Семантичні технології організації реферативної інформації

ЗаявникГарагуля Сергій Сергійович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіСемантичні технології організації реферативної інформації
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Розглянуто питання нових методів і засобів організації реферативної інформації із залученням семантичних веб-технологій. Сформульовано переваги семантичного інструментарію для реферативної служби наукової електронної бібліотеки. Наведено рекомендації щодо впровадження технологій веб 3.0 у практичну діяльність реферативних баз даних.
Ключові слова: Бібліотека 3.0, інтелектуальний доступ, контент-аналіз, наукометрія, організація ресурсів, реферативна база даних, семантичний веб.


Діяльність сучасної бібліотеки, інспірована стрімким технологічним поступом людства, зазнає докорінних змістовних та формальних змін. Традиційні форми бібліотечного обслуговування завдяки інновативним технологіям еволюціонують у напрямку відкритого доступу та інтелектуальної організації ресурсів. Користувач сучасної бібліотеки розраховує на отримання високоякісного контенту у максимально зручному інтерфейсі. На думку західних (A. Harzing, C. Hurtado) та вітчизняних (К. Лобузіна, О. Мар’їна) дослідників, функціонал наукової бібліотеки дедалі більше тяжітиме до агрегації та інтелектуальної організації джерел наукової інформації (переважно в електронному вигляді), виконання експертних функцій, цифрового кураторства над інтегрованим бібліотечним ресурсом.
Реферативна інформація як продукт аналітико-синтетичної обробки первинного наукового контенту (статті, доповіді, матеріали конференцій, монографії, автореферати дисертацій тощо) становить виняткову цінність для дослідників, адже надає у лаконічному та логічно структурованому вигляді сутнісне ядро кожної окремої публікації, відтворює ключові тези роботи та сприяє систематизації досліджень в чітку ієрархічну структуру. Як відзначають дослідники організації реферативних ресурсів (В. Петров, М. Сорока), наукова бібліотека як двовимірне (ресурсне та професійне) середовище є саме тим гравцем ринку інтелектуальної продукції, що формує остаточну цінність наукової інформації. “Фахові журнали містять лише третину всіх статей з профільної теми, решта — розсіяні по широкому колу суміжних видань” [6], а отже, саме науковій бібліотеці як агрегатору та експерту з організації ресурсів належить упорядкувати строкатий поліформатний інформаційний потік у логічно структуровану базу даних, що єдина й може бути конвенційним продуктом на ринку знань.
Серед новітніх засобів інтелектуальної організації інформаційних ресурсів варто виокремити концепцію Бібліотеки 3.0, в основі реалізації якої покладено семантичні технології, що передбачають перехід до мережі унікальних інформаційних об'єктів, що їх опрацьовуватимуть машини. Семантичний веб передбачає зменшення кількості рішень, що приймає людина, і делегування функції створення та опрацювання контенту комп'ютерам, і закладає тим самим підвалини сервіс-орієнтованої інтеграції, що забезпечують зв'язок даних, змісту та процесів між різними джерелами інформації та IT-структурами [4].
Використання семантичних технологій у роботі книгосховищ передбачає формування вузькоспеціалізованих ресурсів, в яких здійснюватиметься агрегація необхідних користувачеві сервісів та інструментів професійної складової, а також публікація контенту, який модерують експерти. Завдяки застосуванню семантичних технологій бібліотека отримає можливість виступати експертом та інтегрувати інформацію, засновану на різних метаданих, отриманих із мережі, забезпечувати взаємодію, а також надійніший і зручніший семантичний пошук. Завдяки перевагам семантичних технологій значно зростає якість персоналізованих бібліотечних послуг, які враховуватимуть індивідуальні характеристики користувачів, їхні особливі потреби тощо [3].
Провідні міжнародні реферативні бази даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Directory of Open Access Journals, Index Copernicus, CiteFactor, MathSci тощо) довели, що семантичні технології спроможні якісно аналізувати та організовувати інтелектуальні ресурси величезного обсягу. Реферативна база даних “Україніка Наукова” як складова інтегрованих електронних ресурсів НБУВ так само використовує засоби семантичного вебу в якості технологічної надбудови над масивом акумульованої реферативної інформації. Представлений на сайті бібліотеки науковий пошук публікацій web 3.0 індексує низку повнотекстових баз даних НБУВ і реалізовує інтелектуальний доступ до зібраних у них джерел наукової інформації.
При залученні семантичних технологій для організації реферативної інформації бібліотеки досягається:
- відкритість інформаційних ресурсів та інтуїтивно зрозуміла логіка організації інформації, зокрема, взаємозв’язків її окремих структурних елементів (відомості про видання, інституції, співавторів тощо);
- технологічна уніфікація поліформатного вхідного інформаційного потоку (зокрема, для РБД “Україніка наукова”, що є корпоративним проектом кількох бібліотек, що використовують різне програмне забезпечення, це втілюється у можливості консолідованого преставлення ресурсів в єдиному користувацькому інтерфейсі);
- оптимізація пошукових процесів, усунення розбіжностей у семантиці природної мови складання бібліографічних описів, структурування пошукових елементів за низкою логічних ідентифікаторів (рубрикатор, галузі знань, УДК тощо);
- таксономічна організація та структурна класифікація номенклатурних одиниць інформації;
- встановлення мереж співавторства, агрегація науко- та бібліометричної інформації;
- аналіз інтегрованого ресурсу з позицій академічної доброчесності, виявлення плагіату, крос-цитування, “фейкових” наукових досліджень, дублювання та спотворення інформації тощо;
- персоналізація бібліотечних послуг, можливість формування реферативної інформації за розгалуженими вузькоконтекстуальними запитами;
- особистісно-орієнтоване конструювання баз даних для осіб з особливими потребами.


