Тематична структура колекції «Сковородіана» в електронній бібліотеці «Україніка»

Тези доповіді

УДК 024:005.94:013.73(092)
Перенесієнко Ігор Петрович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2408-976X
кандидат наук із соціальних комунікацій,
науковий співробітник,
відділ інформаційно-комунікаційних технологій,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
E-mail: perenesienko@nbuv.gov.ua

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КОЛЕКЦІЇ «СКОВОРОДІАНА»
В ЕЛЕКТРОННІЙ БІБЛІОТЕЦІ «УКРАЇНІКА»

Описано аспекти створення тематичних колекцій в електронній бібліотеці «Україніка» НБУВ. Продемонстровано структуру предметних рубрик, створених для структурування інформації про філософа Григорія Савича Сковороду. Розкрито загальні принципи їх побудови, встановлення тематичних зв’язків між різними предметними рубриками.
Ключові слова: Григорій Сковорода, «Сковородіана», тематична рубрика, електронна бібліотека, предметний пошук, електронна бібліотека «Україна»

Григорій Савич Сковорода – мислитель та освітянин. Його постать давно стала одним із справжніх символів вітчизняної філософії. Тож не дивно, що творчість Г. С. Сковороди традиційно привертає увагу дослідників. Станом на сьогодні в «Науковій періодиці України», першому українському проєкті вільного доступу до наукової періодики, створеному на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, знаходиться 372 наукових статті, в яких досліджуються ті чи інші аспекти життя та творчості філософа.
Наближення в 2022 році ювілею з часу народження Г. С. Сковороди додатково актуалізує інтерес до його доробку. Цим зумовлено формування колекції «Сковородіана» на платформі електронної бібліотеки «Україніка», інструментарій якої надає можливість для організації подібних тематичних колекцій.
Головними структурними частинами «Сковородіани» попередньо визначено розділи: «Твори Г. С. Сковороди», «Твори про Г. С. Сковороду» та «Вшанування пам’яті Г. С. Сковороди».
У розділі «Твори Г. С. Сковороди» знаходиться 24 повнотекстових електронних документи – поезії, філософські трактати, листи авторства Г. С. Сковороди.
Розділи «Сковородіани» складаються з низки тематично підпорядкованих підрозділів. Всього їх близько тридцяти. Розділ «Твори про Г. С. Сковороду» складається з підрозділів «Художні твори» (Біографічні поеми, повісті та романи про Г. С. Сковороду, 5 документів), «Рецензії, огляди, критика, матеріали конференцій, монографії, збірники» (38 документів), «Історичні твори» (Художні твори про Г. С. Сковороду та його епоху – 10 документів), «Г. С. Сковорода та історія України» (4 документи), «Бібліографічні покажчики» (4 документи), «Біографічні матеріали» (13 документів).
Розділ «Вшанування пам’яті Г. С. Сковороди» складається з підрозділів «Г. С. Сковорода на екслібрисах, поштових марках, банкнотах, монетах» (1 документ), «Пам’ятні місця і музеї, присвячені Г. С. Сковороді» (5 документів) та «Пам’ятники Г. С. Сковороді» (фотоматеріали 23 бюстів, монументів та пам’ятних дошок, встановлених на честь філософа в Україні та за кордоном).
Вищевказані рубрики є складовою бібліотечної систематизації, вони організовують документи за змістом в межах самої колекції. Бібліотечна систематизація спирається на бібліотечні класифікаційні системи, що створені для групування інформації за класами (підкласами). У таких системах діленнями виступають широкі теми документів. За їхньою допомогою доречно організовувати та структурувати інформацію в межах окремої галузі наук чи спеціалізації. Проте в межах зібрань різнорідних за тематикою, таких як «Україніка» (яка поєднує документи з історії, географії, мовознавства, права і т.п.), вертикальна ієрархія структури знання потребує доповнення горизонтальною системою зв’язків.
