Примірники Біблії з колекції Сержа Лифаря у фонді Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

Тези доповіді

Біблія, найбільш тиражована книга в історії книгодрукування, завжди була також предметом зацікавленості бібліофілів. У фонді відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського примірники різних видань Святого Письма представлені в усіх колекціях приватного походження. Зокрема, у складі колекції барона Едуарда Фальц-Фейна зберігаються примірники Біблії, придбані на аукціоні в Монте-Карло при розпродажі частини книгозбірні видатного французького танцівника та хореографа українського походження Сержа (Сергія Михайловича) Лифаря (1905–1986) та подаровані бібліотеці в 1981 р.
Всього в колекції п’ять книг Біблії, всі форматом 2°. Найбільш раннім є перше московське видання 1663 р., підготовлене на основі Острозької Біблії 1581 р. силами києво-печерських книжників під керівництвом українського філолога, перекладача та богослова Єпифанія Славинецького. Видання прикрашають вісім аркушевих ксилографічних гравюр: форта з емблематичними зображеннями пророків і святих і сценою Успіння Богородиці, зображення герба Московської держави та карти Москви в обрамленні біблійних сцен – гріхопадіння, вигнання з раю, Розп’яття, Воскресіння, також цар Давид та євангелісти. Примірник оправлений у дошки, обтягнені темно-коричневою шкірою, оздобленою багатим високохудожнім тисненням: на верхній кришці у широкій орнаментальній рамці вміщено наріжники з євангелістами, середник із сюжетом Воскресіння, дрібні орнаментальні елементи; нижню кришку прикрашають тиснені смужки з медальйонами. На корінці – шкіряна світло-коричнева наліпка із тисненим написом «BIBLIA / SCLAVONICA / 1663». Обріз позолочений із тисненням. На верхній кришці над середником витиснено золотом геральдичне зображення пів лева, поверненого вліво, з написом вгорі півколом «NOBILIS IRA».
Форзаци примірника відображають частину багатої історії його побутування. На звороті верхньої кришки оправи наклеєно гербовий екслібрис принца Августа Фредеріка, герцога Сассекського (1773–1843), шостого сина англійського короля Георга ІІІ, політика ліберальних поглядів, бібліографа та бібліофіла. Його велика бібліотека відома визначним зібранням видань і перекладів Біблії. Згідно з написом під гербом «Perkins and Heath – Patent Hardened Steel Plate», екслібрис надруковано між 1822 і 1829 рр. у «Perkins and Heath» (більш відомій як «Perkins Bacon») – лондонській фірмі, що спеціалізувалася на тиражуванні банкнот, цінних паперів, поштових марок і книжок. Засновник фірми Джейкоб Перкінс (1766–1849), американський винахідник, інженер-механік і фізик, на початку ХІХ ст. винайшов техніку друку на сталі, що дозволяла виготовляти без втрати якості значно більше відтисків, ніж м’якіші мідь і залізо (History of Jacob Perkins in the Printing Industry. – URL: http://www.bphs.net/GroupFacilities/J/JacobPerkinsPrinting.htm). Вище екслібриса наклеєно невелике зображення палацу та назву «Tempsford Hall Library», які напевно мають відношення до герцога Сассекського; під есклібрисом – бібліотечну марку із «шифром» книжки (футляр, полиця, кімната).
Вірогідно під час перебування примірника у складі книгозбірні зазначеного власника на форзацному аркуші було зроблено олівцем напис англійською мовою. Його текст є перекладом силабічного геральдичного шестивірша, озаглавленого «натривенечное», вміщеного на звороті титульного аркуша разом із рядком із 102 псалма та дванадцятирядковими «стихами на герб» і обрамленого фігурною сюжетною заставкою із зображенням Ісуса Христа та Св. Духа, кінцівкою-плетінкою та виливними прикрасами. Текст напису: «Translation of the three Distichi on the Russian Arms on the Reverse of the Title. Tell me Sybel why three Crownd Moscovy has three Crowns – Because She is the diligent Worshipper of the Trinity, because She Shall rule over Europe, Assia, The third part of Africa, because She is the Mother of the three Graces Keeping the Golden Apples of the Hesperides. O ’Three Good things!!!». Сторінки примірника містять також наліпки, печатки та написи його останніх власників – С. Лифаря та Е. Фальц-Фейна.
