.і.н., завідувачка Відділу комплексного бібліотечного обслуговування, Ірина Володимирівна ШЕВЧЕНКО, завідувачка сектору Відділу бібліотечного обслуговування
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК: 024.1:027.54]: 311.42:006.32
Тетяна Миколаївна КОВАЛЬ, к.і.н.,
завідувачка Відділу
комплексного бібліотечного обслуговування

Леся Олегівна ТУРОВСЬКА,
молодший науковий співробітник Відділу
комплексного бібліотечного обслуговування

Ірина Володимирівна ШЕВЧЕНКО,
завідувачка сектору Відділу
бібліотечного обслуговування

СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК ЧИТАЧІВ:
ВІД ТРАДИЦІЙ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

STATISTICAL ACCOUNT OF READERS:
FROM TRADITIONS TO INTERNATIONAL STANDARDS

Спираючись на багаторічні традиції вивчення читацької аудиторії, наукова стаття узагальнює сучасний досвід організації статистичного обліку читачів за допомогою БД «Читачі НБУВ», гармонізованою з міжнародними стандартами ІСО.

Based on the perennial tradition of studying the reader's audience, the proposed article summarizes the current experience of organizing the statistical accounting of readers with the help of the database “Readers of the NBUV”, harmonized with the international standards of ISO.

Ключові слова: міжнародна організація по стандартизації, БД «Читачі НБУВ», автоматизована бібліотечна інформаційна система ІРБІС, АРМ «Каталогізатор», бібліотечна статистика.

Key words: international standardization organization, database “Readers of the NBUV”, automated library information system IRBIS, ARM «Catalogizator», library statistics.


