Систематизація в галузі гуманітарних наук в умовах цифровізації

ЗаявникКостиря Борис Миколайович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 2. Цифрові проекти наукових бібліотек
Назва доповідіСистематизація в галузі гуманітарних наук в умовах цифровізації
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 025.4
Костиря Борис Миколайович,
ORCID 0000-0003-2324-6401,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: kostyria@nbuv.gov.ua.

СИСТЕМАТИЗАЦІЇ В ГАЛУЗІ ГУМАНІТАРНИХ НАУК В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

У роботі автор розглядає поєднання можливостей гуманітарної та технічної думки в процесі систематизації. Наголошено, що поєднання особливостей різних класифікаційних систем дозволяє схрестити західну та східнослов’янську епістемологічні моделі.

Ключові слова: класифікація, електронний каталог, тематичний навігатор.

Класифікаційні системи і способи класифікації привертають увагу сучасних дослідників у галузі бібліотекознавства. А. Б. Антопольський пише: «Однією з причин переосмислення завдання класифікації є той факт, що в Інтернеті представлені категорії ресурсів, які були раніше об’єктами різних за призначенням інформаційних систем і, відповідно, тих, які класифікуються на основі різних теоретичних і практичних підстав» [1, с. 25]. В. Н. Білозеров і В. А. Старих наголошують: «Щодо самої системи інформаційно-освітніх ресурсів, то склад і межі цієї системи (як і будь-якої системи) не мають чіткої визначеності і виявляються у процесі опису, часто в результаті опису, залежно від завдання і аспекту розгляду [2, с. 31].
Систематизація в галузі гуманітарних наук може бути пов’язана з філософією, філолологією, історією та політологією. Вона може бути на стику кількох наук, бо виконує синтезуючу, об’єднуючу роль. Тоді вона буде не сухим інструментарієм, а епістемою, яка може взяти інноваційне з різних галузей знань.
Консервація паперового каталогу було правильним кроком, бо звільнила бібліотекарів від одного процесу. За умов удосконалення електронний каталог може бути зручний. Крім усього іншого, він дозволяє заощадити час, який іде на опрацювання різних, віддалених один від одного шухляд. Водночас електронний каталог у деяких аспектах ефективності поступається паперовому.
К. В. Лобузіна і С. В. Галицька зазначають: «Забезпечення тематичного доступу ― частина процесу формування інформаційного ресурсу бібліотеки, який передбачає аналітико-синтетичне опрацювання документів, тобто надання класифікаційного індексу для визначення власного місця певного документа в бібліотечній ієрархії та його інтеграції в упорядковану структуру бібліотечних фондів, а також удосконалення і актуалізацію інформаційно-пошукової мови бібліотеки» [3, с. 12]. Тематичний навігатор електронних ресурсів, древо знань фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського ― це те, про що думали філософи впродовж століть. Особливо слід згадати античних мислителів, які великого значення надавали раціоналістичному пізнанню, для яких була характерна логоцентрична картина світу. Таке древо знань було б важливим надбанням в ідеальній державі Платона. І ось через багато віків така конструкція була створена на основі новітніх технологій. У такий спосіб переплелися гуманітарна і технічна думка. Безперечно, древо знань буде надалі вдосконалюватися, відкриваючи нові можливості для пізнання світу. Науково-технічний прогрес не стоїть на місці і буде давати нові винаходи для того, аби шлях до знань людини був простіший. Древо знань ― це новий крок до систематизації інформації на основі класифікаційних систем, це той якісний стрибок, який дозволила зробити техніка. Це шлях від традиційних способів опрацювання інформації до новітніх бібліотечних технологій. Поєднання особливостей Рубрикатора НБУВ і УДК дозволяє схрестити західну та східнослов’янську епістемологічні моделі. У точці свого перетину вони можуть дати відчутні надбання, розкрити кращі сторони кожної з моделей. УДК поширюється на країни пострадянського простору, що робить світ більш глобалізованим.
Важливо, щоб процес систематизації міг піднятися над рутиною, над механічним використанням певних схем до справді інтелектуальної інтелектуальної діяльності. У такому разі систематизація дасть плоди для розвитку бібліотекознавства. Поступ бібліотечної думки можливий за умови поєднання досягнень різних галузей роботи книгозбірні.
Шлях від паперового каталогу до повного переходу на електронний на основі «Ірбіс» і створення тематичного навігатора відповідає еволюції бібліотечної науки, її ускладнення і розширення функцій. Простір для розвитку бібліотеки необмежений. Його майбутнє важко уявити, і воно може бути несподіваним і непередбачуваним. Іноді прийдешнє випереджає найсміливіші прогнози.

Список використаної літератури
1. Антопольский А. Б. Классификация информационных ресурсов // Научно-техническая информация. Серия 1. Организация и методика информационной работы, 2013, № 4, с. 25-27.
2. Белозеров В. Н. Старых В. А. Онтология классов информационных ресурсов образования // Научно-техническая информация. Серия 1. Организация и методика информационной работы, 2013, № 4, с. 31-37.
3. Лобузіна К. В., Галицька С. В. Тематичний пошук в електронних каталогах національних бібліотек // Бібліотечний вісник, 2019, № 1, с. 12-18.

References
1. Antopolskiy A. B (2013). Klasifikacija informacionnih resursov [Classification of information resources]. Nauchno-tehnicheskaja informacija. Serija 1. Organizacija i metodika informacionnoj raboti [Scientific and technical information. Series 1. Organization and methodology of information work]. 2013. No. 4.p. 25-27. [In Russian].
2. Belozerov V. N. Starykh V. A. (2013). Ontologila klasov informacionnih resursov [Ontology of classes of information resources of education]. Nauchno-tehnicheskaja informacija. Serija 1. Organizacija i metodika informacionnoj raboti [Scientific and technical information. Series 1. Organization and methodology of information work]. 2013, No. 4, p. 31-37. [In Russian].
3. Lobuzina K., Halytska S. (2019). Tematichnij pochuk v electronnih katalogah nacionalnih bibliotek [Thematic search in the electronic catalogs of national libraries]. [In Ukrainian].

UDC 025.4
Kostyria Borys,
ORCID 0000-0003-2324-6401,
Junior Researcher,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: kostyria@nbuv.gov.ua.

SYSTEMATIZATIONS IN THE FIELD OF THE HUMANITIES IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

The author considers the combination of possibilities of humanitarian and technical thought in the process of systematization. It is emphasized that the combination of features of different classification systems allows to cross Western and East Slavic epistemological models.

Keywords: classification, electronic catalog, thematic navigator.