ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА

ЗаявникБойчук Мар'яна Вікторівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 4. Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект
Назва доповідіШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 004.77:316.77:025.5
Бойчук Мар’яна Вікторівна,
ORCID: 0000-0002-7515-3189
науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: mariana.boichuk@ukr.net

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА

У роботі запропоновано напрями підвищення ефективності використання бібліотеками соціальних мереж.
Ключові слова: бібліотека, соціальні медіа, комунікація, контент-менеджер.

У зв’язку з активним розвитком процесів інформатизації, освоєнням бібліотеками соціальних медіа як важливого комунікаційного каналу між бібліотекою та користувачами відбувається збільшення представленості бібліотек в інтерактивному середовищі мас-медіа. Тому актуальними постають питання підготовки відповідного бібліотечного фахівця, який сприятиме просуванню бібліотечних продуктів і послуг та зростанню іміджу бібліотеки через її інтернет-представництво.
Розвиток соціальних мереж, охоплення ними дедалі більшої кількості користувачів, розгортання активності бібліотечних представництв у різних соціальних мережах виносять на порядок денний питання ефективності й вдосконалення використання бібліотеками мережевих сервісів. Власне це і зумовлює все більшу увагу до зазначеного питання. Бібліотеки активно організовують різні заходи, намагаються залучити більше користувачів та привернути увагу до цінності та важливості своєї установи як чинника розвитку культури, формування особистості та інформаційного центру. Відповідно на перший план виходить важливість постійної підтримки бібліотечного мережевого іміджу та привернення уваги до установи через соціальні медіа. Тут варто зауважити, що за допомогою правильно побудованої стратегії представлення бібліотеки в мережі установа може вийти на новий рівень розвитку. Посилаючись на висновки старшого віцепрезидента компанії Research Group Д. Бернофа, О. Грищенко звертає увагу на ефективність використання POST-методу при розробленні стратегії ведення мережевої сторінки та комплексу дій маркетингу в соціальних мережах (Social Media Marketing, SММ), який складається з чотирьох етапів: люди (People: Р), цілі (Objectives: О), стратегія (Strategy: S), технології (Technology: T) [2]. Дотримуючись вище зазначеного POST-методу, відповідальний фахівець за ведення мережевих сторінок та підтримки, інформування користувачів через вебсайти, у своїй роботі повинен орієнтуватись насамперед на читачів – потенційних та реальних користувачів соціальних медіа; у своїй діяльності керуватися головною стратегією, яка випливає з мотивів та основного бібліотечного посилу, наприклад, висвітлення актуальних документованих фактів, стимулювання користувачів до активності, підтримка та допомога в тих чи інших питаннях. Варто зазначити, що все це залежить від специфіки та профілю бібліотеки. Також бібліотечний працівник, який займається створенням та підтримкою функціонування офіційних сторінок бібліотеки, повинен визначити ті соціальні мережі, які найкраще підходять для бібліотечних цілей. Наприклад, для інформування й спілкування найкраще підходять Twitter, Facebook, форуми та блоги; для обміну фотографіями – Instagram, Flickr, Pinterest; для обміну відео – YouTube тощо.
У зв’язку зі значним збільшенням масивів інформації виникає необхідність у запровадженні відповідної посади в бібліотеці, наприклад, контент-менеджера, який би займався мережевим представленням бібліотечної установи в соціальних медіа.
Зважаючи на досвід зарубіжних колег, зазначимо, що за кордоном у більшості великих бібліотек є посада відповідальної особи, яка слідкує за веденням мережевого представництва. Однак в українських бібліотеках такої практики поки що немає, і яку б посаду не займав відповідальний за цей напрям фахівець, він повинен у своїй роботі дотримуватися певних правил і стандартів аби досягти поставленої мети, адже процес здійснення SММ – неперервний і вимагає постійної уваги.
Нині не вироблено чітких канонів, проте є рекомендації щодо успішного SММ. До специфіки бібліотечної справи, зокрема, можуть бути адаптовані «10 Правил соціального медіа-маркетингу», розроблені С. Гунеліусом, президентом та головним виконавчим директором Key Splash Creative Inc. [3]: необхідно більше слухати; варто зосереджуватись на головному; якість важливіша за кількість; треба публікувати якісний контент (актуальний у поточних умовах та оригінальний контент); необхідно наполегливо працювати (регулярно та систематично має відбуватись інтернет-активність); варто залучати лідерів думок; необхідно цінити аудиторію та бути вдячним користувачам; треба надавати зворотний зв’язок та ділитись контентом (брати участь у дискусіях, спілкуванні після публікації, надавати репости та обговорювати матеріали, що були опубліковані іншими користувачами).
Важливим також є аспект дотримання бібліотечною спільнотою кодексу нетикету, тобто правил поведінки та своєрідної культури спілкування в мережі Інтернет [1].
У результаті дослідження можна дійти висновку щодо контент-менеджменту: публікуючи коментарі та розміщуючи контент на бібліотечних мережевих сторінках, слід бути політично нейтральними й неупередженими; підтримувати конфіденційність інформації, яка доступна тільки бібліотечному працівникові через виконання ним його обов’язків і яка не є загальнодоступною; бути позитивними, не публікувати негативних відгуків про владу, бізнес, окремі сайти та користувачів, незалежно від того чи є така інформація достовірною чи ні; уважно підходити до вибору контенту, який публікується бібліотечним мережевим представництвом, дотримуватись авторського права, публікувати лише достовірну, перевірену інформацію.
Додатковими навичками відповідальної особи, які сприяють підвищенню ефективності бібліотечної сторінки в соціальній мережі, є креативність, комунікабельність, уважність до деталей, спрямованість на результат відповідального бібліотечного працівника, вільне володіння ним інструментарієм соціальної мережі, розуміння логіки її функціонування.
Отже, в результаті дослідження можна запропонувати напрями підвищення ефективності використання бібліотеками соціальних мереж: розробка стратегії діяльності наукової бібліотеки в мережевому середовищі, визначення мети і завдань мережевого представництва бібліотеки; постійний моніторинг сегмента Веб 2.0 щодо популярності різних соціальних мереж серед користувачів; вивчення і використання інструментарію та різних можливостей, у тому числі нових соціальних мереж, орієнтованих на різні цільові аудиторії; систематичне (не менше одного разу на тиждень) оновлення контенту сторінки; публікація актуальної інформації; публікація різноформатного і різножанрового контенту, а саме: текстової, візуальної та аудіоінформації, інформації наукового та іншого характеру.
З огляду на зазначені вище рекомендації, бібліотечне представництво забезпечить собі ефективну та потужку комунікацію між «бібліотекою» та можливим або ж поточним «користувачем», у результаті чого може заручитися більшою кількістю користувачів.

