НОВІ ТЕРМІНИ ТА СТАРИЙ ЗМІСТ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Заявник | Солоіденко Галина Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020) |
Захід | Секція 1. Сучасні виклики та завдання бібліотек в умовах цифровізації |
Назва доповіді | НОВІ ТЕРМІНИ ТА СТАРИЙ ЗМІСТ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 02:001.8]:001.4
Солоіденко Галина Іванівна,
ORCID 0000-0002-1326-0034,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: soloidenko@nbuv.gov.ua
НОВІ ТЕРМІНИ ТА СТАРИЙ ЗМІСТ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розглянуто сучасні проблеми науково-методичної діяльності у бібліотечній галузі та основні терміни, пов’язані з цим видом роботи.
Ключові слова: науково-методична діяльність, національна бібліотека, методичне керівництво, методичне забезпечення, методичний супровід, методична підтримка.
Як науково-методичний центр із проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, архівознавства, інформатики та соціальних комунікацій Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) виконує низку функцій та завдань, пов’язаних із методичним забезпеченням цих напрямів діяльності.
За довголітню історію НБУВ функції, завдання та термінологія методичної діяльності змінювалися відповідно до тих змін, які відбувались у суспільно-політичному житті країни. Проте методична діяльність спрямована на підвищення ефективності бібліотечної роботи, виявлення і поширення передового досвіду, впровадження інновацій та результатів наукових досліджень були притаманні їй завжди.
Науково-методична діяльність бібліотек є одним із стратегічно важливих напрямків роботи бібліотек – методичних центрів. На кожному з етапів розвитку бібліотечної справи виникає необхідність осмислення процесів, які відбуваються в самій методичній роботі, постає потреба визначення її теоретичних основ. У 1990-х роках відбулася ліквідація багатьох координаційних органів та структур, які забезпечували науково-методичну діяльність, відносини з бібліотеками мережі стали демократичнішими, а науково-методична робота набула рекомендаційного характеру. Оскільки методична робота, а особливо така її частина, як методичне керівництво, асоціювалася з ідеологічним диктатом, термін «методичне керівництво» частіше стали замінювали терміном «методичне забезпечення». Цей термін ввів А. М. Ванеєв, який визначав його як аналітичну, консультаційно-методичну та інноваційну діяльність, спрямовану на забезпечення функціонування бібліотек і бібліотечних систем, оснащення всіх напрямів, процесів, форм і методів бібліотечної роботи відповідними методичними рекомендаціями та рішеннями. До основних напрямів методичного забезпечення А. М. Ванеєв відносив консультаційно-методичну допомогу бібліотекарям в удосконаленні їхньої діяльності; інноваційну діяльність (формування і освоєння бібліотечних нововведень); підвищення кваліфікації та перепідготовку бібліотечних кадрів.
Досліджуючи терміносистему методичної діяльності, Л. М. Ракитська запропонувала використовувати термін «методична підтримка», вважаючи його найфункціональнішим, і дала йому визначення: «діяльність методичних центрів з використання сучасних методів і форм бібліотечної роботи, скерована на сприяння і допомогу бібліотекам у вирішенні як стандартних бібліотечних завдань, включаючи розробку типових документів, так і нестандартних ситуацій і оперативного вирішення приватних проблем».
Проте С. Г. Матліна зазначила, що термін «методична підтримка» є недосконалим, оскільки у ньому наголошується на обов’язках методистів, а бібліотекарям відводиться роль статистів. Бібліотекознавець запропонувала термін «методичний супровід». Дискусії стосовно терміносистеми методичної діяльності тривають і нині. Одночасно всі ці терміни «методичне керівництво», «методичне забезпечення», «методична підтримка», «методичний супровід» поки ще не отримали наукового обґрунтування, і як наслідок – немає чіткості в їх використанні, в тому числі й в офіційних документах.
Нині загальне методичне керівництво бібліотеками та координацію їхньої роботи згідно зі Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури. Однак, відсутність цього загального керівництва українські бібліотекарі відчували впродовж усього періоду незалежності та продовжують відчувати й нині. Попри наявність так званого «відділу бібліотек» при Міністерстві культури та восьми національних бібліотек, які покликані забезпечити розвиток галузі, українські бібліотеки залишаються на узбіччі інформатизації. Свідченням цього є відсутність Національної електронної бібліотеки, зведеного каталогу бібліотек країни та національного авторитетного файлу, корпоративної каталогізації, єдиного програмного забезпечення, національних та міжнародних стандартів, за якими мають працювати бібліотеки. Це призводить до неможливості об’єднання ресурсів національних бібліотек та надає додаткових проблем користувачам у пошуку інформації.
У сучасному інформаційному світі засоби організації бібліотечно-інформаційних ресурсів мають бути здатними інтегруватися у веб-середовище і не лише національне, а й міжнародне. Однак системна цілісність потребує єдиних підходів і узгоджених методик. І саме тут методичне керівництво має відіграти ключову роль в організації і створенні національних інформаційних ресурсів та забезпечити входження їх у світовий простір. Тому органи методичного керівництва мають не лише посилити свою діяльність, а й забезпечити системність та послідовність цієї роботи.
Нині бібліотечне співтовариство України особливо гостро відчуває, що сучасні принципи організації інформації в електронному середовищі потребують нових підходів до управління національними бібліотечно-інформаційними ресурсами. У затвердженій Кабінетом Міністрів України Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 р. «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» визначено проблеми бібліотечної галузі; вказано пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін; деталізовано план дій на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективи. Однак ця Стратегія не підкріплена ані конкретними механізмами, ані ресурсами, тому залишається стратегією лише на папері.
Маємо надію, що нова редакція Закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу» не лише доповнить термінологію та частково змінить наповнення окремих статей, а й через низку підзаконних актів забезпечить подальший розвиток бібліотечної галузі.
UDC 02:001.8]:001.4
Halyna Soloidenko,
ORCID 0000-0002-1326-0034
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Leading Researcher Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: soloidenko@nbuv.gov.ua
NEW TERMINOLOGY AND OLD CONTENT OF SCIENTIFIC AND METHODICAL ACTIVITY
The modern issues as well as the basic terms of scientific and methodical activity in the field of libraries are described.
Keywords: scientific and methodical activity, national library, methodical management, methodical maintenance, methodical support.
Ми в соціальних мережах