Електронні реферативні ресурси у системі інформаційного забезпечення освіти та науки

ЗаявникСандул Оксана Георгіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіЕлектронні реферативні ресурси у системі інформаційного забезпечення освіти та науки
Інформація про співдоповідачівГриценко Наталія Олексіївна, Клюшнікова Олена Валентинівна
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді



Гриценко Наталія Олексіївна,
м.н.с. НБУВ
Клюшнікова Олена Валентинівна,
м.н.с. НБУВ
Сандул Оксана Георгіївна,
м.н.с. НБУВ

УДК 027.7.021

Електронні реферативні ресурси у системі
інформаційного забезпечення освіти та науки


Розглянуто роль та місце електронних реферативних ресурсів у процесах інформаційного забезпечення педагогічної та науково-дослідницької діяльності. Визначено фактори вдосконалення реферування наукової інформації із залученням новітніх технологічних засобів. Підкреслено значущість вузькопрофільного індикативного реферування в умовах експоненційного зростання інформаційного масиву.
Ключові слова: інтеграція інформації, інформаційна інфраструктура, наукова комунікація, освітні ресурси, реферативні бази даних, семантичні технології.

На сучасному етапі розвитку наукового середовища цінність створюваного окремими інституціями інтелектуального продукту визначається ступенем його інтегрованості у загальну систему наукових зв'язків, універсальністю та доступністю змісту, можливістю адаптації до конкретних умов використання. На противагу властивому попереднім історичним періодам накопиченню локальних ресурсів окремими науковими установами для власного вжитку, сучасна парадигма науки, концептуалізована моделлю веб 3.0, орієнтується на створення всеохопної аналітичної надбудови над інтегрованим масивом якісного верифікованого контенту з усього світу. Роль бібліотеки у системі наукових взаємозв'язків і комунікацій при цьому тільки зростає, адже за своїм потенціалом саме вона є ключовим гравцем, що водночас володіє й первинним інформаційним ресурсом, й достатньою фаховою компетентністю, аби здійснювати експертні функції, аналітико-синтетичне опрацювання документального потоку та створювати кінцевий інформаційний продукт у вигляді баз даних, анотованих покажчиків, реферативних оглядів. Варто наголосити, що реферативні ресурси бібліотек з огляду на чітку тематичну структурованість та сконденсований характер наведеної інформації є саме тим інтелектуальним продуктом, якого потребує знаннєво-орієнтоване суспільство ХХІ століття.
Метою статті є з'ясування ролі та місця електронних реферативних ресурсів у процесах інформаційного забезпечення освіти та науки.
Акцент, зроблений саме на електронних ресурсах, умотивований змінами характеру наукової комунікації та каналів поширення інформації протягом останніх двох десятиліть. Науковий контент, навіть відпочатку створюваний в аналогових формах, невпинно “мігрує” до Всесвітньої Мережі. Як відзначила К. В. Лобузіна, “із зростанням ролі когнітивних та семантичних технологій бібліотека вимушена надавати послуги користувачам у тих формах, які від неї очікують” [4; 40].
Міжнародні реферативні бази даних на кшталт Scopus, Web of Science, Index Copernicus, Wilson Abstracts, Paperity, Mendeley, GeoRef, Agricola тощо функціонують на перетині інформаційних технологій, наукових комунікацій та бібліотечної практики, і широко використовуються дослідниками як агрегатори наукового контенту, постачальники аналітичної інформації та дискусійні майданчики для науковців. Ці бази також є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному, галузевому чи корпоративному рівні. Завдяки охопленню великої ресурсної бази, такі сервіси є також зручним інструментом для виявлення плагіату та інших порушень академічної доброчесності.
Реферативна база даних “Україніка наукова”, реалізована як корпоративний проект НБУВ та ІПРІ, є найбільшим вітчизняним ресурсом реферативної інформації (станом на травень 2018 р. проіндексовано близько 700 тис. джерел первинної інформації). Акумульовані в ній наукові джерела мають велику цінність для дослідників та пошуковців, адже є актуальним зрізом поточних досягнень вітчизняної науки. Водночас, наявність в Україні низки галузевих та репозитарних баз реферативної інформації створює дисбаланс інформаційної інфраструктури держави через колізії дублювання, сегментації та фрагментарності інформаційного наповнення.
Удосконаленню інформаційного забезпечення освіти та науки електронними реферативними ресурсами сприятиме поглиблення корпоративної співпраці всіх причетних до наукової комунікації інституцій, зокрема, уніфікація технологічних ланок та програмного забезпечення, що дало би змогу інтегрувати розрізнені бази даних до загальнонаціонального бібліотечного репозитарію наукових публікацій та вдосконалило би інформаційну інфраструктуру вітчизняної освіти та науки.
Сталою є тенденція до розкриття бібліотеками своїх фондів, оцифрування ресурсів, створення повнотекстових баз даних, тематичних та галузевих бібліографічних покажчиків. Проте, для кінцевого користувача критично значущим є виокремлення з неозорого інформаційного масиву кількох документів за вузькими пошуковими запитами. Саме таку можливість надають електронні реферативні ресурси, що окрім гнучкого пошукового апарату містять фахово вивірену експертну інформацію, яка дозволяє користувачу остаточно переконатися у доцільності використання того чи того документа.
Світова практика підтверджує, що найзатребуванішими для наукової спільноти і більшою мірою для бізнес-середовища є індикативні реферати, що у стислій формі фокусуються на окремих аспектах проблематики, надають інформацію відповідно до вузькопрофільних запитів кінцевого користувача.
Інформаційне забезпечення реферативною інформацією підвищує свою ефективність, залучаючи до роботи новітні технологічні засоби: семантичний веб, бібліотечні онтології, політику інтелектуального доступу тощо. Водночас, хибно було би надавати цим допоміжним інструментам значення панацеї, адже, наприклад, поширене у деяких реферативних базах даних автоматичне реферування (automatic summarization) часто спотворює зміст анотованого ресурсу, нехтує значущою інформацією, виокремити яку міг би бібліотечний фахівець.
Перспективним і неуникним за сучасного стану бібліотечної галузі в Україні є симбіотичний зв'язок науки та бізнесу. Можливість створення на замовлення бізнес-структур спеціалізованих реферативних оглядів та аналітичних доповідей підживлює реальну економіку свіжими науковими ідеями, відкриває науковцям шлях до впровадження своїх розробок та надає бібліотекам можливості отримувати додаткове фінансування.
Завданням учасників наукової комунікації (а це й бібліотеки, й університети, і НДІ, і видавці, і виробничий сектор економіки) є забезпечення сталого доступу до актуальних джерел наукової інформації, перетворення первинної інформації в аналітичний продукт та впровадження результатів досліджень у безпосередню практичну діяльність.

