СЕК’ЮРИТИЗАЦІЯ ІСЛАМУ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ

Тези доповіді

УДК 025.5:[004.77:316.77](477+560)
Аулін Олександр Анатолійович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7304-7182,
кандидат філософських наук, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: islamicstudies@i.ua

СЕК’ЮРИТИЗАЦІЯ ІСЛАМУ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ

В роботі досліджується процес сек’юритизації ісламу, що розглядається як важливий елемент стратегічних комунікацій України з мусульманськими країнами.
Ключові слова: сек’юритизація, ісламізм, стратегічні комунікації, інформаційний простір.

Слідом за закінченням холодної війни та розпадом соціалістичної системи основне поле світового безпекового дискурса, а значить і стратегічних комунікацій поступово перемістилося з політико-ідеологічної до релігійно-політичної та етно-релігійної сфери. Цьому в значній мірі сприяли зусилля США та їх союзників. Останні в 1960-1980-х роках розглядали радикальний ісламізм як важливий інструмент для забезпечення власної безпеки у військово-політичному (силовому) контексті на тлі сек’юритизації політики соціалістичного табору. Перемога шиїтських ісламістів у Ірані та поразка колишнього СРСР в Афганістані викликали великий моральний підйом в ісламістських колах. Водночас фінансова підтримка з боку суперників Радянського Союзу й отримання від них зброї та новітніх технологій ведення повстанської боротьби зробили радикальний ісламізм одним із чинників глобальної небезпеки.
Після розпаду СРСР і краху соціалістичної системи почався бінарний процес сек’юритизації з боку Заходу на чолі зі США та радикальних ісламістів, які намагалися виступати від всієї умми (світової спільноти мусульман). Кожному з цих акторів був потрібний «образ ворога» для мобілізації політичних та інших ресурсів всередині власних соціальних континуумів. У наслідок терактів ісламістів із радикального об’єднання «Аль-Каїда» у вересні 2011 р. і дій у відповідь з боку Білого дому обопільна сек’юритизація наближалася до вищої точки і досягла апогею з появою так званої «Ісламської держави» (інтернаціоналу ісламістів-джихадистів, до яких у наслідок неадекватної політики США в Іраку, після його окупації в 2003 році, та стигматизації місцевою шиїтською більшістю сунітської спільноти, навіть додалася частина місцевих суфіїв).
Проте слідом за тим як ІД потерпіла крах і радикальні ісламісти сьогодні вже не становлять загрози, наближеної до глобальної, виникає необхідність перегляду теоретичних підходів, за допомогою яких дефінуються поняття на кшталт «сек’юритизація». Враховуючи вищевикладений аналіз ситуації і беручи до уваги великий релігійно-політичний та економіко-демографічний потенціал умми, ми пропонуємо визначення сек’юритизації як механізму розробки превентивних заходів для нівелювання можливих загроз, що мають реальну перспективу актуалізуватися через дії потенційно небезпечних для національних інтересів України суб’єктов у військовій, політико-ідеологічній, соціокультурній, інформаційній та інших важливих сферах.
Застосування згаданої дефініції потребує також уточнення поняття стратегічні комунікації з мусульманськими країнами. В нашому випадку це – цілеспрямовані дії офіційного Києва із залучення ключових цільових аудиторій ісламських держав до створення, зміцнення або збереження сприятливих умов задля розширення інтересів, політики і завдань України через доведення ключових меседжів та впливу, з врахуванням результатів сек’юритизації на цьому напрямі.
Великого значення набуває якісне здійснення сек’юритизації ісламу на основі об’єктивного аналізу сучасного стану цього релігійно-цівілізаційного феномену (у максимально можливої кількості його проявів). Визначення об’єктивного характеру загроз, що можуть виходити із радикального сегменту ісламізму, тобто здійснення якісної сек’юритизації ісламу з метою подальшого використання в стратегічних комунікаціях з мусульманськими країнами.
У такому сенсі слід мати на увазі, що сьогодні порядок денний у сфері політичного активізму в ісламі визначається протистоянням двох глобальних сил: суфієв та ісламістів, які мають стійкі зв’язки зі своїми одновірцями за кордоном. Головною метою суфієв у немусульманський країні є досягнення конструктивного діалогу з місцевою державною владою для захисту інтересів своїх вірян у релігійно-соціальній сфері, політична активність суфієв найчастіше має вимушений характер. Велика частка сучасних ісламістських організацій беруть на озброєння ідеологію “Братів-мусульман”, їх кінцева мета – створення всесвітнього мусульманського Халіфату, з правовою системою, заснованою на шаріаті. У багатьох мусульманських країнах при владі знаходяться прихильники ісламістської ідеології і навіть «помірковані ісламісти» у стратегічних комунікаціях намагаються активно використовувати етноконфесійні й політико-економічні чинники для поширення свого впливу на важливі для них регіони з метою отримання переваг безпосередньо для себе або для захисту інтересів своїх етнічно близьких одновірців.
Одним із напрямів підвищеної активності ісламістів є інформаційний простір, зокрема, український, що становить певний інтерес для радикальних ісламістів у контексті розповсюдження власних ідей в країні перебування. Таким чином, актуальним залишається здійснення моніторингу інформаційного простору на предмет можливої наявності ісламістської літератури ідеологічної спрямованості та з’ясування каналів її розповсюдженням.

UDC 025.5: [004.77: 316.77] (477 + 560)
Oleksandr Aulin,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7304-7182,
PhD (Philosophy), Senior Research Scientist,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: islamicstudies@i.ua

SECURTIZATION OF ISLAM IN THE CONTEXT
OF STRATEGIC COMMUNICATIONS
WITH MUSLIM COUNTRIES

The work deals the process of securitization of Islam, is considered as an important element of strategic communications of Ukraine with Muslim countries.
Key words: securitization, Islamism, strategic communications, information space.