АНАЛІТИЧНИЙ СУПРОВІД СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА БАЗІ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБІЛОТЕКИ

ЗаявникКулицький Сергій Петрович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 3. Наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору.
Назва доповідіАНАЛІТИЧНИЙ СУПРОВІД СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА БАЗІ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБІЛОТЕКИ
Інформація про співдоповідачів-
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Кулицький Сергій Петрович
Е-mail: kulytsergii2018@gmail.com

АНАЛІТИЧНИЙ СУПРОВІД СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА БАЗІ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБІЛОТЕКИ

Завдяки дослідженню якісних характеристик джерел інформації наукова бібліотека здійснює аналітичний супровід стратегічних комунікацій економіки.
Ключові слова: джерела інформації, економіка, інформаційно-аналітична діяльність (робота), наукова бібліотека, стратегічні комунікації.

Велика наукова бібліотека робить вагомий внесок у формування та вдосконалення стратегічних комунікацій національної економіки. Її конкурентними перевагами у цьому процесі, серед інших інформаційних посередників, є величезний масив джерел інформації, з урахуванням доступу до Internet, і досвід колективної інформаційно-аналітичної роботи. Утім, багато фахівців до категорії стратегічних відносять ті комунікації певного суб’єкту, де він є відправником інформації, зміст якої формулює. Але формулюючи зміст стратегічних комунікацій, їх виконавець є отримувачем різних повідомлень, стає об’єктом інформаційно-психологічного впливу та інформаційного шуму.
Тому стратегічні комунікації у сфері економіки доцільно розглядати як інформаційно-аналітичні механізми й результати розробки та реалізації найважливіших планів, програм і заходів для розвитку економічних об’єктів різного рівня ієрархії. До стратегічних слід відносити зовнішні та внутрішні комунікації таких об’єктів, значущі для розвитку їх і суспільства загалом у довготривалому періоді. На національному рівні формування таких комунікацій – функція органів державного управління.
Макроджерелом для формування й вдосконалення стратегічних комунікацій національної економіки є глобальний інформаційний простір. Змістовно-функціональна структуризація інформаційного простору передбачає встановлення залежності між якісними характеристиками різних типів джерел інформації та їх функціями в ході супроводу стратегічних комунікацій національної економіки. Для змістовного наповнення стратегічних комунікацій національної економіки доцільно виділити наступні функції джерел інформації: теоретико-методична, емпірична, стимулююча і контрольна.
При роботі над матеріалами для змістовного наповнення стратегічних комунікацій виконавці можуть звертатись до джерел, що доповнюють їх теоретичні знання і методичні навички, необхідні для підготовки цих матеріалів. В цьому полягає суть теоретико-методичної функції певних джерел інформації. Безпосередньо зі змістовним наповненням стратегічних комунікацій у сфері економіки пов’язана емпірична функція джерел інформації. Вона полягає у роботі з фактами та їх оцінками, представленими у відповідних джерелах інформації, а також у розширенні тезаурусу виконавців завдяки їх роботі над конкретними фактами й оцінками. Стимулююча функція джерел інформації передбачає отримання суб’єктом інформації необхідної для продукування нових ідей. А контрольна функція джерел інформації полягає у перевірці достовірності та інших характеристик інформації з джерел, що використовуються для змістовним наповненням стратегічних комунікацій.
Діяльність власників і менеджерів різних джерел інформації може не відповідати цілям стратегічних комунікацій національної економіки. Тому при вирішенні завдань аналітичного супроводу таких комунікацій доцільно враховувати такі чинники потенційного впливу на аналітичний процес: цільова функція джерела інформації; інтереси та інформаційна політика їх власників і менеджменту; переваги й недоліки, певного виду джерел інформації; імовірні механізми викривлення інформації та оцінки її достовірності.
Теоретико-методичну функцію аналітичного супроводу стратегічних комунікацій економіки виконують джерела наукової і почасти аналітичної інформації. Викладки, представлені у таких джерелах, є результатом критичного узагальнення певного емпіричного досвіду. Тому використання цих джерел забезпечує належну якість оглядових і аналітичних робіт.
Емпіричну функцію, пов’язану зі змістовним наповненням стратегічних комунікацій у сфері економіки, виконує широкий спектр джерел інформації. Сюди відносяться публічні інформаційні матеріали органів державної влади та управління, компаній, професійних об’єднань, соціологічних, аналітичних і консалтингових організацій, засоби масової інформації (ЗМІ) та деяка частина інформації з соціальних мереж. Зміст цих джерел формується суб’єктами зі своїми інтереси й різним рівнем професіоналізму у сферах економічної й інформаційної діяльності. Тому можливості використання цих джерел для змістовного наповнення стратегічних комунікацій економіки різні.
ЗМІ посідають особливе місце в реалізації емпіричної функції інформації. У них подається фактична інформація про реальні економічні явища й процеси, які належним чином не відображаються у формах звітності органів державної та місцевої влади, галузевого управління і підприємств. Наприклад, про тіньову економіку, трудову міграцію тощо. Порівнюючи зміст коментарів й оцінок у ЗМІ з фактичною інформацією з різних джерел, можна ідентифікувати інтереси певних індивідів і соціальних груп, джерела їх інформаційної підтримки. Завдяки аналізу наративів у ЗМІ можна зрозуміти соціально-психологічні умови розвитку економіки у конкретні періоди. Наприклад, вплив епідемії COVID-19 на розвиток української економіки.
Стимулюючу функцію, залежно від кваліфікації та психологічних властивостей виконавців, можуть виконувати різні джерела інформації. А для виконання контрольної функції джерел інформації у нагоді можуть бути довідково-енциклопедичні, наукові джерела. Поширеним прийомом перевірки достовірності інформації є пошук аналогічних повідомлень в інших джерелах. Треба перевіряти незалежність згаданих джерел, чи не є вони похідними від якогось першоджерела, чи не належать одному власнику тощо.
Усе наведене вище засвідчує ефективність запропонованого підходу до аналітичного супроводу стратегічних комунікацій національної економіки на базі ресурсів наукової бібліотеки.