ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ ДОРОСЛИХ

ЗаявникБеззуб Ірина Олександрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 4. Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект
Назва доповідіПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ ДОРОСЛИХ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.7:[316.77(477)+378(477)–048.78
Беззуб Ірина Олександрівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3561-5991,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: irabezzub@ukr.net

ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ ДОРОСЛИХ

У роботі досліджується бібліотечний сегмент медіаосвіти в умовах інформаційного розвитку суспільства.
Ключові слова: медіазасоби масової комунікації, бібліотеки, медіаосвіта, медіаграмотність.

У сучасному світі медіазасоби масової комунікації створюють навколо людини певну реальність, впливаючи на формування світогляду, цінностей і переконань. Медіа можуть бути джерелом як корисної, так і шкідливої інформації. Споживачі новин, занурені в безперервний інформаційний потік, часто губляться, вірячи фейкам, дезінформації і пропаганді. Навіть «незловмисні» фейки завжди спотворюють інформаційне середовище. Їхній потік не вдасться зупинити жодними заборонами, однак мінімізувати його вплив можливо за допомогою медіаосвіти, яка за таких умов набуває все більшого значення. Розкриваючи технології впливу ЗМІ на свідомість аудиторії, медіаосвіта формує культуру споживання інформаційного продукту – критичне мислення і практичні навички оцінювання мультимедійного простору.
Сутнісні зміни в мотивації та змістові вітчизняної медіаосвіти зумовила інформаційно-пропагандистська складова гібридної війни Російської Федерації проти України, актуалізувавши способи вироблення імунітету до пропаганди і маніпуляцій громадською свідомістю. Дослідження 2018 р. Київського міжнародного інституту соціології з’ясувало, що в українському суспільстві існує усвідомлений запит на необхідність упровадження медіаграмотності не лише для шкільного/студентського середовища, але й дорослого загалу. Так, 45 % громадян відповіли, що курс має бути впроваджений у школах, 40 % вважають його необхідним у закладах вищої освіти, 27,8 % – вважають потрібними широкі просвітницькі кампанії з медіаграмотності для дорослих, і лише 12,1 % вважають навчання медіаграмотності непотрібним [1].
Важливою є проблема масштабів впливу фейкових новин на різноманітні соціальні і вікові цільові групи. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні 2016 р. трактує медіаосвіту дорослих як форму безперервної освіти, засновану на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і новітніх медіа. Вона покликана забезпечити вирівнювання досвіду поколінь, зокрема, старшої генерації, соціалізація якої відбувалася в умовах іншої системи мас-медіа, та постійний особистісний розвиток і підвищення кваліфікації. Медіаосвіта дорослих є необхідною складовою інформаційної безпеки держави в умовах зовнішньої інформаційної агресії і пропаганди, сприяє стійкості населення до деструктивних медіаінформаційних впливів [2].
Якщо формальна медіаосвіта (дошкільна, шкільна, у ЗВО) регулюється навчальними програмами, затвердженими МОН України, то неформальна (позашкільна, батьківська, медіаосвіта дорослих та засобами медіа) досі має стихійний характер і реалізується не заходами державної політики, а стараннями ентузіастів.
У таких умовах бібліотеки, як традиційні інформаційні установи та загальнодоступні некомерційні осередки громад, мають усі можливості для долучення до формування медіаграмотності різних верств населення. Таким чином вони здатні сформувати нові бібліотечні компетентності і створити власний позитивний імідж.
Найоптимальнішими сферами медіаосвітньої роботи бібліотекаря є забезпечення інформаційної безпеки особистості; пошук інформації; сприйняття та інтерпретації медіа тексту; уміння дотримуватися етики спілкування в медіапросторі.
Формування медіаграмотності може відбуватися завдяки комунікативно-соціальній діяльності бібліотек, у якій основними формами медіаосвіти в бібліотеці є тренінги з медіаграмотності, медіаосвітні уроки, інформаційні години з медіаграмотності тощо. До здійснення такої діяльності бібліотеки можуть залучати волонтерів, представників громадських організацій, інших зацікавлених осіб, які мають спеціальну підготовку для проведення таких занять.
Дієвим напрямом залучення бібліотек до формування медіаграмотності дорослих є підвищення професійної компетенції бібліотекарів шляхом їхньої участі у тренінгах, семінарах, конференціях із питань медіаосвіти та медіаграмотності, які проводяться за сприяння Академії української преси (АУП), міжнародної громадської організації Internews в Україні, Академії Deutsche Welle, IREX.UA в рамках проекту «Вивчай та розрізняй». Наявність серед персоналу підготовлених тренерів із медіаграмотності дозволить бібліотекам вести постійну і планомірну роботу щодо медіаосвіти, яка може охоплювати не тільки користувачів бібліотеки, але й ширші верстви громади.
Маючи достатню кількість підготовлених фахівців, бібліотеки зможуть створювати школи медіаграмотності, які матимуть розклад занять і спеціально розроблені програми для окремих цільових груп («Школа медіаграмотності», БібліоХаб Хмельницької міської центральної бібліотеки) [3].
З-поміж цільових груп, із якими може співпрацювати бібліотека в напрямі медіаосвіти, особливу увагу варто приділяти людям старшого віку, безробітним, внутрішньо переміщеним особам. Саме ці категорії громадян є найуразливішими в соціально-економічному становищі і потребують медіазнань.
У 2019 р. для бібліотекарів, які опікуються впровадженням медіаосвіти та медіаграмотності, АУП видала посібник «Практична медіаграмотність для бібліотек». Це серія розробок занять і вправ, які осучаснять процес упровадження медіаосвіти, привнесуть до нього інтерактивні елементи. Попри те, що роль бібліотечного сектору в розвитку медіаосвіти не є провідною, фахівцями його потенціал оцінюється досить високо.
Таким чином, гостра необхідність формування у громадян України навичок критичного мислення, протистояння інформаційним маніпуляціям і пропаганді визначили потребу впровадження медіаосвіти дорослих як важливого чинника формування сталих умінь громадянського суспільства запобігати шкідливим впливам медіа. Бібліотеки можуть зайняти належне місце в цій сфері.

