Візуальний поворот у соціогуманітаристиці та перспективи українських біографічних студій
Заявник | Буряк Лариса Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 4. Біографіка та біобібліографія – знаннєвий ресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства. |
Назва доповіді | Візуальний поворот у соціогуманітаристиці та перспективи українських біографічних студій |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 929-055.2:930.1
Буряк Лариса Іванівна,
ORCID 0000-0002-4631-844X,
доктор історичних наук, професор,
провідний науковий співробітник,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: larysa.buryak@gmail.com
ВІЗУАЛЬНИЙ ПОВОРОТ У СОЦІОГУМАНІТАРИСТИЦІ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКИХ БІОГРАФІЧНИХ СТУДІЙ
Проаналізовано тенденції в українських біографічних студіях, що засвідчують зростання наукового інтересу до візуалізованих форм біографічних реконструкцій.
Ключові слова: візуальний поворот, візуалізована біографія, українська біографіка.
Суспільство перебуває у стані «інтенсивної візуалізації», починаючи з другої половини ХІХ ст., тобто з того часу, коли технічний прогрес, увірвавшись у життя, розпочав стрімку ходу усе більш зростаючими темпами. Проте, сучасний етап у поступі візуалізованої інформації посідає особливе місце. Карколомні соціокультурні трансформації початку третього тисячоліття зумовили те, що візуальні образи набули виняткової ефективності. Вони виявилися здатними формувати та змінювати світоглядні орієнтири людини.
Сучасний споживач інформації у масовому сприйнятті стає все більше візуалістом, орієнтованим на загострені емоційні реакції. Зрештою, візуальність виявилася подібною до тексту, а візуальний контент не лише не поступається наративному у просторі соціальних комунікацій, але й починає домінувати у деяких його сегментах.
Своєрідною відповіддю на виклик «інтенсивної візуалізації» став «візуальний поворот» або «зображувальний поворот» (visual turn, pictorial turn) – один із численних поворотів, які пережила соціогуманітаристика останнім часом. Його початок асоціюється, передусім, з ім’ям американського літературознавця У. Дж. Т. Мітчелла, який у 1990-х заявив про, так званий, «пікторальний поворот», пропонуючи у цьому ж контексті й «критичну іконологію» як категорію, що мала стати ретранслятором візуального повороту у науковому дискурсі (Mitchell W. J. T. Picture Theory: Essays on Visual and Verbal Representation. Chicago, 1994) – відтоді американські і європейські візуальні дослідження перетворилися на потужний напрям соціогуманітаристики, представлений великим масивом літератури.
У площині біографічних реконструкцій візуальний поворот, зокрема його методологія, відкриває нові дослідницькі перспективи, пропонуючи несподівані ракурси та звільнення від стереотипів. Біографічні студії стають більш гнучкими, адаптованими до запитів соціуму, про що свідчать зокрема праці відомої нідерландської вченої Міке Баль – однієї з ключових постатей у теорії візуальної культури.
Завдяки дослідженням Міке Баль у науковому дискурсі з’явився концепт «автотопографія». За допомогою механізмів, прийомів і форм візуального мистецтва вчена запропонувала реконструкцію біографії американської мисткині французького походження, скульптора, графіка і художниці Луїзи Буржуа. Експериментуючи з «автотопографією», Міке Баль у такий спосіб переконливо продемонструвала ймовірність та ефективність альтернативних біографічних моделей у площині візуального повороту.
З огляду на візуальний поворот у соціогуманітаристиці, проаналізуємо тенденції, характерні для вітчизняних біографічно-культурологічних дослідницьких практик. Перш за все, вони засвідчують зростання наукового інтересу до візуалізованої форми біографічного наративу. Так, в українському дискурсі циркулюють поняття / конструкти «ілюстрований життєпис», «зображальна біографія», «графічна біографія».
