СИСТЕМНІ МОЖЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА У ФУНКЦІОНУВАННІ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА

Тези доповіді

УДК
Глущук Євгенія Вікторівна,
ORCID 0000-0002-9137-7318,
молодший науковий співробітник,
інформаційно-аналітичний відділ,
Фонд Президентів України,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
е-mail: EvgenijaGlu@gmail.com

СИСТЕМНІ МОЖЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА У ФУНКЦІОНУВАННІ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА

Проаналізовано репрезентативний потенціал сучасних соціальних медіа в контексті діяльності структур інституту президентства. Досліджено функціональні можливості систем моніторингу та їх можливе використання інститутом президентства крізь призму публічної політики.

Ключові слова: соціальні медіа, комунікації, інститут президентства, моніторинг, медіааналіз.

Сучасний розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій призводить до радикальних змін в житті суспільства, змінюючи традиційні уявлення про політичні інститути та процеси, їх вагомість в становленні та зміцненні демократичних структур. Особливо це стосується інститутів президентської влади, адже в умовах сучасного світу, який є складним і турбулентним, повним нових загроз і викликів, зростає роль особистості в політиці, зокрема, президента. На нього покладаються великі надії в суспільстві й саме соціум через комунікативні майданчики соціальних медіа має можливість не лише активно слідкувати за дотриманням проголошеного курсу, виступати лакмусовим папірцем результативності його політичних рухів, а й ефективно впливати шляхом виявлення політичної мобілізації, протестних настроїв і різноманітних онлайн-акцій. Тому представлення інституту президентства в соціальних медіа вимагає чітких алгоритмів подання інформації та їх широкого мережевого аналізу. Важливим аспектом при цьому залишається питання контролю та вчасного реагування на соціальні фідбеки, зменшення напруги в інформаційному полі держави та аналіз можливих наслідків тих чи інших інфоповодів. А це вбачається можливим лише за умови проведення ефективного моніторингу мережевої інформації та застосування сучасних технологій аналітики даних.
Соціальні медіа з’явилися приблизно десятиріччя тому та ототожнювались виключно з блогосферою, проте сьогодні це поняття включає в себе, окрім блогів, соціальні мережі, Інтернет-форуми, проєкт вікіпедії, підкасти та відео. Існує безліч визначень соціальних медіа. У деяких вони ототожнюються з соціальними мережами, як у Оксфордському словнику, де соціальні медіа визначаються як вебсайти та додатки, що використовуються для соціальних зв’язків (social networking).
Шалена популярність соціальних медіа обумовлена їх функціональними можливостями, що дозволяють користувачам вільно комунікувати в режимі реального часу, завжди мати доступ до актуальної інформації та висловлювати свою думку з приводу найрезонансніших подій. Окрім міжособистісної взаємодії, соціальні медіа також помітно впливають на взаємодію державної влади й суспільства — користувач стає безпосереднім учасником політичного життя держави. Соціальні медіа дозволяють скоротити дистанцію між президентом та народом, сформувати механізми зворотного зв’язку, стати новим горизонтальним комунікаційним середовищем. Багато політиків, світових лідерів та президентів активно використовують соціальні медіа для спілкування з виборцями: пишуть пости, публікують фото та відео, висвітлюють офіційні візити та заходи, можуть вступити в дискусію зі своїми читачами.
Проте, сучасне поле інформаційної політики інституту президентства будується не лише на репрезентативних методах представлення даних, а здебільшого на прагненні вибудувати конструктивну взаємодію та діалог з іншими членами суспільства, бути відкритим до критики та своєчасно реагувати на негативні закиди. Тому важливо відстежувати, що аудиторія думає про конкретні дії та висловлювання представників президентської влади, що про неї пишуть ЗМІ. Так запорукою успіху політики Вінстона Черчилля під час Другої світової війни стала його інформаційно-аналітична діяльність. Він отримував екземпляри всіх європейських газет ще до їх виходу в друк, і щоранку починав з їх вивчення. Якщо він не встигав прочитати всі новини, його співробітники робили для нього дайджест з найважливішою політичною інформацією, яку він аналізував і враховував в стратегічному плануванні.
Сучасний моніторинг ЗМІ виконує ту ж функцію. Але з огляду на те, що в нинішньому світі матеріали нескінченно генеруються і поширюються через найрізноманітніші канали, оперативного моніторингу поточної ситуації лише фахівцем з моніторингу недостатньо. На сьогодні існує безліч спеціальних сервісів та інструментів з медіамоніторингу, на кшталт Semantrum, YouScan, Brand Analytics, Інтегрум, СКАН Інтерфакс, IQBuzz, Angry Analytics, ПрессИндекс та інші. Одна система може охопити понад 100 000 джерел: популярні соціальні мережі, блоги, форуми, сайти відгуків, месенджери, онлайн-ЗМІ. Моніторингові системи мають можливість фільтру: тип медіа, тональність згадування персони (позитив, негатив, нейтрал), період публікацій, географічне розподілення згадок та інші необхідні критерії. Результати моніторингу подаються в текстовому вигляді, відображаються простими та зрозумілими графіками, є автоматичні звіти. Кожен з цих сервісів унікальний за своїми функціями, можливостями та мають досить широкий спектр медіааналізу, який постійно вдосконалюється. Наприклад сервіс Інтегрум на основі моніторингу може навіть видати рекомендацію про те, які саме дії зараз необхідні: припустимо, відбити атаку ботів або ж взаємодіяти з лідерами думок. А у СКАН Інтерфакс є зручний інструмент – теплова карта, що демонструє найбільш повторювані фрагменти. А карта ризиків, що формується в режимі реального часу, показує фактори, які найбільше впливають на репутацію. У свою чергу моніторнгові системи Semantrum та YouScan мають архів публікацій за необхідною темою глибиною до 20 років.
Отже, зростаючий рівень інформованості громадян і безперервне збільшення очікувань змушують владні структури модернізувати методи впливу на цільові аудиторії, що передбачає постійний моніторинг своєї діяльності. Таким чином, у разі, якщо певний курс політики влади вибрано невірно, служби інформаційного забезпечення президента можуть оперативно змінити інструментарій та характер використовуваних матеріалів або скорегувати курс і докласти додаткових зусиль для донесення їх місії цільовій аудиторії. І навпаки, якщо населення позитивно реагує на певні дії інституту президенства, а медіа забезпечують йому всебічну підтримку, президент може переходити до наступних викликів та реалізації нових владних ініціатив. Тож більшість з маркетингових моніторингових систем можуть ефективно застосовуватись також в дослідженні інституту президентства, окремих владних структур та конкретних особистостей, даючи повну картину їх інформаційного життя.

UDK
Yevheniia Hlushchuk ,
ORCID 0000-0002-9137-7318,
Junior Researcher,
information and analytical department,
Foundation of the Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
Е-mail: EvgenijaGlu@gmail.com

THE INSTITUTE OF THE PRESIDENCY IN SOCIAL MEDIA: MODERN MONITORING SYSTEMS

The representative potential of modern social media in the context of the structures of the presidency is analyzed. The functional possibilities of the monitoring system and their possible use by the institution of the presidency through the prism of public policy have been studied.

Key Words: social media, communication, institute of presidency, monitoring, media analysis