Репозитарії в структурі URIS (UKRAINIAN RESEARCH INFORMATION SYSTEM): нові кроки в інтеграції до європейського науково-освітнього простору

Тези доповіді

УДК 004.78:005.921.1-021.341
Кропочева Наталія Миколаївна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7025-8272
науковий співробітник,
відділ науково-освітніх інформаційних ресурсів,
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського,
м. Київ, Україна
е-mail: veritas59@i.ua

РЕПОЗИТАРІЇ В СТРУКТУРІ URIS (UKRAINIAN RESEARCH INFORMATION SYSTEM): НОВІ КРОКИ В ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Розглянуто репозитарії як складову CRIS-систем у контексті вирішення проблеми прийняття управлінських рішень у науковій сфері. Висловлено деякі пропозиції щодо їхнього застосування в наукових бібліотеках.
Ключові слова: репозитарій, URIS, управління наукою, науково-дослідницька діяльність

Інновації у сфері науки і освіти формують і в той же час ускладнюють способи прийняття управлінських рішень як на рівні державних інституцій, так і на рівні окремої наукової установи. Зазначений вислів сприймається нами як аксіома. В той же час слід навести такі аргументи щодо пошуку аналітичних інструментів для ефективної діяльності наукових інституцій і проведення моніторингових досліджень щодо результативності діяльності наукових установ. Одним із найбільш відомих і перспективних вважається розроблений і апробований на платформі Державної науково-технічної бібліотеки (надалі – ДНТБ) за сприяння Міністерства освіти і науки України проєкт національної електронної науково-інформаційної системи «URIS», що є аналогом сучасних інформаційних дослідницьких систем (CRIS).
У презентації, представленій на порталі ДНТБ, окрім презентованого проєкту із відповідними складовими, що відображають ідентифікатори науковця (ORCID), ідентифікатори його ресурсів, кар’єрні, наукові, видавничі обов’язки, представлено профіль установи, профілі наукових інфраструктур, окремим блоком представлено джерела отримання відомостей для Ukrainian Research Information System (URIS): Crossref, Medline; наукометричні БД (WoS, Scopus); інституційний та національний репозитарії, єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО), фінансові організації, насамперед Національний фонд досліджень України. Запропоновані консорціумом науковців у 2016 р. принципи FAIR: Findability (відшукуваність), Accessibility (доступність), Interoperability (сумісність), Reusability (багаторазовість) обґрунтовують можливості наукової спільноти мати новий інтегрований ресурс на базі відомостей з різних наукових джерел, ресурсних центрів та персональних відомостей для визначення ефективності діяльності науковців та дослідницьких установ.
За даними Zenodo, універсального репозитарію, розробленого в рамках європейської програми OpenAIRE, можемо прослідкувати частоту використання зарубіжними науковцями поняття «CRIS» (Current Research Information System). За сформульованим запитом знаходимо 47 результатів, серед яких виокремимо публікації фахівців з Іспаніі, Німеччини, Фінляндії, Молдови, України, датовані 2014–2020 рр. Тематична направленість публікацій в контексті семантичного спектра назв згадуваних публікацій стосується регіональних досліджень, оприлюднених в репозитаріях відкритого доступу; створення дослідницької інфраструктури університетів окремих європейських країн в рамках програми відкритої науки (Open Science), ознайомлення з можливостями DSpace-CRIS як базової складової дослідницької інфраструктури, інтегрованої з ORCID API; висвітлення досвіду впровадження дослідницької інформаційної системи у вищій освіті; входження репозитаріїв з відкритим доступом до дослідницької інформаційної системи (CRIS); сприяння видимості (прозорості) метаданих публікацій засобами CRIS; перспективи застосування інформаційних систем досліджень в університетах та вищих школах Німеччини.
Найбільшу кількість публікацій щодо дослідження CRIS та сумісності репозитаріїв, інших сховищ даних, моніторингу досліджень засобами CRIS, їхнього впровадження в окремих країнах, університетах, наукових бібліотеках, доцільності та перспективності систем управління науковою інформацією найбільш розгорнуто висвітлено на сторінках журналу «Procedia Computer Science» із колекції ScienceDirect від видавництва Elsevier. У пошуковій системі Google Scholar на сформований запит «CRIS» знаходимо більше 133-х публікацій дослідників зі всього світу з високим індексом цитованості.
Наводячи в оглядовому ракурсі тематичний спектр публікацій (презентацій, матеріалів конференцій, оглядів) та враховуючи хронологічний діапазон представлених робіт, можемо відзначити, що CRIS-системи розглядаються як інтеграційна (усе – в єдиному) форма моніторингу і прийняття зважених управлінських рішень для подальшого застосування в науково-інформаційному просторі.
У вітчизняному інформаційному просторі вивчення перспектив застосування CRIS в інформаційно-аналітичному забезпеченні педагогічних досліджень спостерігаємо у діяльності фахівців Інституту інформаційних технологій і засобів навчання, зокрема, дослідженні групи науковців (С. Іванова, А. Кільченко, Ю. Лабжинський, Л. Лупаренко, Т. Новицька, О. Одуд, О. Спірін, В. Ткаченко, М. Шиненко, А. Яцишин), в якій розглянуто «пілотні» проєкти, що використовують CRIS на основі інтеграції з ORCID та інституційними репозитаріями.
Підсумовуючи викладені вище міркування і фактичні дані, зазначимо, що в рамках національної електронної науково-інформаційної системи URIS, окрім розроблення нової архітектури «аналітичного інструмента візуалізації» даних про діяльність установи, в порівнянні з результатами інших установ ураховуватимуться можливості для представлення усієї палітри наукових звершень вітчизняної науки.

UDC 004.78: 005.921.1-021.341
Nataliia Kropocheva,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7025-8272
Researcher,
Department of scientific and educational information resources,
Sukhomlynsky State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: veritas59@i.ua

URIS (UKRAINIAN RESEARCH INFORMATION SYSTEM):
NEW STEPS OF INTEGRATION INTO THE EUROPEAN
SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL SPACE

New opportunities for monitoring the scientific and technical activities of employees of educational and research institutions of Ukraine in the context of solving the problem of management decisions in the scientific field are presented. Own opinions on the prospects of using URIS in scientific libraries are expressed.
Keywords: URIS, scientific library, management, research activity.