КНИЖКОВИЙ ФОНД ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ЯК СКЛАДОВА ФОНДІВ ВБУ

ЗаявникЯкубова Тетяна Анатоліївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіКНИЖКОВИЙ ФОНД ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ЯК СКЛАДОВА ФОНДІВ ВБУ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930:025.17(477.7)
Якубова Тетяна Анатоліївна
Yakubova Tetiana
к. і. н., н. с. НБУВ
Research Fellow V. І. Vernadsky National Library of Ukraine
Candidate of Historial Sciences

КНИЖКОВИЙ ФОНД ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ЯК СКЛАДОВА ФОНДІВ ВБУ

BOOK FOUNDATION OF THE VOLYN REGIONAL MUSEUM AS A COMPLEX OF THE FUNDS OF THE NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

В статті на підставі історичних праць та архівних документів розглядається історія передачі книжкового фонду Волинського краєзнавчого музею до фондів Всенародної бібліотеки України та роль бібліотечних працівників у цьому переміщенні.
The article reviews on historical works and archival documents deals with the history of the transfer of the book fund of the Volyn Museum of Local Lore to the funds of the National Library of Ukraine and the role of library workers in this movement

Ключові слова: Волинський краєзнавчий музей, бібліотечні фонди, ВБУ, бібліотечний працівник, документ.
Key words: Volyn Regional Museum, library funds, National Library of Ukraine, library workers, documents.

