ДОКУМЕНТИ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ РУСПУБЛІКИ 15–18 СТ. З КОЛЕКЦІЇ В. В. КАЧАНОВСЬКОГО

Тези доповіді

УДК 930.22(450)«15/18»
Сохань Світлана Валентинівна,
ORCID, 0000-0002-4352-5996,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: sv.sokhan@gmail.com


ДОКУМЕНТИ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ РУСПУБЛІКИ 15–18 СТ.
З КОЛЕКЦІЇ В. В. КАЧАНОВСЬКОГО

Здійснено огляд грамот венеційських дожів за період з 1427 до 1772 р. з колекції В. В. Качановського, яка зберігається у фондах Інституту рукопису НБУВ, подано історія побутування, надано археографічні характеристики рукописів.


Ключові слова: колекція, рукопис, грамоти венеційських дожів, Котор, В. В. Качановський.


Серед пам’яток писемності рукописного зібрання бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, особливе місце займає колекція відомого знавця слов’янської філології В .В. Качановського (1853–1901). Тематика зібраних ним 61 рукописних матеріалів різноманітна, зокрема вони включають збірку рукописів західноєвропейського походження, які висвітлюють наукові інтереси вченого під час своїх наукових мандрівок у 1879–1881, 1883 рр. Так, наприклад, для вивчення впливу італійської мови на правопис дубровницьких письменників, у 1880 р. В. В. Качановський, завдяки підтримки далматинського намісника барона Родича, опрацьовував документи дубровницького окружного архіву. Припускаємо, що рукописні матеріали з історії Дубровника, які були у складі балканської частини колекції вченого, походять саме з цього архіву.
Одним з найважливішим джерелом, що вводить до наукового обігу рукописну збірку В. В. Качановського, є каталог М. Н. Сперанського. Не втрачають своєї актуальності і праці дослідників, зокрема Г. В. Самойленка, О. Г. Самойленка, С. В. Міщука, які присвячені історії бібліотеки закладу, біографії вченого, і насамперед, дослідженням рукописної спадщині південних слов’ян. Але докладніше процес вивчення історії походження та атрибуції венеційських документів з колекції вченого досі не розглядався. Ці питання стають ще цікавішими з огляду на географію документів – Венеція і Котор.
Слід зазначити, що крім венеційських документів 15–18 ст., колекція містила балканські документи 15–19 ст., які описані М. Н. Сперанським в кінці опису рукописного зібрання за двома розділами (т. зв. «портфелями») під шифрами № 183. II. і № 183. III., в кількості 13 і 9 документів. Це актові документи дубровницької ради, офіційне листування османських державників з представниками влади Дубровника, каталог рукописів дубровницького архіву, чорногорські справи, листи Марка Кажанегри, митрополита Петра І Петровича Негоша та ін. Однак, згідно акту від 18 листопада 1916 р. про передачу та перенесення предметів, які зберігалися у «Гоголівській кімнаті», рукописного та нумізматичного зібрань до кабінету директора Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька І. П. Козловського, зафіксовані у II та III розділах зазначені балканські документи були відсутні. При передачі рукописної збірки до бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), згідно акту від 27 листопада 1934 р. ця інформація підтверджується.
Збірка венеційських документів посідає чільне місце серед колекції В. В. Качановського з погляду дипломатики, палеографії та сфрагістики. Вона представлена 19 грамотами венеційських дожів 15–18 ст. Документи стосуються історії Котора, який у 1420–1797 рр. був частиною провінції Венеційської республіки, що називалася «Албанія Венета». За походженням це офіційні документи, які відносяться до групи публічно-правових документів, що юридично фіксували стосунки між Венеційською республікою, представниками влади Котора та приватними особами. У каталозі М. Н. Сперанського опис грамот венеційських дожів подано в І розділі під шифром № 183. І. за нумерацією від №1 до №19. Хронологічні межі документів охоплюють період з 1427 до 1772 роки. Матеріал письма документів № 1–9; № 11–13; № 15–19 – пергамен, № 10 та №14 – папір. Мова документів латинська; № 14 – італійська. Грамоти написані гуманістичним письмом (fere humanіstica), яке було характерно для канцелярської практики Венеції доби Середньовіччя й ранньомодерного часу. Власноручні підписи дожів на документах відсутні. Місце написання – Палац дожів. Документ № 13 має свинцеву печатку. Документ № 5 мав вислу печатку, з огляду на присутність залишків шнура, на якому вона була прикріплена. Всі документи ветхі, ушкоджені, у фіолетових плямах, з втратами тексту.
За змістом венеційські документи відносяться до організаційно-розпорядчої документації (розпорядження, накази), за допомогою яких Венеційська республіка здійснювала управління та ведення державних справ у своїх провінціях. Найстарішим документом є грамота 1427 р. дожа Франческо Фоскарі до Людовіка Баффо, графа Которського, про призначення на клопотання жителів Котора вчителя до міської школи для навчання дітей граматики й добрих звичаїв, а також про визначення йому щорічного утримання з державної скарбниці. Загалом у колекції зберігаються: 6 грамот дожа Франческо Фоскарі (1427, 1439, 1441, 1443, 1446, 1447 рр.); 1 грамота дожа Ніколо Трон (1472 р.); 2 грамоти дожа П’єтро Моченіго (1475 р.); 5 грамот дожа Агостіно Барбаріго (1486, 1492, 1493 рр.); 1 грамота дожа Леонардо Лоредан (1508 р.); 1 грамота дожа Андреа Грітті (1535 р.); 2 грамоти дожа П’єтро Ландо (1539, 1545 рр.); 1 грамота дожа Альвізе IV Джованні Моченіго (1772 р.).
Отже, вивчення грамот венеційських дожів з колекції В. В. Качановського, надає можливість залучити до наукового обігу нові джерела для висвітлення особливостей венеційської дипломатики та історії суспільних відносин Венеційської республіки та Котора.

