Президентські документальні колекції у країнах світу: форми організації та проблеми доступу

ЗаявникУдовик Володимир Миколайович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідКруглий стіл. Інститут президентства в сучасному інформаційному просторі: досвід, проблеми та сучасні тенденції. З нагоди 25-річчя з дня заснування Фонду Президентів України НБУВ.
Назва доповідіПрезидентські документальні колекції у країнах світу: форми організації та проблеми доступу
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027(73)
Удовик Володимир Миколайович,
ORCID 0000-0001-7749-8095
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Фонд Президентів України,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: udovik@ukr.net

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ДОКУМЕНТАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ У КРАЇНАХ СВІТУ: ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ДОСТУПУ

Автор розглядає різноманітні форми організації зберігання документальних колекцій інституту президентства в країнах світу, забезпечення доступу до них.
Ключові слова: президент, бібліотека, музей.

Інститут президентства – це суспільно-політичне явище, яке відбиває не тільки діяльність глави держави як вищої посадової особи в країні, а й цілу систему служб, яка забезпечує виконання функцій президента; комплекс нормативних документів, згідно яких президент здійснює свої повноваження; вибори глави держави. Дослідження інституту президентства неможливо уявити без вивчення та аналізу всієї документальної спадщини, яка накопилася за часи правління президентів та їх діяльності на політичній арені після залишення найвищої посади.
На сьогодні, у більшості країн з президентською формою правління існують спеціалізовані установи, які зберігають документальні матеріали з діяльності президентів та функціонування інституту президентства. Але, попри тривалий час функціонування президентських документальних фондів, дослідження їх діяльності, організації інфраструктури, компаративіський аналіз на сучасному етапі знаходиться на недостатньому рівні.
Документальна спадщина інституту президентства об’єднує усю сукупність книжно-рукописних та документальних архівних, бібліотечних і музейних фондів. Вона збирається, зберігається та досліджується в спеціалізованих установах: бібліотеках, музеях, культурних центрах тощо. Ці установи, виходячи зі статутних цілей, крім власне архівної (збір джерел) виконують ще й меморіальну функцію (президентські бібліотеки США, президентські музеї та центри Франції, Німеччини, Казахстану, Росії, Філіппін тощо), науково-дослідну (президентські бібліотеки Білорусії, Азербайджану, Росії, дослідницький центр у Мексиці та ін.), освітню (президентські бібліотеки США та музей у Казахстані). Різняться й форми функціонування даних установ, зокрема: президентські бібліотеки-музеї, меморіальні президентські центри, музеї у президентських палацах та адміністраціях, а також окремі колекції в історичних музеях, стосовно яких у ЗМІ вживається термін «президентський музей» (наприклад, Музей білоруської державності в Адміністрації Президента Республіки Білорусь, Музей Президента Туркменістану у Національному музею країни та ін.). У складі їх фондів представлено подарунки главі держави або речі, пов’язані з професійною діяльністю в контексті політичної історії.
Формування та збереження документальної спадщини інституту президентства розпочалось на початку ХХ ст., попри те, що сам інститут нараховує більше двохсот років існування. Саме традицію створення окремих спеціалізованих фондів, інтегрованих у одне ціле архівних, бібліотечних, музейних матеріалів поклали США. І хоча на поч. ХХ ст. питаннями збору та збереження документальних ресурсів президентів зайнялась Бібліотека Конгресу США, але остаточно оформилась ця традиція у 30-х рр. зі створення Президентської бібліотеки-музею Ф. Рузвельта. Сьогодні президентські бібліотеки-музеї, які входять у структуру Національного архіву та Адміністрації документації США, являють собою комплекс державних та приватних архівних, музейних і бібліотечних фондів. У країні також існують й приватні музейні комплекси президентів країни (А. Лінкольна, В. Вільсона, Р. Хейса та ін.). На сучасному етапі в США знайшла найоптимальнішу модель президентської бібліотеки у вигляді майбутньої Президентської бібліотеки Б.Обами. Нова модель забезпечує збереження документальних інформаційних ресурсів інституту президентства в одному місці та надання цифрового доступу до них через світову мережу, а крім того – знижує витрати федерального бюджету на утримання будівлі окремої президентської бібліотеки.
