ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ОФОРМЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ БОГОСЛУЖБОВИХ ЄВАНГЕЛІЙ XVII–XVIII СТ.

Тези доповіді

УДК 002.2(477)“16/17”:27-247
Курганова Олена Юріївна,
ORCID: 0000-0003-1609-231X,
кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник відділу стародруків і рідкісних видань, Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ОФОРМЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ БОГОСЛУЖБОВИХ ЄВАНГЕЛІЙ XVII–XVIII СТ.
Розглянуто структуротвірну роль образу Ісуса Христа, вираженого графічними та вербальними засобами в оформленні українських стародрукованих Євангелій.
Ключові слова: українські стародруки, книжкова графіка, богослужбові видання, стиль бароко

В художній структурі українських видань Євангелія XVII–XVIII ст. провідну роль відіграє іконічний образ Ісуса Христа. Його постать зображено на титульних аркушах, фронтиспісах, численних текстових ілюстраціях та оспівано в молитовних передмовах до великоформатних богослужбових Євангелій, які перевидавались в друкарні Львівського братства та Києво-Печерської лаври в XVII ст. – перших десятиліттях XVIII ст. В другій половині XVIII ст. розвиток художньої інтерпретації образу Спасителя спостерігаємо на фортах перевидань богослужбового Євангелія друкарні Почаївського монастиря. Розгляд традиції використання багатоаспектної семантики образу Ісуса Христа у графічному та вербальному оформленні видань українських богослужбових Євангелій яскраво ілюструє розвиток стилю бароко в художній структурі української церковної книги XVII–XVIII ст.
Першим видавцем українських богослужбових Євангелій формату in-folio стала друкарня львівського братства. Центральну роль в композиції форти львівського Євангелія 1636 р. займає образ Спаса Вседержителя з книгою. Ця форта прикрашала усі сім перевидань Євангелія, що виходили в друкарні львівського братства до 1743 р.
Форти перших трьох перевидань Євангелія друкарні Києво-Печерської лаври (1697 р., 1712 р. та 1733 р.) поєднують зображення чотирьох євангелістів та сцени життя Ісуса Христа. В наступних києво-печерських перевиданнях богослужбових Євангелій великий за обсягом набірний текст титульного аркуша обрамлює смужка рослинного орнаменту, але вгорі у виданні 1746 р. вміщено заставку із образом Спаса Вседержителя, а у виданнях 1771 р. і 1773 р. – Богоявлення.
В художньому оформленні почаївських великоформатних Євангелій образ Ісуса Христа експлікується в якості центрального компоненту форти. Титульний аркуш почаївського Євангелія 1759 р. оздоблює архітектурна композиція із зображенням Бога-Отця, що променями св. Духа осяює постаті Христа Вседержителя, Діви Марії та чотирьох євангелістів. Образ Ісуса Христа в якості творця, автора та основного персонажа тексту метафорично передається в складній композиції гравюри, вміщеної в центрі титульного аркуша почаївського Євангелія 1771 р. (та перевидання 1880 р.). Гравюра зображає розгорнуту книгу, яку з чотирьох боків тримають тетраморфи (ангел, лев, телець, орел), кожен з яких символізує відповідного євангеліста. На одній стороні розгорту книги вміщено постать Христа в оточенні персонажів, що відсилають до ключових сцен євангельської історії. На іншій стороні розгорту видрукувано цитати з Євангелій: «Проповідите Євангеліє всей тварі» та «Небо і земля мимо ідет. Словеса же моі не мимо ідут».
Варіантність застосування семантики образу Ісуса Христа спостерігається на звороті титульних аркушів українських богослужбових Четвероєвангелій. Зворот титульного аркуша першого львівського Євангелія 1636 р. зображає Спаса Вседержителя.
В перевиданнях 1644 р. та 1670 р. друкарні львівського братства, а також у Євангеліє 1665 р. друкарні М. Сльозки використано багатопланову гравюру із сюжетом Воскресіння. В усіх трьох виданнях цю гравюру обрамлює вірш на тему Воскресіння. У братських виданнях друга строфа вірша висловлює молитву за братчиків, а у виданні друкарні М. Сльозки – за здоров’я друкаря.
В Євангеліях 1690 р. та 1743 р. друкарні львівського братства та київському Євангеліє 1712 р. для оздоблення звороту титульного аркуша використано сюжет Розп`яття. Зворот титулу одного з почаївських Євангелій 1780 р. зображає сцену зняття Спасителя з хреста. В контрафактному львівському братському виданні 1704 р. та у перевиданні 1722 р. на звороті титульного аркуша вміщено композицію з багатоплановою гравюрою Успіння та коронації Богородиці.
У першому києво-печерському виданні Євангеліє 1697 р. зворот титульного аркуша прикрашає чудотворна ікона Успіння Богородиці, а у перевиданні 1733 р. – текст цитати з Євангеліє від Марка «Покайтеся і Віруйте во Євангеліє», виділений рамкою з виливних прикрас. У виданнях 1746 р., 1771 р. і 1773 р. ця сама цитата доповнює сторінковий мідерит із зображенням Спаса Вседержителя.
Типовий для книжкової культури бароко редакційно-видавничий елемент видання, оформлений у вигляді молитви-присвяти, став невід’ємною складовою львівських та київських Євангелій XVII ст. – початку XVIIІ ст. Майже всі Євангелія друкарні львівського братства, а також видання 1665 р. друкарні М. Сльозки починає молитва до Вседержителя. У київських виданнях Євангелія 1697 р. та 1712 р. у якості вступної статті введено «Слово к Слову Богу Нашему Ісусу Христу». Поряд зі славослів’ям та проханнями до Христа, оформленими за жанровим зразком літургійної молитви, ці тексти містять і характерні для присвяти формули вручення книги адресатові у якості вдячного дару та прохання друкарів пробачити огріхи, допущені в тексті. У 1707 р. Києво-Печерська друкарня видала Євангеліє Апракос, художню структуру якого увиразнювала ритмізована молитва Спасу Вседержителю.
Текстова частина українських богослужбових Євангелій ілюмінується великою кількістю мініатюр, що зображають ключові події земного життя Ісуса Христа та відтворюють сюжети євангельських притч. Зокрема, різні перевидання Євангелія друкарні львівського братства прикрашає від 65 до 28 гравюр, а київські Євангеліє XVIII ст. – понад 70.
Редакційно-видавниче та художнє оформлення львівських і київських Євангелій XVII–XVIII ст. експлікує наскрізний образ Ісуса Христа, використовуючи широкий спектр графічних та вербальних засобів. Гравюра на титульному аркуші почаївського Євангеліє 1771 р. демонструє розвиток цієї традиції, що полягає у використанні типової для бароко узагальнюючої метафори змісту видання.

UDC УДК 002.2(477)“16/17”:27-247
Kurhanova Olena,
ORCID: 0000-0003-1609-231X,
Candidat of Philological Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Ancient and rare books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

THE IMAGE OF JESUS CHRIST IN ART DECORATION OF UKRAINIAN CHURCH SERVICE EVANGELS OF 17-18 CC.
The structure-forming role of Jesus Christ image, reflected by graphics and verbal language, in decoration of Ukrainian early printed Evangels is revised.
Key words: Ukrainian early printed books, book graphics, church service book, baroque style