Поняття / конструкт «ілюстрований життєпис» виступає базовим у виданні, присвяченому М. С. Грушевському (Facie ad Faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського. К., 2017). Вдивляючись у фотографії, як наголошують автори-упорядники С. Панькова та Г. Кондаурова, можна відчути дихання людини, нерв його життя. Підготовлене до 150-ї річниці від дня народження М. С. Грушевського, це видання є вдалою альтернативою біографічному наративу і, водночас, – однією з найбільш оптимальних і органічних форм візуалізованої біографії. Світлини в «ілюстрованому життєписі» виступають домінуючим, але не єдиним сегментом візуалізованої біографії Великого Українця. Фотогалерея органічно синтезована з іншими формами візуалізації – фотодокументами, зокрема кінопортретами, живописними, графічними та скульптурними портретами, шаржами та карикатурами, що складають найповнішу на сьогодні «іконографію» М. Грушевського. Супроводжуючи репрезентовані зображення біографічними нарисами (за жанром наближеними до емоційних есе-коментарів), укладачі синхронізували візуальний компонент біографії з популярною наративною формою, таким чином розширюючи її, збагачуючи та унаочнюючи.
Українська дослідниця Тамара Скрипка, якій вдалося відтворити найповнішу колекцію світлин Лесі Українки у розмаїтті контекстів (персоналії, середовище, культура родинних маєтків Косачів-Драгоманових), для означення фотогалереї актуалізувала поняття / конструкт – «зображальна біографія» (Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура. К., 2013). Обґрунтовуючи право на існування «зображальної біографії» як одного з ймовірних біографічних жанрів, дослідниця наголошує на тому, що індивідуальні та групові світлини Лесі Українки та її родини віддзеркалюють емоційний та творчий стан персоналій, ілюструють їхні тогочасні захоплення, оточення, традиції побуту, зміни моди, найдрібніші деталі світу, у якому тривало життя.
Своєрідним експериментом у біографічних студіях і водночас різновидом альтернативної моделі біографічної нарації постає графічна біографія Рози Ауслендер (1901–1988) – німецькомовної поетеси єврейського походження, що народилась у Чернівцях (Матійчук О. Життя у слові. Графічна біографія Рози Ауслендер. Художнє оформлення О. Старанчук, О. Грищенка. Чернівці, 2019). Візуальні образи, представлені у цьому незвичному за форматом виданні, відіграють роль формоутворюючих елементів біографічної реконструкції. Задум графічної біографії полягав у спробі синтезувати дві форми розповіді – візуальну і текстову, надаючи пріоритетність візуальності і демонструючи можливість зміщення акцентів від культури слова до культури образу. Видання має орієнтовану спрямованість на читацьку спільноту, «призвичаєну до візуального», яка віддає перевагу коротким текстам, що супроводжуються ілюстративними матеріалами.
Втім, окремі дослідження, що апелюють до образності в українському просторі біографіки, є скоріше винятком, аніж підтвердженням сталої тенденції. Загальна ситуація, що склалась із цим сегментом біографіки, віддзеркалює ставлення наукової спільноти до візуальної культури в цілому. З одного боку, спостерігається прагнення реабілітувати зображення, які зазвичай опинялись на другому плані, виконуючи функцію ілюстрацій до тексту. Водночас жанр візуалізованої біографії викликає стриманість та настороженість, адже, попри певні переваги, візуалізована біографічна реконструкція не спроможна в повній мірі передати переживання героїв так глибоко, як це міг би зробити текст. Ба більше, вважається, що зображення викликає сильний емоційний відгук, але стимулює лише поверхове сприйняття, гальмуючи критичне мислення.
Отже, відношення до візуалізованої біографії наразі позначається амбівалентністю. Вона позиціонується як альтернативний, оригінальний, але небездоганний жанр біографічних реконструкцій. Водночас слід визнати, що різні форми візуалізованої біографії спрямовані на те, аби стимулювати та надихати на подальші дослідження, і часом можуть служити основним імпульсом для більш глибокого осмислення самого зображення. З огляду на це, сподівання щодо появи нових альтернативних моделей біографічних реконструкцій в українському дослідницькому просторі, побудованих на концепціях візуальності, є небезпідставними.
UDC 929-055.2:930.1
Larysa Buriak,
ORCID 0000-0002-4631-844X,
Doctor of Historical science, professor,
Leading Research Associate,
Institute of Biographical Research,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: larysa.buryak@gmail.com
VISUAL TURN IN HUMANITIES
AND PROSPECTS OF UKRAINIAN BIOGRAPHICAL STUDIES
The tendencies of Ukrainian biographical studies, which testify the increasing of scientific interest in the visualized forms of biographical reconstructions.
Keywords: visual turn, visualized biography, Ukrainian biography.
Ми в соціальних мережах