СУСПІЛЬСТВО І НАУКОМЕТРІЯ
Заявник | Костенко Леонід Йосипович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020) |
Захід | Семінар. Бібліометричні технології та наукометричні дослідження |
Назва доповіді | СУСПІЛЬСТВО І НАУКОМЕТРІЯ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 001.1
Костенко Леонід Йосипович,
ORCID 0000-0001-7629-1228
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
E-mail: kostenko@nbuv.gov.ua
СУСПІЛЬСТВО І НАУКОМЕТРІЯ
Визначено основні суспільні функції наукометрії та світові бібліометричні платформи, що забезпечують їх реалізацію. Відзначено інформаційно-когнітивний дуалізм наукометрії.
Ключові слова: наукометрія, дуалізм, суспільні функції, наукове декларування, кластеризація.
Проблема оцінювання суспільної ефективності науки виникла водночас з появою науки. Однак, термін наукометрія було введено в науковий обіг лише в 1966 р. В. Налімовим. Він дав наступне аксіоматичне визначення цієї дисципліни: будемо називати наукометрією кількісні методи дослідження розвитку науки як інформаційного процесу. Український учений Г. Добров вважав наукометрію однією з дисциплін наукознавства, що має зосереджуватись на підтримці досліджень, а не на їх кількісному оцінюванні. Розбіжність методологічних підходів цих учених обумовлена дуалізмом наукометрії, який проявляється в подвійності співвідношень формальних та експертних критеріїв оцінювання науки й прогнозування напрямів її розвитку.
Розробка теоретико-методологічної бази наукометрії як інструменту надання суспільству в цілому (а не окремим інституціям) прозорої інформації про стан науки та її спроможності сприяти розвитку економіки і вирішенню соціальних завдань – проблема, що потребує вирішення. Для розв’язання цієї проблеми необхідно перейти від аксіоматичного постулювання сутності наукометрії, до визначення її основних суспільних функцій.
Суспільна функція є конкретизацією призначення соціальної системи й слугує для визначення раціональної організації її практичної діяльності в рамках даної системи. Для встановлення основних суспільних функцій наукометрії використаємо філософські категорії загального, особливого та одиничного. Такий методологічний підхід дозволив у 70-80–х роках XX ст. розробити логічно обґрунтовану теорію бібліографознавства та виявити відповідні цим категоріям суспільні функції бібліографічної інформації – пошукову, комунікативну та оцінювальну. Спорідненість бібліографічної й наукометричної проблематики дає змогу визначити основні функції наукометрії шляхом термінологічної конкретизації згаданої тріади функцій бібліографічної інформації. Першу суспільну функцію наукометрії доцільно іменувати науковим декларуванням. Така назва випливає з її основного призначення – інформування суспільства про результати професійної діяльності вчених і колективів. Реалізація наукового декларування забезпечується бібліометричними профілями суб’єктів і об’єктів дослідницької діяльності, представлених у наукометричних платформах.
Другу суспільну функцію наукометрії слід назвати функцією кластеризації. Вона спрямована на впорядкування інформації про науковців за певними формальними ознаками для отримання цілісного уявлення про структуру наукового середовища (галузеву, географічну тощо). Подібне призначення має комунікативна функція в бібліографії. Оцінювальна функція бібліографічної інформації призначена для розкриття змісту конкретного першоджерела. У випадку наукометрії оцінюванню підлягає результативність дослідницької діяльності вченого чи колективу. Сучасна методологія наукометрії потребує переходу від формального (кількісного) до експертного (якісного) оцінювання. Оскільки такий перехід передбачає проведення експертних досліджень, відповідну суспільну функцію доцільно іменувати наукометричною.
Урахування суспільних функцій та інформаційно-когнітивного дуалізму наукометрії зумовило необхідність створення кількох наукометричних платформ: Google Scholar, Scopus, Web of Science. Перша з них має найзначнішу джерельну базу й тому надає більш достовірні в статистичному аспекті дані щодо публікаційної активності вчених і інституцій. Це дозволяє стверджувати, що Google Scholar найбільш придатна для реалізації суспільних функцій наукового декларування та кластеризації (впорядкування вчених і колективів у порівняно однорідні групи). Дві інші платформи (Scopus і Web of Science) орієнтовані, насамперед, на наукову спільноту, а не на широкий загал. Їх джерельна база за обсягом на порядок менша ніж у Google Scholar. Тому вони не можуть забезпечити виконання суспільної функції наукового декларування, яка передбачає надання прозорої інформації про всі публікації дослідників. Їх «наукометрична ніша» – кластеризація та відстеження тенденцій розвитку науки, виявлення її проривних напрямів.
UDC 001.1
Kostenko Leonid,
ORCID 0000-0001-7629-1228,
Candidate of Technical Sciences, Senior Research Fellow, Head of Department,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
E-mail: kostenko@nbuv.gov.ua
SOCIETY AND SCIENTOMETRY
The main public functions of scientometry and the world bibliometric platforms that ensure their implementation are defined. The information-cognitive dualism of scientometry is noted.
Keywords: scientometry, dualism, social functions, scientific Declaration, clusterization.
Ми в соціальних мережах