Книги з житомирських бібліотечних фондів є важливою складовою фондів НБУВ, а рукописи складають частину фондів Інституту рукопису. І досі залишається актуальним питання вивчення процесів і обставин переміщення житомирських бібліотечних фондів до Всенародної бібліотеки України (далі – ВБУ), детального опису фондів і ролі бібліотечних працівників в їх переміщенні і подальшому дослідженні.
Бібліотека Волинського краєзнавчого музею наприкінці 20-х років XX століття налічувала понад 150 тис. книжкових одиниць. Формувався цей фонд шляхом накопичення книжкових зібрань з різних культових та громадських установ. На фоні активного релігієборства з боку державних органів існувала велика імовірність втрати значної кількості рукописних книг та стародруків релігійного змісту. Тому одним з напрямів діяльності ВБУ в цей період було виявлення місць зберігання таких книжкових зібрань, їх вивчення на предмет культурної та історичної цінності та забезпечення процесу акумулювання у фондах ВБУ з метою подальшого збереження і використання з науковою метою.
Саме таким чином, після встановлення, що у Волинському краєзнавчому музеї є досить великий і цінний бібліотечний фонд, туди у травні 1931 р. для вивчення складу фонду було відряджено одного з провідних фахівців ВБУ П. М. Попова (1890–1971). Його роль у згаданому переміщенні бібліотечних фондів музею частково дослідив С. М. Міщук у монографії «Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» [1]. Співробітник Інституту рукопису НБУВ Т. Горбач у біографічній довідці до виставки, присвяченої 125-річчю від дня народження П. М. Попова відмітив, що з 1929 р. книгознавець був обраний завідувачем відділу рукописів ВБУ, і як провідного фахівця у цій царині його й відрядили для відбору матеріалів для фондів відділу. Вчений опрацював значну за обсягом та цінну за складом колекцію Волинського краєзнавчого музею, що складалася з рукописних книг XV−XVIII ст., нотних рукописів XVI−XVIII ст., архіву баронів Шодуарів, документів католицьких та православних установ Волині [2].
Заслугою П. М. Попова стало те, що в період перебування в Житомирі він спробував визначити та описати найбільш цінні стародруки і рукописи книгосховища, загалом виявив 1500 рукописів літературного, наукового, релігійного змісту та 1000 цінних стародруків. За досить короткий термін П. М. Попов відокремив найбільш цінні складові бібліотеки музею: бібліотеки Шодуарів, Товариства дослідників Волині, Волинського римо-католицького капітула, житомирських біскупів, Житомирської центральної міської бібліотеки тощо.
Інший дослідник А. Климчук у статті «Волинський краєзнавчий музей у Житомирі» [3] відзначив, що безпосередній передачі колекційних фондів передувала майже річна діяльність працівників ВБУ П. М. Поповa, М. В. Геппенера, О. Т. Дзбанівського та ін. В Інституті рукопису НБУВ зберігається документ «Попов П. М. Житомирські фонди рукописів і стародруків Державної публічної бібліотеки АН УРСР як джерела для історії літератури феодальної доби. Повідомлення про наукове відрядження в травні 1931 р., прочитане на засіданні Комісії української літератури доби феодалізму у ВУАН 24 листопада 1931 р.» [4]. В цьому документі П. М. Попов надає відомості про цінні житомирські книжкові пам’ятки, а саме рукописи, стародруки, збірку пам’яток публіцистичної літератури XVI−XVII ст.
Інформація про перевезення книг з Волинського музею до ВБУ міститься також у документах Архіву НБУВ. Це комплекс різноманітних документів, що охоплюють хронологічно період від квітня до грудня 1932 р., серед яких протокол наради бібліотечних працівників, які займалися вивченням фонду та підготовкою його до перевезення, декілька актів про видовий склад фонду, кошторис на перевезення книг, звіти про роботу, в. т.ч. О. Т. Дзбанівського, та листування щодо передачі книжок [5].
В документах відмічено, що для того щоб виконати постанови сектора науки НКО УСРР від 10 квітня 1931 р. та 29 травня 1932 р. про книжковий фонд Волинського краєзнавчого музею 13 червня 1932 р. до Житомира виїхала комісія в складі представника сектора науки НКО УСРР Кубланівського, заступника директора ВБУ А. М. Яременка та наукового співробітника Ф. П. Максименка. Комісія мала на місці узгодити з музеєм питання розподілу зазначеного книжкового фонду, організувати конкретні робочі процеси приймання, пакування, переміщення книжок до ВБУ. Після ознайомлення з книжковою збіркою музею, один з членів комісії Ф. П. Максименко був залишений в Житомирі з конкретним завданням контролювати процес виконання ухвал зазначеної комісії. З метою прискорення процесу опрацювання та підготовки до перевезення книжок у червні 1932 р. до Житомира прибули також науковий співробітник М. В. Геппенер та бібліотекар Гречин. Цей процес здійснювався в умовах протистояння з працівниками музею, які, природно, не хотіли втрачати «Волиніку». Саме тому частина колекційних фондів залишилася в фондах музею.
Завершилася передача фондів до ВБУ 9 жовтня 1932 р. Про це свідчить акт передачі, підписаний заступником директора Волинського краєзнавчого музею Д. Ю. Антоновим і завідувачем бібліотеки музею М. П. Кудрицьким з одного боку та уповноваженим ВБУ О. Т. Дзбанівським з іншого. Згідно з цим актом, книжкове зібрання кількістю 9421 том було передано до фондів ВБУ з низкою інших матеріалів музею [3].
Таким чином, опубліковані та архівні джерела свідчать, що процес передачі бібліотечних фондів Волинського краєзнавчого музею до ВБУ проходив протягом 1931–1932 рр. У складі фонду музею було виявлено понад 9000 томів рукописної книги та стародруків. Передача стала можливою за рахунок активної участі у ній провідних фахівців ВБУ, таких як П. М. Попов, О. Т. Дзбанівський, М. В. Геппенер та інші, які не тільки забезпечили технічні процеси переміщення, а й провели попередню систематизацію та вивчення цього книжкового масиву.

Список використаних джерел
1. Міщук С. М. Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2007. С. 52−53.
2. Горбач Т. Павло Миколайович Попов (1890–1971): виставка до 125-річчя від дня народження. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/2328. – Заголовок з екрана. Дата звернення: 23.07.2018 р.
3. Климчук А. Волинський краєзнавчий музей у Житомирі (1900–1932) // Музеї України. 2006. ч. 4(16). С. 26–29.
4. Інститут рукопису НБУВ. Ф. 285. Спр. 516. С. 46–47.
5. Архів НБУВ. Оп. 1. Спр. 394. С. 14–23.