Список використаної літератури
1. Міжнародний досвід впровадження медіаграмотності для окремих цільових груп: можливості для України. Національний інститут стратегічних досліджень. 2019. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/informaciyni-strategii/mizhnarodniy-dosvid-vprovadzhennya-mediagramotnosti-dlya.
2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). MediaSapiens. 2016. URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_
v_ukraini_nova_redaktsiya/.
3. Лисенко Л. Роль бібліотек у організації медіаосвіти впродовж життя.: Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: збірник статей Сьомої міжнародної науково-методичної конференції. Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2019. С. 409–415. URL: http://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_conf_2019.pdf.

References
1. Mizhnarodnyi dosvid vprovadzhennia mediahramotnosti dlia okremykh tsilovykh hrup: mozhlyvosti dlia Ukrainy [International experience in implementing media literacy for selected target groups: opportunities for Ukraine]. 2019. Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/informaciyni-strategii/mizhnarodniy-dosvid-vprovadzhennya-mediagramotnosti-dlya [in Ukrainian].
2. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini (nova redaktsiia) [The concept of introducing media education in Ukraine (new edition). 2016. Retrieved from https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_
v_ukraini_nova_redaktsiya/ [in Ukrainian].
3. Lysenko, L. (2019). Rol bibliotek u orhanizatsii mediaosvity vprodovzh zhyttia [The role of libraries in the organization of lifelong media education]. Suchasnyi prostir mediahramotnosti ta perspektyvy yoho rozvytku – Modern space of media literacy and prospects of its development. Kyiv. pp. 409–415. Retrieved from http://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_conf_2019.pdf [in Ukrainian].

UDC 027.7:[316.77(477)+378(477)–048.78
Iryna Bezzub,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3561-5991,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
е-mail: irabezzub@ukr.net

PUBLIC LIBRARY AS STRATEGIC PARTNER OF ADULT MEDIA EDUCATION

The work deals the library segment of media education under the conditions of the information development of society.
Key words: mass communication media, libraries, media education, media literacy.