УЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕКАХ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНА

ЗаявникГуменчук Василь Володимирович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій.
Назва доповідіУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕКАХ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНА
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.021(477.54-25)
Гуменчук Василь,
ORCID 0000-0001-8397-7631,
аспірант кафедри інформаційних технологій,
Київський національний університет культури і мистецтв,
Київ, Україна
e-mail: oitscrazzy@gmail.com

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕКАХ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНА

Висвітлено трактування дефініції «мультимедійні технології» в інформаційно-бібліотечній сфері як базової категорії сучасної бібліотечної практики з позицій термінологічного і функціонального підходу.
Ключові слова: мультимедійні технології, бібліотека, бібліотечна справа.

У час, коли людство переживає стадію інформаційної революції, інтеграція історико-культурних надбань та науково-освітніх досягнень України у світовий інформаційний простір, конкуренція на ринку інформаційних послуг спонукає вітчизняні бібліотеки до опанування найновіших досягнень та запровадження інноваційних технологій. Мультимедіа – це очевидний символ сьогодення, невід’ємний атрибут цифрового світу, якісна характеристика прогресуючого бізнесу, істотна візитівка успішного мешканця планети Земля.
Об’єктом нашого дослідження є сутнісні функціональні й значеннєві властивості терміна «мультимедійні технології».
Клієнтоорієнтованість сучасної бібліотеки, як носія історичної пам’яті, реалізовується у розширенні спектра її функціональних завдань. Інформаційно-комунікаційну діяльність книгозбірні, якій притаманна мультиплатформність та конкурентоздатність, активно актуалізують наукоємні технології, оптимізуючи процеси і методи інформаційно-бібліотечного обслуговування, модернізуючи електронні сервіси і трансформуючи традиційні послуги. Останніми роками бібліотечні працівники активно послуговуються терміном «мультимедійні технології», вкладаючи у його зміст різні смисли, з одного боку, розуміючи як програму-оболонку і продукт, а з іншого, фактично трактуючи як edutainment (об’єднання освіти і розваг), тобто наочність опановуваного матеріалу через розширення можливостей доступу. При цьому мультимедійні технології найефективніше впливають на споживача інформації, як читача, користувача, слухача, глядача чи учасника під час залучення спектра програмних і технічних засобів. Загалом мультимедійні технології у бібліотеках використовуються в аналоговому та цифровому форматах.
Варто наголосити, що у проблемному полі фахового дискурсу цей термін у бібліотечній царині ще не має унормованого однозначного визначення. Використання термінологічного підходу до його дослідження і, відповідно, методу рекурсії дозволило запропонувати авторське розуміння терміна «мультимедійні технології» у бібліотечно-інформаційній сфері у контексті актуальних теоретико-поняттєвих парадигм, враховуючи тенденції розвитку дійсності та потреби наукової практики. Здійснений аналіз останніх досліджень засвідчив відсутність дискусійності щодо питання висвітлення змісту і сутності терміна «мультимедійні технології» українськими теоретиками і практиками бібліотечної справи, де послуговуються визначенням з комп’ютерних наук.
Мультимедіа (англ. multіple – різноманітне, багаточисленне, medium – середовище, оточення, multimedia – багатоможливість) – це комбінування різних форм представлення інформації на єдиному цифровому носії. Вперше термін «мультимедіа» з’явився ще в 1965 р. для опису проєкту «Вибухове Пластикове Неминуче» (Exploding Plastic Inevitable), де було поєднано концерт рок-музики з експериментальними світловими ефектамми, фільм і виставу. І з того часу цей термін набув значного поширення у сфері соціальних комунікацій як конкретний інтегрований медійний продукт (електронний журнал – журналістика, електронна книга – видавнича справа, буктрейлер – бібліотечна справа). Лише з 1990-х років термін «мультимедіа» почав вживатися у сьогоднішньому значенні, як поєднання різних способів подання повідомлень, тобто комбінація електронних та інтерактивних медіа (текст, зображення, аудіо і відео).
Отже, мультимедійна технологія (МТ) ‒ це технологія, яка дозволяє за допомогою комп’ютера об’єднувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи інформації ‒ текстову, звукову, графічну, анімаційну, музичну, відео тощо. Фундаментальна перевага МТ полягає в активній взаємодії суб’єкта (бібліотекаря, користувача) і об’єкта (інформації, програми, сервіса) з культурною, освітньою, пізнавальною, комунікативною чи іншою метою. Концептуалізація поняття «мультимедійні технології» сприяла формуванню низки термінів (мультимедійні програми, мультимедійні продукти, мультимедійні ресурси), які і зумовили інституціалізацію комплексності МТ. Якщо в комп’ютерних науках дефініція «мультимедійний ресурс» охоплює всі види сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями, то в інформаційно-бібліотечній сфері, на наше переконання, включає бібліотечний інформаційний ресурс і створений бібліотекою продукт, для прикладу: аудіоресурс у бібліотеках як інклюзивного простору для спілкування та дозвілля – аудіокниги і підкасти, у перспективі – єдиний національний довідковий біб(веб)ліографічний ресурс.
Застосування функціонального підходу до дефініції «мультимедійні технології» в інформаційно-бібліотечній сфері дозволив виокремити такі рівні: бібліотеки: запровадження інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток матеріальної бази, розширення інформаційного контенту, поширення практики застосування інноваційних технологій у практичній роботі; бібліотекаря: підвищення кваліфікації та набуття нових цифрових компетенцій задля ефективного використання цифрових інструментів; читача: збагачення соціокомунікативного досвіду, адаптація до нової гібридної реальності, підвищення рівня цифрової грамотності.
Отже, залучення термінологічного до поняттєвості семантики і функціонального підходу дозволили дефініцію «мультимедійні технології» в інформаційно-бібліотечній сфері як базової категорії сучасної бібліотечної практики трактувати так: 1) це – технології, які дозволяють за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і відтворювати різноманітні типи інформації ‒ текстову, звукову, графічну, анімаційну, музичну, відео тощо; 2) це – дієвий механізм конвергенції єдиного інформаційного ресурсу у консолідований науково-освітньо-культурний простір; 3) фундаментальна перевага МТ полягає в активній взаємодії суб’єкта (бібліотекаря, користувача) і об’єкта (інформації, програми, сервіса) з культурною, освітньою, пізнавальною, комунікативною чи іншою метою; 4) запровадження МТ як важливого складника наповнення сучасного бібліотечно-інформаційного ресурсу у бібліотеках має синергетичний ефект на трьох рівнях: бібліотеки, бібліотечного працівника і користувача інформації.

UDC 027.021(477.54-25)
Vasyl Gumenchuk,
PhD student,
ORCID 0000-0001-8397-7631,
Kyiv National University of Culture and Arts
Kyiv, Ukraine
e-mail: oitscrazzy@gmail.com

MULTIMEDIA TECHNOLOGIES IN LIBRARIES: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL JUSTIFICATION OF THE TERM

The interpretation of the definition of «multimedia technologies» in the information and library as a basic category of modern library practice sphere from the standpoint of terminological and functional approach is highlighted.
Keywords: multimedia technologies, library, library business.