Бібліографія
1. Воловенко Т. Реферативна база даних як інформаційний ресурс бібліотеки // Бібл. вісн. - 2015. - № 4. - С. 3-7.
2. Гарагуля С. С. Основні тенденції інтеграції наукових бібліографічно-інформаційних ресурсів: типологія і принципи організації // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2017. - Вип. 48. - С. 373-383.
3. Горбатюк С. Є. Інформаційне забезпечення наукового дослідження: інституційно-правові аспекти // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України - 2014. - № 4. - С. 130-139.
4. Лобузіна К. В. Створення інтегрованого бібліотечного простору: основні проблеми та шляхи вирішення // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2012. - № 2. - С. 34-40.
5. Рабаданова Л. Реферативна діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського як засіб розвитку наукової комунікації // Вісн. Кн. палати. - 2015. - № 8. - С. 18-21.



Nataliia Hrytsenko,
Olena Kliushnikova,
Oksana Sandul,
VNLU's research assistants


UDC 027.7.021

Electronic abstracts in the system of
information providing of education and science

Described the role and place of electronic abstracts in the processes of information support of pedagogical and research activity. Determined the factors of improving the referencing of scientific information with the using of the latest technological tools. Emphasized the importance of contextual indigenous referencing in terms of exponential growth of the information array.
Keywords: abstract databases, educational resources, information infrastructure, integration of information, scientific communication, semantic technologies.