МАРГІНАЛІЇ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ КИР.4476П З ФОНДІВ НБУВ, ПОЧАТОК КНИГИ БУТТЯ

ЗаявникВілкул Тетяна Леонідівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідКруглий стіл. Святе Письмо в українській рукописній та друкованій традиції: тиражування, рефлексії, інтерпретації. До 440-ліття виходу друком Острозької Біблії 1581 р.
Назва доповідіМАРГІНАЛІЇ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ КИР.4476П З ФОНДІВ НБУВ, ПОЧАТОК КНИГИ БУТТЯ
Інформація про співдоповідачів
ПрезентаціяЗавантажити презентацію
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 094(477-25)“17”
Вілкул Тетяна Леонідівна,
ORCID 0000-0003-7974-7278,
доктор історичних наук, старший науковий співробітник
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
vsrv@nbuv.gov.ua

МАРГІНАЛІЇ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ КИР.4476П З ФОНДІВ НБУВ, ПОЧАТОК КНИГИ БУТТЯ

Статтю присвячено текстологічному порівнянню двох біблійних стародруків українським книжником, котрий писав маргіналії у примірнику Острозької Біблії Кир.4476п Національної Бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
Ключові слова: Острозька Біблія 1581 р., слов’янські стародруки, біблійні переклади, історія України, текстологія.

Дослідження рукописних записів Книги Вихід Острозької Біблії Кир.4476п (далі: ОБ) показало, що більша частина маргіналій у примірнику є результатом звіряння острозького тексту з Краківською Біблією 1599 р. (далі: Кр.1599) у колі Іоаникія Сенютовича на початку XVIII ст. (див. Бондар Н. П.; Вілкул Т. Л. «Правди Книги Вихід очима читачів Острозької Біблії (за примірником Кир.4476п з фондів НБУВ)» у: «Київська Академія», 17, с. 68-98). Книгу Вихід, а не Буття, для початкової обробки матеріалу було обрано, оскільки перша книга Біблії може дати нетипову для П’ятикнижжя та решти ОБ картину внаслідок так званого «феномена початку». Річ у тім, що початок роботи в залежності від психологічних характеристик працюючих, як правило, знаменованувався надлишковою або навпаки, недостатньою увагою, оскільки переписувачі та коментатори ще не пристосувалися повністю до тексту, й робота не стала рутиною. Звернемося тепер до текстології маргіналій у першій книзі Біблії.
Спробуємо закласти ще один «шурф», цього разу в першій та другій главах Книги Буття. Проаналізуємо текст «основного» коментатора, котрий лишив на берегах головну частину нотаток. Для кращої візуалізації підкреслено ті вирази ОБ, які потребували коментарів, курсивом подано власне рукописні маргіналії ОБ, напівжирним – відповідники у польськомовних виданнях. Так само, як і в Книзі Вихід, текст ОБ порівнювався нашим книжником переважно з Кр.1599. Звичайно, є такі вірші, де при порівнянні записи в ОБ дають варіант одразу кількох польськомовних видань (окрім Кр.1599 також Краківської Біблії 1561 / 1577 р., Несвизької 1574 р., Радзивилівської Берестейської 1563 р.) або принаймні ще одного-двох із названих текстів. Пор. записи до віршів Бут.1.10 (див. «съставы» – «зобранѧ» ОБ, та «zebranie» у решті текстів), а також Бут.1.11, 1.18, 2.1, 2.8, 2.9, 2.10, 2.13, 2.15, 2.18 та ін. Зауважимо, що усіх трьох видань стосуються лише Бут.1.10 та Бут.1.11.
Проте у коментарях до слова «твердь» з віршів Бут.1.6-1.7 бачимо вислів «утверж | або: ростѧг», що маркує запозичення саме з Кр.1599, де в основному тексті «Utwierdzenie», а на берегах «rośćąg H.» (позначення «Н.» у Кр.1599 відсилає читача до давньоєврейського П’ятикнижжя, так само як «G.» до грецької Септуагінти). Натомість Несвизька Біблія в цьому місці має «powietrze», Краківська 1563 р. – «rozpostrzenie», а Радзивілівська – «twerdza».
Ще один подібний приклад – Бут.2.5, де до слова ОБ «злакъ» бачимо маргіналію «рожчка», а в Кр.1599 «różczkę», тоді як в інших «drzewo», «latorośł», «roszczkę». Щоправда, близьким є й останній варіант (з Краківської Біблії 1577 р.), однак відрізняються літери «ж» чи «ш». Окрім того, у коментарі до закінчення цього ж вірша щодо того, що таке «былие травное», якому «прозѧбноути» читаємо «виникнути», що знов-таки, відповідає Кр.1599 «wyniknęło», тоді як в інших виданнях «rosło» та «wzeszło».
Аналогічні випадки див. також у віршах Бут.1.14, 2.13. Зустрічаються й такі приклади, коли коментар-маргіналія включає кілька слів й бачимо часткові відповідники в інших польськомовних виданнях (вміщено або першу, або другу частина виразу). За принципом «бритви Оккама» теж будемо припускати, що книжник запозичав матеріал з Кр.1599, де присутній вираз повністю (хоча часто – частина в основному тексті та інша – на берегах), а не з двох-трьох видань одночасно – див. Бут.2.4 та 2.7.
Лише в одному прикладі були використані, схоже, все ж таки два видання – у Бут.2.6. Книжник пояснював для себе, що таке джерело, котре напоює рай, і до слова ОБ «источникъ» додав аж три відповідники «здро// або | мгла | пара». При цьому в Кр.1599 бачимо в основному тексті «zdróy», на берегах же «Para H.». При цьому окремо тільки «Para» у Несвизькій та тільки «zdroy» у Краківській 1575/1577 р., а ось слово «mgła» присутнє лише у Радзивілівській. Втім, судячи з розташування приписок та пояснюючої ремарки «або», дуже вірогідно, що початковий запис містив лише «здро// або | пара», а слово «мгла» було втиснуте між рядками пізніше. Оскільки почерк той самий, відтак, це матеріали з тривалих розмірковувань автора записів щодо облаштування первісного Раю.
Маргіналії ОБ починаються від самого початку Буття, що означає, що «основний коментатор» поставив собі за мету саме систематичну звірку. Основним джерелом звіряння однозначно була Кр.1599. Схоже, йому було особливо цікаво узгодити пояснення та маргіналії на берегах Краківської Біблії 1599 р. (частина з яких відсилала до давньоєврейського та грецького тексту) з читаннями острозького видання. Разом з тим, книжник порівнював не тільки замітки на берегах, а й біблійні вірші з основного тексту. Польськомовний текст він залучав з метою пояснення незрозумілих йому або «темних» слів та виразів. Звичайно, «критерії незрозумілості» в нього та сучасних читачів не цілком збігаються. Скажімо, жодний із сучасних читачів не перейматиметься проблемою, що таке «источникъ», хоча слово «твердь» все ж таки мабуть потребуватиме пояснення.

UDC 094(477-25)“17”
Tetiana Vilkul,
ORCID 0000-0003-7974-7278,
Doctor of Sciences, Senior Researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mai:l vsrv@nbuv.gov.ua

MARGINALIA IN THE GENESIS OF THE OSTROH BIBLE KIR.4476P COPY FROM THE COLLECTION OF THE VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

This paper devoted to the text critical comparison of two early printed edition of the Bible by the Ukrainian bookman, which created handwritten marginalia in the copy of the Ostroh Bible from the collection of Vernadskyi National library of Ukraine Kyr.4476p.
Keywords: Ostroh Bible 1581, Early Slavic prints, Biblical translations, Ukrainian history, Textual criticism.