Бібліографія
1. Гладун А. Я. Семантичні технології: принципи та практики : монографія / А. Я. Гладун, Ю. В. Рогушина. - Київ: АДЕФ-Україна, 2016. – 308 с.
2. Григорович В. Г. Семантичний Веб: інформаційно-комунікаційна складова соціальної адаптації / В. Г. Григорович // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2014. - № 805. - С. 87-95.
3. Лобузіна К. В. Бібліотечні та семантичні веб-технології в організації доступу до наукової періодики / К.В. Лобузіна // Наука України у світовому інформаційному просторі. — 2015. - Вип. 11. — С. 75-80.
4. Мар'їна О. Ю. Бібліотека в епоху розвитку технологій Web 3.0 / О. Ю. Мар'їна // Вісник Книжкової палати. - 2015. - № 7. - С. 18-20.
5. Петров В. В. Розвиток національної системи реферування / В. В. Петров, О. С. Онищенко, А. А. Крючин, К. В. Лобузіна, Н. М. Мініна, Н. Я. Зайченко // Вісник Національної академії наук України. - 2015. - № 10. - С. 71-74.
6. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. — К.: НБУВ, 2002. — 209 с.
7. Harzing, Anne. Google Scholar, Scopus and the Web of Science: a longitudinal and cross-disciplinary comparison / A. Harzing, S. Alakangas // Scientometrics. - 2016. - Vol. 106, issue 2. - Pp. 787-804.
8. Hurtado, Carlos. Foundations of Semantic Web databases / C. Hurtado, C. Gutierrez, A. Mendelzon // Journal of Computer and System Sciences. - 2011. - Vol. 77, issue 3. - Pp. 520-541.


Semantic technologies for the organization of abstract information

Considered topics of new methods and means of abstract information organizing involving semantic web technologies. Formulated the advantages of the semantic toolkit for the abstract service of the scientific electronic library. The recommendations on the introduction of web 3.0 technologies into the practical activities of abstract databases are given.
Keywords: abstract database, content analysis, intellectual access, Library 3.0, resource management, scientometrics, semantic web.