Документи «Сковородіани» складають частину електронної бібліотеки «Україніка», тож інтегратором між ними певною мірою можна вважати предметні довідки. Предметизація на відміну від систематизації використовує об’єктом ділення окремі вузькі поняття чи терміни. В контексті «Сковородіани» ними може виступати персоналія, населений пункт, архітектурна пам’ятка тощо. Предметна довідка атрибутує собою документи до певної тематичної області (поняття чи терміни), яка з одного боку пов’язана з Г. С. Сковородою, з іншого – жодного стосунку до філософа не має.
Наприклад, предметна довідка «Чорнухи», про однойменний населений пункт на Полтавщині. Г. С. Сковорода народився у цьому містечку, тому практично кожен цілісний життєпис філософа починається з курсивного опису історії Чорнух, що дає підстави атрибутувати такі книги цією предметною довідкою. З іншого боку, предметна довідка «Чорнухи» організовує документи електронної бібліотеки «Україніка», пов’язані з власне населеним пунктом, що не обов’язково пов’язані з персоналією Г. С. Сковороди. Наприклад, видання «Малороссийские переписные книги 1666 года» або ж «Лохвицкий исторический сборник» 1906 року видання атрибутовані предметною рубрикою «Чорнухи» – проте за змістом не мають відношення до життя та творчості Г. С. Сковороди.
Комплекс предметних довідок «Сковородіани» за типом понять, які вони репрезентують, можна поділити наступним чином:
1) Персоналії
a) Сучасники Г. С. Сковороди (16 предметних довідок): «Базилевич Йов», «Гаркуша Семен Іванович», «Щербінін Євдоким Олексійович» та ін.
b) Персоналії дослідників життя та творчості Г. С. Сковороди (24 предметних довідки): «Гесс-де-Кальве Густав Густавович», «Ушкалов Леонід Володимирович», «Петров Віктор Платонович» та ін.
c) Скульптори, автори пам’ятників на пошану Г. С. Сковороди (17 предметних довідок) : «Гончар Іван Макарович», «Кавалерідзе Іван Петрович», «Гурбанов Сейфаддін Алі-огли» та ін.
2) Установи, пов’язані з особистістю Г. С. Сковороди (9 предметних рубрик): «Києво-Могилянська академія», «Харківський колегіум», «Придворна співацька капела» та ін.
3) Населені пункти, пов’язані з особистістю Г. С. Сковороди (36 предметних рубрик), в яких мандрівний філософ проживав або згадував у своїх творах: «Київ», «Лохвиця», «Маяки (Краматорський район)» та ін.
4) Пам’ятки архітектури та містобудування, пов’язані з особистістю Г. С. Сковороди (4 предметні рубрики): «Троїцький Китаївський монастир», «Брама Заборовського», «Садиба Щербініних» та ін.
5) Території (4 предметні рубрики): «Полтавщина», «Лубенський полк», «Слобідська Україна» та ін.
Таким чином, поєднання систематизації та предметизації як інструментів тематичної організації інформації створює можливість більш повного та вичерпного забезпечення доступу до документів колекції, полегшує інформаційний пошук користувача, надає читачеві можливість звузити чи розширити власний пошуковий запит. Створення колекції «Сковородіана» та розробка методик для її формування відкриває перспективи для створення нових тематичних колекцій на базі електронної бібліотеки «Україніка» НБУВ в майбутньому.

UDC 024:005.94:013.73(092)
Ihor Perenesienko,
Ph. D., Researcher,
Institute of Information Technologies,
Vernadsky Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
E-mail: perenesienko@nbuv.gov.ua

THEMATIC STRUCTURE OF THE COLLECTION «SKOVORODIANA» IN THE ELECTRONIC LIBRARY «UKRAINICA»
The article describes aspects of creating thematic collections in the electronic library «Ukrainica» of VNLU. The structure of subject rubrics created for structuring information about the Ukrainian philosopher Hryhorii Skovoroda is demonstrated. The general principles of their construction, establishment of thematic connections between different subject headings are revealed.
Keywords: Hryhorii Skovoroda, subject heading, digital library, subject search, electronic library «Ukrainica»