Вивчення читацької аудиторії НБУВ має добру традицію. Комплексні наукові розвідки щодо обліку та складу користувачів проводилися за різними напрямами та базувалися на аналітичній обробці статистичних масивів, висновках анкетних опитувань та результатах візуальних спостережень. Сучасний стан цієї проблеми є розвитком саме попередніх ідей і методик, продовженням традицій взаємозбагачення і взаємодоповнення теоретико-практичних аспектів.
З 1990-х рр. НБУВ долучилася до багатоцільового вивчення читацького контингенту на базі впровадження інформаційних технологій запису читачів з урахуванням таких параметрів як аналіз читачів згідно категорії, шифру спеціальності, місця навчання та інтенсивності читацьких потоків.
З наданням Бібліотеці статусу «національна» (1996), НБУВ започаткувала автоматизовану систему запису читачів та ввела в експлуатацю автоматизоване робочое місто пункту запису читачів (АРМ ПЗЧ). У рамках цих нововведень, упродовж 1996-1997 рр. було розроблено нову технологію реєстрації читачів; модифіковано АРМ ПЗЧ у комплексі з пакетом прикладних програм; створено нову структуру читацького квитка; оновлено систему розподілу читачів за категоріями з привласненням їм шифрів спеціальностей відповідно до стандартів бібліотечно-бібліографічної класифікації наук.
Завдяки формуванню БД відомостей про читачів, з’явилася змога більш детального, грунтівного вивчення контактної читацької аудіторії НБУВ як головного об’єкту бібліотечної діяльності з диференційованим обліком її складу. Це спричинило нові можливості щодо запису читачів з відмовленням від рутинної бібліотечної технології. В результаті – термін первинного запису скоротився у тричі, перереєстрації - у двічі, оформлення дубліката читацького квитка - більш як у три рази.
Автоматизована система запису читачів усунула ряд типових бібліотечних непорозумінь (відсутність реєстраційної картки у зв’язку з порушенням алфавіту, повторне оформлення одного й того ж читача, помилки у номерах читацького квитка тощо). Вона значно спростила та розширила статистичний аналіз читачів.
Наявність інтегрованого АРМ ПЗЧ позначилася на скороченні витрат ручної роботи та підвищенні оперативності обслуговування. Проте оформлення читацького квитка залишалося традиційним. Квиток мав вигляд паперового бланку, на якому у ручному режимі проставлявся читацький номер, ПІБ читача, рік видачі, у правому куті наклеювалося фото читача та штампувалася печатка.
З метою подолання розбіжностей між автоматизованим записом читачів та паперовим оформленням читацького квитка, 1997 р. НБУВ залучилася до впровадження електронних технологій. Було вивчено спектр можливостей існуючих в Україні компаній, які спеціалізувалися на виготовленні читацьких квитків та мали програмне забезпечення, спроможне водночас здійснювати автоматизований запис та виготовляти читацький квиток.
Найбільш адаптованим для бібліотечної технології виявилося обладнання американської компанії DataСard, яка першою запропонувала для ринку ідентифікаційних карт – новітню цифрову систему: програмне забезпечення і принтер для персоналізації ідентифікаційних карт.
1997 р. НБУВ підписала договір з ТОВ «ТОП - Сервіс» (нині –«Поллі-Сервіс») на виконання комплексу робіт з доставки, установки і налагодження програмно-апаратних засобів-студій для виготовлення пластикових читацьких квитків та запровадила програмно-технічний комплекс (ПТК) для виготовлення машиночитаних пластикових читацьких квитків. Було розроблено нову структуру читацького квитка, яка вмістила у себе шифр категорії читача, його ідентифікаційний номер в БД та шифр його освітньо-професійної спеціалізації.
Завдяки ПТК процес оформлення читацького квитка став здійснюватися методом набору вихідних даних на клавіатурі комп’ютера, миттєвого фотографування (відеокамерою ф. DataCard і електронного фотоспалаху Porta flash 336 V, синхронізованого з нею), друкування штрих-коду (для отримання оперативної інформації про читача в БД за допомогою щілинного зчитувача штрих-кодів) та нанесення прозорого захисного покриття на спеціалізованому термопринтері для друку на пластикових картках.
Впровадження нової системи запису читачів зі створенням єдиної БД відомостей про читачів із використанням автоматизованих технологій оптимізувало інформаційно-бібліотечне обслуговування на етапі запису до наукової бібліотеки, зменшило обсяги рутинної роботи та спричинило розширення професійних бібліотечних функцій. Встановлена система дала змогу вести облік читачів в автоматизованому режимі; оперувати даними статистики, диференціювати читачів за професійними категоріями, шифрами спеціальності, освітою, містом навчання, віком, статтю тощо. Це позитивно позначилося на формуванні сучасної методики дослідження читацького контингенту.
Наступним інтегрованим рішенням у галузі автоматизації бібліотечних технологій стала автоматизована бібліотечна інформаційна система «ІРБІС» (далі – АБІС «ІРБІС»), призначена для використання у бібліотеках будь-якого типу і профілю. Розроблена для виконання бібліотечно-інформаційних процесів любої складності, вона виявилася повністю відповідною міжнародним стандартам, що рекомендовані до сучасних бібліотечних систем. Як підкреслює Г. І. Солоїденко, саме стандартизація виступає ефективним інструментом організаційно-правового та організаційно-методичного регулювання [1].
Сумісна з міжнародними комунікативними форматами UNIMARK та USMARK (на основі двосторонньої конверсії даних), АБІС «ІРБІС» обумовила підтримку української бібліотечної справи. Запроваджена в НБУВ 2012 р., вона забезпечила організацію та супровід цілої низки БД наукової бібліотеки, в тому числі, БД «Читачі НБУВ» [2]. До її складу увійшло кілька АРМ, зокрема – АРМ «Каталогізатор», який уявляє собою програмно-технічний комплекс спеціаліста, зв’язаного з формуванням електронного каталогу, вводом даних у відповідності з міжнародними форматами представлення інформації, коректировкою і поповненням БД.
Обслуговуючи БД «Читачі НБУВ», АРМ «Каталогізатор» забезпечив на новому рівні статистичний аналіз відомостей про читачів наукової бібліотеки та підготовку статистичних звітів за його результатами.
Для узагальнення статистичного обліку користувачів НБУВ, 2015 р. розроблено Методику обробки статистичних даних відомостей про читачів НБУВ з БД в режимах «Стат. форми», «Статистика» та методика використання словників для проведення статистичного аналізу.
Здійснення автоматизованого обліку даних на базі АБІС «ІРБІС» з використанням АРМ ПЗЧ передбачає заходи щодо підвищення кваліфікації співробітників стосовно засвоєння нових бібліотечно-інформаційних технологій та обумовлює науково-методичну, практичну і матеріально-технічну допомогу з боку відділу інформаційно-комунікаційних технологій.
Створення в НБУВ комплексного автоматизованого процесу запису користувачів та функціонування БД «Читачі НБУВ» оптимізує оперативне спостереження за еволюцією читацького контингенту, оперування широким спектром статистичних даних, формування концептуальної бази щодо ефективного розвитку інших бібліотечних стратегічних напрямів, таких як організація фонду, коригування номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, оптимізації системи обслуговування в цілому, а також розробку єдиних нормативно-методичних та нормативно-правових документів для проведення міжбібліотечних досліджень відповідно до міжнародних стандартів за єдиними програмами і за найактуальнішими проблемами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Солоїденко Г І. Стандартизація у бібліотечній галузі: підсумки 26-річної діяльності. //Наук. праці НБУВ. К., – 2017. – Вип. 48: Бібліотечні стандарти і розвиток інформаційної діяльності – С. 32-44.
2. Лобузіна К. В., Лобузін І. В. Можливості системи автоматизації «Ірбіс64» для організації роботи спеціалізованих фондів наукових бібліотек // Бібліотеки нац. Академій наук: проблеми функціонування, тенденції розвитку: наук-практ. Зб. – 2010. – Вип. 8. – С. 120-130.