Список використаної літератури
1. Качановский В. Образцы дубровницкого языка и письма, с приложением неизданных документов, рисующих дубровницкую культуру. Санкт-Петербург. 1882.
2. Козловский И. П. Отчет о состоянии коллекций института кн. Безбородко к 1 января 1918 г. // Известия Нежинского историко-филологического института кн. Безбородко. Нежин, 1918. Т. 32, С. 1–47.
3. Інститут рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, Ф. 432. Оп. 1. Спр. 44. Арк. 172, 252.


References
1. Kachanovskiy, V. (1882). Obraztsyi dubrovnitskogo yazyika i pisma, s prilozheniem neizdannyih dokumentov, risuyuschih dubrovnitskuyu kulturu [Samples of the dubrovnik language and script, with the application of unpublished documents depicting the dubrovnik culture]. St. Petersburg. [In Russian].
2. Kozlovskiy, I. P. (1918). Otchet o sostoyanii kollektsiy Instituta kn. Bezborodko k 1 yanvarya 1918 g. [Report on the state of the collections of the institute of prince Bezborodko by January 1, 1918]. Izvestiya Nezhinskogo istoriko-filologicheskogo instituta kn. Bezborodko. Nezhin. Vol. 32, pp. 1–47. [In Russian].
3. Fund 432, Inventory 1, Unit 44, Folios 172, 252. Institute of Manuscripts of Vernadskyi National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].


UDC 930.22(450):003.074«15/18»
Sokhan Svitlana,
ORCID, 0000-0002-4352-5996
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: sv.sokhan@gmail.com

DOCUMENTS OF THE VENETIAN REPUBLIC OF THE 15TH–18TH CENTURIES FROM THE COLLECTION OF V. V. KACHANOVSKYI

A review of act documents of the Venetian Doges dated between 1427 and 1772, from the collection of V. V. Kachanovskyi, which is preserved at the funds of the Institute of Manuscripts VNLU, the history of life is given, the archeographic characteristic of manuscripts is given.

Key words: collection, manuscript, act documents of the Venetian Doges, Kotor, V. V. Kachanovskyi.


Sokhan Svitlana
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
Institute of Manuscript
Department of Codicology and Codicography
Senior Research Associate
Candidate of Historical Sciences