Багато з країн з президентською формою правління брали за основу досвід організації та функціонування президентських бібліотек-музеїв США для збереження пам’яті про президентів, але в процесі створення враховували національну специфіку. Наприклад, китайський дослідник Ч. Лі, дослідивши історію створення та особливості організації президентських бібліотек-музеїв США, ще в 1991 р. рекомендував створення подібної інституції на Тайвані в структурі Національного архіву. А вже через два десятки років ця ідея була втілена в життя, хоча й не зовсім у початковому вигляді. Так, у серпні 2014 р. був відкритий Меморіал президентської бібліотеки та музею Цзян Цзін-го, шостого президента Республіки Китай (Тайвань).
У Німеччині, на відміну від США, де окремого меморіального комплексу удостоювався кожен президент, починаючи з Г. Гувера, створення музеїв глави держави відбувалось з метою відзначення лише окремих особистостей, які зіграли значну роль у розвитку німецької нації. Ці установи не зберігають офіційні документи та матеріали, які знаходяться в Федеральному архіві Німеччини. У країні під федеральною юрисдикцією функціонують п’ять музейних установ, дві з яких – музеї президентів (Ф. Еберт та Т. Хейс), а інші – канцлерів Німеччини (О. Бісмарк, К. Аденауер, В. Брандт). На відміну від США, у німецьких музеях мало уваги приділено особистій частині життя політиків, висвітлені лише моменти, які мали безпосередній вплив на політичну або державну діяльність.
Що стосується документальної спадщини французьких президентів, то вона розподілена по окремих інституціях: документи зберігаються у державному архіві, а особисті речі та подарунки – в музейних меморіальних закладах. Один з найбільших – це відкритий у 2008 р. Музей–меморіал Шарля де Голля у селищі Коломбе-ле-Дьоз-Егліз. Другий за величиною та кількістю відвідувачів президентський музей Франції – Музей Жака Ширака, який розташований у муніципалітеті Сарран у Франції, вирізняється серед решти тим, що був відкритий у 2000 р. самим Жаком Шираком ще під час першого терміну його перебування на посаді президента країни (1995–2002 рр.).
У Казахстані меморіальна та документальна спадщина президента розташована як в музейних, бібліотечних, так і архівних установах. Це Архів президента, Бібліотека Першого президента Республіки Казахстан – лідера нації, Музей Першого президента Республіки Казахстан та ін. невеликі інституції.
В Україні, меморіальних президентських музеїв поки ще не створено. Окрема спроба організувати музей першого резидента Л. Кравчука при Українському Народному Посольстві, головою фонду якого є Леонід Макарович, не набула свого розвитку. Разом з тим, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського функціонує науково-дослідний підрозділ Фонд Президентів України, у складі якого є музейна колекція «Подарунки президентам України», яка відображає не лише зовнішньополітичну діяльність президентів, а й ставлення до його особистості громадян України. Музейна колекція є не просто зібранням документів, а свого роду об’ємною панорамою діяльності найвищих керівників України. Водночас поряд з формуванням музейної та архівної колекцій, ФПУ проводить й науково-дослідну роботу з дослідження відображення діяльності президентської влади в Україні в українських і зарубіжних ЗМІ.
Отже, у світі існують різні типові форми створення та функціонування президентських документальних колекцій, які формуються під впливом таких чинників, як форма державного правління, державний устрій, домінуюча у суспільстві ментальність. Найбільш поширеним у світі є американський досвід створення комплексу президентської бібліотеки-музею, який зберігає всю документальну спадщину кожного з президентів. Загалом, президентські документальні колекції були й залишаються джерелами пам’яті та пізнання історичної дійсності, а також візуальними уроками минулого. Президентські музеї та бібліотеки допомагають у реконструкції політичної історії та сприяють її популяризації і пізнанню широкими верстами населення.

UDC 027(73)
Volodymyr Udovуk,
ORCID 0000-0001-7749-8095
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: udovik@ukr.net

PRESIDENTIAL DOCUMENTARY COLLECTIONS IN THE COUNTRIES OF THE WORLD: FORMS OF ORGANIZATION AND ACCESS PROBLEMS

The author examines various forms of organizing the storage of documentary collections of the institute of the presidency in the countries of the world and also providing access to them.
Keywords: president, library, museum.