Інформаційно-видавничий проєкт "Українські мемуари: анатований каталог книг": науково-методичні засади

ЗаявникЛюбовець Надія Іванівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 4. Біографіка та біобібліографія – знаннєвий ресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства.
Назва доповідіІнформаційно-видавничий проєкт "Українські мемуари: анатований каталог книг": науково-методичні засади
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 01:82-9
Любовець Надія Іванівна,
ORCID 0000-0002-8811-6627,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lyubovets@nbuv.gov.ua

ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ПРОЄКТ «УКРАЇНСЬКІ МЕМУАРИ: АНОТОВАНИЙ КАТАЛОГ КНИГ»: НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

Актуалізовано необхідність створення бібліографії українських мемуарів як ресурсу задля формування гуманістичних цінностей та комунікацій у суспільстві.
Ключові слова: мемуари, бібліографія мемуарів, науковий каталог, цифровий проєкт «Український мемуарій».

В сучасній історіографії дослідження мемуарного наративу здійснюється у двох дискурсах: джерелознавчому та інформаційно-комунікативному. Останній набув популярності на тлі кардинальних змін у соціогуманітаристиці, що збагатилася новими науковими напрямами та технологічними проривами, які значно розширили методологічний інструментарій. Цифрова гуманітаристика (DH) кардинально вплинула на форми створення та поширення наукових знань, покращила умови для більш ефективної імплементації історико-культурних наративів у національний інформаційний простір.
Мемуари, як культурно-історичний феномен та ґрунтовний комунікативний ресурс, що має впливи на формування у суспільстві гуманістичних цінностей та ідентичностей, потребують актуалізації з погляду загальнонаціональних та локальних викликів. Особливе місце мемуари займають у справі виховання, залишаючись найбільш популярним викладом національної історії та досвіду Іншого. Критичне засвоєння останнього веде до самопізнання, особистісного зростання, соціалізації та самоствердження.
До сьогодні величезні пласти спогадів недоступні у повному обсязі суспільству за недостатністю інформації про їх існування в інформаційному полі, що пов’язане з відсутністю їхньої бібліографії. Часто вони «глухі» для користувача, оскільки масиви мемуарних наративів «сховані» в періодичних виданнях, збірниках, у книгозбірнях, а, отже, залишаються доступними лише для наполегливого науковця.
Тому назріло питання про поетапну підготовку в межах інформативно-комунікативних практик наукових та бібліотечних установ тематичного бібліографічного покажчика українських мемуарів для налагодження ефективної взаємодії з читацьким / користувацьким загалом. Актуальність такого проєкту очевидна – на сьогодні цей культурний пласт залишився поза увагою бібліографів, хоча мемуари стали важливою складовою сучасних фундаментальних бібліографічних видань. Щодо покажчиків мемуарів у вітчизняній бібліографічній традиції, то вони представлені дуже збіднено лише окремими публікаціями І.І. Кревецького (тижневик «Наша неділя», Львів, 1911 р.;), в окремих працях І.Т. Калиновича («Українська мемуаристика. (Бібліографічний реєстр)», Львів, 1925), Іллі Чайковського («Наша мемуаристика», Мюнхен, 1966). У межах сучасної тематичної бібліографії видано покажчик «Харківщина в мемуарах, щоденниках і подорожніх записках з XVIII ст. до сьогодення» (Харків, 2011) та його продовження – «Слобожанщина в мемуарах, щоденниках і подорожніх записках з XVIII ст. до сьогодення» (Харків, 2016); в Інституті біографічних досліджень НБУВ започатковано видавничий проєкт по створенню тематичного науково-бібліографічного видання «Українські мемуари: анотований каталог книг» в серії ІБД «Джерела української біографістики».
До науково-методичних засад каталогу відноситься визначення принципу систематизації матеріалу, визначення географічних меж, мови та типу видання. Наслідуючи традицію І.О. Левицького та Ю. Меженка у виборі принципу систематизації матеріалу, було вирішено зупинитися на хронологічному, як такому, що дасть можливість відобразити еволюцію мемуарної традиції на українських землях, показати її характерні риси, визначити авторський склад та авторські інтенції, прослідкувати тематичну спрямованість у різні історичні періоди та у різних дискурсах. Географічно будуть опрацьовуватися масиви мемуарних видань, що вийшли в рамках сучасної України усіма мовами та жанрами. Видання обмежено за рахунок включення в процес бібліографування лише окремо виданих мемуарів. Цілком свідомо осторонь залишилися масиви спогадів, що видавалися у періодичних виданнях та збірниках, оскільки це вимагає збільшення кадрового забезпечення та часу. Визначення типу бібліографічного покажчика як наукового каталогу зумовило і структуру подання бібліографічного опису та розширеної анотації.
Укладачами, задля максимального інформаційного навантаження каталогу, розроблена структура подання інформації про мемуари, яка направлена на розкриття змісту. Кожен запис каталогу включатиме такі позиції: повний бібліографічний опис видання за правилами сучасної орфографії (із обов’язковим зазначенням інформації про наявність повного тексту в мережі); шифр зберігання в НБУВ (чи інших бібліотеках України, чи за кордоном); біографічна довідка про автора мемуарів (повне ПІБ, псевдоніми (криптоніми), варіанти написання прізвища іноземними мовами, місця народження, розширена дефініція); інформація про дати подій, що описуються; географічна рубрика; тематична рубрика; зміст видання. Перший випуск хронологічно буде охоплювати проміжок часу від 1816 р. – року першого віднайденого видання мемуарів на теренах України, – й до 1917 р., як кінця історичної епохи.
Робота над видавничим проєктом такого штибу в сучасному інформаційному суспільстві передбачає паралельне створення та функціонування бази даних (далі – БД), яка дозволяє постійно актуалізувати матеріал. Логічним продовженням такої наукової роботи бачиться у створенні окремого цифрового проєкту «Український мемуарій», направленого на взаємодію із зацікавленими партнерами (бібліотеками, архівами, краєзнавчими осередками, дослідниками тощо) та віддаленими користувачами. Використання можливостей DH (мультимедійних технологій, мережевих зв’язків, гіперпосилань та гіпертексту) дозволить значно розширити межі побутування цього унікального контентного наративу у суспільстві. Однак проєкти такого формату вимагають об’єднання зусиль спеціалістів із цифрових технологій, гуманітаріїв та громадської ініціативи.

UDC 01:82-9
Nadiia Lyubovets,
ORCID 0000-0002-8811-6627,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate, Head of Department,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kуiv, Ukraine
e-mail: lyubovets@nbuv.gov.ua

INFORMATION AND PUBLISHING PROJECT "UKRAINIAN MEMOIRS: ANNOTATED CATALOG OF BOOKS": SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS
The necessity of creating a bibliography of Ukrainian memoirs as a resource for the formation of humanistic values and the establishment of communications in society is updated.
Keywords: memoirs, bibliography of memoirs, scientific catalog, digital project "Ukrainian memoirs".