TЕРМІНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОДИКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

ЗаявникГальченко Олена Михайлівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 5. Рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань.
Назва доповідіTЕРМІНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОДИКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК
Гальченко Олена Михайлівна
ORCID 0000-0003-1020-4675
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
старший науковий співробітник
відділ кодикології та кодикографії
Інститут рукопису
Національна бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: Galchenko@nbuv.gov.ua

TЕРМІНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОДИКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

Розглянуто питання створення українсько-російсько-англійського фахового словника з кодикології та його роль для кодикологічних досліджень в Україні.
Ключові слова: книжкова термінологія, кодикологія, рукописна книга, багатомовні термінологічні словники.

Українська кодикологія бурхливо розвивається останні тридцять років. Але одне питання й досі лишається болючим для вітчизняних дослідників – це відсутність узгодженого національного термінологічного словника з кодикології. Необхідність у його створенні назріла вже давно, а з початком робіт зі створення електронних ресурсів і баз даних на кириличну рукописну книгу, що були розпочаті в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в кінці ХХ ст., питання його складання вийшло на передній план і досі лишається актуальним. Вже на стадії укладання тезаурусу постало питання необхідності одночасного створення тримовного україно-російсько-англійського словника. Вибір російської та англійської як паралельних мов був не випадковий. Більшість робіт з історії дослідження та описування кириличних рукописних книг за радянських часів та зараз виходять переважно російською мовою. Російська і досі лишається основною мовою спілкування між кодикологами з колишніх республік СРСР, які досліджують середньовічні кириличні рукописні книги. Причин для використання англійської було декілька: традиційно міжнародні контакти між дослідниками ведуться переважно англійською, англомовними є анотації та референти до наукових праць в світових наукометричних БД, електронні ресурси і бази даних на рукописну книгу та відповідна супровідна документація до них також в більшості випадків англомовні. Без знання фахової термінології на цих мовах не можливий якісний переклад українських наукових текстів на інші мови, користування здобутками іноземних колег, так і можливість представляти світовому науковому загалу власні напрацювання. Інтернет-словники і автоперекладачі у більшості випадків не дають адекватного перекладу українських кодикологічних термінів на інші мови, тому створення такого словника сьогодні конче необхідно. Навіть при гарному знанні іноземних мов відсутність фахового багатомовного словника сьогодні значно утруднює користування іншомовними джерелами вітчизняними дослідниками, бо іноді буває досить важко зрозуміти, про що йде мова, особливо коли йдеться про багатозначні та вузькоспеціальні терміни. Його відсутність гальмує просування українських кодикологічних досліджень до світового наукового загалу. Без уніфікації українських термінів з їх іншомовними відповідниками не можливий подальший інформаційний розвиток кодикологічних та книгознавчих досліджень в сучасній Україні.
Джерелами для формування українсько-російсько-англійського тезаурусу для словника з кодикології стали термінологічні (одно-, дво- та багатомовні) словники з книгознавства, палітурництва та видавничої справи; методичні, теоретичні та фахові праці присвячені різним аспектам описування та дослідження рукописних книг різними мовами. Хоча більшість іншомовних джерел присвячені західноєвропейській книзі, вони стали нам у великій пригоді при укладанні тезауруса, бо створення середньовічної західноєвропейської книги-кодексу має багато спільних складових і від кириличної рукописної книги відрізнялося тільки окремими деталями, адже вона не існувала ізольовано від європейської середньовічної книги. А перебування українських земель у складі різних країн найшло відображалися не тільки на зовнішньому вигляді українських кириличних книг, а й в національній фаховій термінології, яка частково була запозичена з мов країн, в складі яких в різні часи перебували українські землі.
Спочатку терміни укладалися у алфавітному порядку, але згодом було визнано за доцільне збирати їх за такими тематичними розділами: загально наукові терміни з описування рукописних книг; їх види і типи, зовнішні (композиційні) та внутрішні (структурні) елементи книги-кодексу; палітурні ремісничі терміни; назви середньовічних рукописних книг; стан та збереженість книг, види пошкоджень; матеріали та інструменти для виробництва книг. З огляду на те, що українська професійна лексика з виготовлення середньовічних книг дослідникам майже не відома, було вирішено, крім суто фахових термінів, збирати також історичні регіональні, вузькоспеціальні, застарілі терміни та діалектизми, які вживалися при виготовленні рукописних книг і зустрічаються в рукописних та друкованих джерелах: документах монастирських архівів ХVI-XVIII ст. та особових архівах українських дослідників, які вивчали питання історичної книжкової термінології.
В процесі роботи ми, як і наші європейські колеги, стикнулися з тим, що наявність визначення до паралельних термінів іноземними мовами не завжди допомагає зрозуміти, в якому значенні вживається той чи інший термін або словосполучення. Значну допомогу у вирішенні цієї проблеми може надати візуальний ряд (малюнки, фото, схеми тощо), який допомагає предметно зрозуміти про що йдеться і підібрати відповідні еквіваленти українським термінам на інших мовах. Те що ілюстрації є дуже важливим складником сучасних фахових словників засвідчують і електронні словники з історії рукописної книги, що останнім часом з’являються в Інтернеті.
Друге питання, яке потребувало вирішення – це форма майбутнього словника. Перевага була надана електронній формі, яка мала ряд очевидних переваг: можливість швидкого опрацьовувати, зберігання та оперативного реагування великих обсягів інформації; одночасний доступ великої кількості віддалених користувачів. Не останнім чинником на рішення віддати перевагу електронному словнику було й те, що публікація традиційного «паперового» словника вимагає значних поліграфічних затрат, які роблять вартість такого словника недосяжною для сучасних українських науковців, а електронна форма є найбільш вдалим рішенням на сучасному етапі, бо не тільки надає додаткові зручності для користувачів, а й здешевлює процес публікації.
На сьогодні відпрацьований робочий аркуш структури словарної статті електронного термінологічного словника і розпочато введення термінів до БД в режимі тестування, але відсутність цільового фінансування й досі лишається головним фактором, що гальмує процес його остаточного укладання, хоча роботи з його створення ніколи не припинялося остаточно. Праця над Словником створює передумови і можливості для подальшого уточнення, уніфікації та кодифікації української кодикологічної термінології.

UDC
Halchenko Olena Mykhailivna,
ORCID 0000-0003-1020-4675
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow,
Senior Research Fellow of the Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv,Ukraine
е-mail: Galchenko@nbuv.gov.ua
TERMINOLOGICAL PROVISION OF CODICOLOGICAL RESEARCH IN UKRAINE
The issue of creating a Ukrainian-Russian-English professional dictionary of codicology and its role for codicological research in Ukraine is considered.
Кеуwords: book terminology, codicology, handwritting book, multilingual terminological dictionaries.