Ще одна московська Біблія датується 1761–1762 рр. Це четверте видання так званої Єлизаветинської Біблії, переклад тексту якої, початково взорований на Острозькій Біблії, готувався за різними джерелами, насамперед грецькими кодексами, впродовж І половини XVIII ст. Видання має форту-мідерит із зображенням імперського орла та біблійних сцен і символів, мідерит із зображенням імператриці Єлизавети Петрівни (з датою 1763 р.), 49 тематичних мідеритів-ілюстрацій до різних частин тексту. Примірник оправлений у картон, обтягнений світло-коричневою шкірою з тисненням: на обох кришках у подвійній рамці з рослинним орнаментом вміщено середник із зображенням знака ордена Святого апостола Андрія Первозваного, обрамленого вінком із квітів; на корінці – рослинний орнамент і напис «BIBLIA»; паперова наліпка зі старим шифром. Обріз золотий із тисненням.
На форзацному аркуші, крім печаток і напису останніх власників С. Лифаря та Е. Фальц-Фейна, міститься напис латинською мовою «Iste Liber oblatus est in tesseram amoris et memoriæ admodum reverendo Archidiacono Ecclesiæ Fratrum Unitatij Paulo Eugenie Lacryt[us] ab Archiepiscopo Sanct Peterburgensi Gabriele. Anno Domini 1763. Mensis decembris die 12.». Переклад: «Цю книгу надано на знак любові та дружби вельми достойному архідиякону церкви братів-унітаріїв Павлові Євгену Лакриту від архієпископа санкт-петербурзького Гавриїла. Року Божого 1763 місяця грудня 12 дня». Як свідчить напис, дарувальником виступив архієпископ санкт-петербурзький Гавриїл (Кременецький) (1707–1783; з 1770 р. – митрополит київський і галицький). Можна припустити, що метою дарування православної Біблії протестантові було сподівання навернення його в «єдино-правильну» віру.
Також у колекції наявний неповний комплект рідкісного видання Біблії, здійсненого в Нідерландах на замовлення російського царя Петра І: два томи Нового Завіту, надрукованого в 1717 р. в Гаазі (видавець – Johannes van Duren; 1687–1757), оправлені разом, а також другий і третій томи чотиритомного видання Старого Завіту, надрукованого в 1721 р. в Амстердамі без зазначення видавця. Відомо, що видання планувалося як двомовне у дві шпальти: нідерландською та церковнослов’янською мовами. Незвичною особливістю латинського тексту є друк виключно великими літерами. Кириличний текст повинен був додруковуватися в Росії. Відомо, що 600 примірників Біблії було відправлено морем у Санкт-Петербург, у результаті велика їх частина зазнала пошкодження від морської води; після смерті Петра І майже весь наклад було знищено православним духовенством. У наявних примірниках немає друку кириличним шрифтом, однак деякі описи в електронних каталогах містять помітки про наявність тексту старослов’янською мовою, тобто певна частина накладу все ж була доповнена, як і планувалося, церковнослов’янським текстом.
Примірники мають так звані французькі оправи: картонні кришки обтягнені коричневою шкірою із тисненням по бічним поверхням кришок і корінцю; два з трьох корінців мають значні пошкодження. Обрізи крапчасті. Неможливо встановити історію побутування примірників у XVIII–ХІХ ст., оскільки вони мають лише книжкові знаки – печатки, наліпки та написи – двох попередніх власників, зокрема на нижньому форзаці примірника з двома томами Нового завіту є напис «Собрание Сергея Лифаря (3 тома)». Лише на звороті верхньої кришки Нового Завіту міститься маленька червона наліпка з написом золотими літерами «Burgersdijk & Niermans Librairie Ancienne «Templum Salomonis» Leyde (Hollande)». «Burgersdijk & Niermans» – це аукціонний дім і книжковий магазин антикварних і сучасних видань, заснований у Лейдені в 1894 р., вірогідне місце купівлі тому.
Провенієнції розкривають історію побутування примірників різномовних видань Святого Письма, які нині доля звела в одній книгозбірні, демонструють їх переміщення від одних збірок і власників до інших, змальовують цікаві книжкові сюжети та виявляють постаті бібліофілів.