Список використаної літератури
1. Бибик С. Нетикет, або мережевий етикет. Культура слова. 2015. № 82. С. 125–128. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/112332/28–Bybyk.pdf?sequenc e=1 (дата звернення: 20.02.2020).
2. Грищенко О. Ф., Нєшева А. Д. Соціальний медіа маркетинг як інструмент просування продукту підприємництва. Маркетинг та менеджмент. 2013. № 4. С. 86–95.
3. Gunelius S. 10 Laws of Social Media Marketing. Entrepreneur. URL: www.entrepreneur.com/article/218160 (last accessed: 18.01.2020).

References
1. Bybyk, S. (2015). Netyket, abo merezhevyi etyket [Netiquette, or network etiquette]. Kultura slova – The culture of the word, no. 82. pp. 125–128. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/112332/28–Bybyk.pdf?sequenc e=1 (last accessed: 20.02.2020) [in Russian].
2. Hryshchenko, O. F., Niesheva, A. D. (2013). Sotsialnyi media marketynh yak instrument prosuvannia produktu pidpryiemnytstva [Social media marketing as a tool to promote the product of entrepreneurship]. Marketynh ta menedzhment – Marketing and management, no. 4. pp. 86–95 [in Ukrainian].
3. Gunelius S. 10 Laws of Social Media Marketing. Entrepreneur. Retrieved from http://www.entrepreneur.com/article/218160 (last accessed: 18.01.2020) [in English].

UDC 004.77:316.77:025.5
Mariana Boichuk,
ORCID: 0000-0002-7515-3189,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: mariana.boichuk@ukr.net

WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF SOCIAL MEDIA LIBRARIES

The paper deals ways to increase the efficiency of the use of social networks by libraries.
Keywords: library, social media, communication, content manager.