КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ ПРОВІДНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК СВІТУ

ЗаявникПогрібна Оксана Олександрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 1. Сучасні виклики та завдання бібліотек в умовах цифровізації
Назва доповідіКЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ ПРОВІДНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК СВІТУ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 027.54(100):025.7/.9
Погрібна Оксана Олександрівна,
ORCID 0000-0002-7688-6173,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: oksana_pogribna@ukr.net

КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
ПРОВІДНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК СВІТУ

Розглянуто ключові принципи створення та збереження фондів, які відображені у стратегічних планах провідних національних європейських бібліотек, а також бібліотеки Конгресу США. Пріоритетним напрямом визначено оцифрування фондів, а також розглянуто питання, пов’язані з їх формуванням та функціонуванням. Окреслено сучасні підходи щодо збереження документів бібліотечного фонду.

Ключові слова: бібліотечний фонд, оцифрування фонду, метадані, міжнародний стандарт каталогізації RDA.

Динамічний розвиток інформаційних технологій спричинив до становлення суспільства знань, головним стратегічним ресурсом якого є знання, творчий потенціал та інтелектуальний розвиток людини. У цьому контексті на бібліотеку як соціальний інститут покладено обов’язок забезпечити зростаючі інформаційно-знаннєві потреби суспільства шляхом вільного доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, зокрема документів бібліотечного фонду, як основного джерела формування знань.
Меморіальна функція, яку здійснюють бібліотечні інституції, традиційно вважається провідним напрямом їхньої діяльності. Однак в умовах сьогодення стає очевидним, що поряд зі збереженням бібліотечного фонду важливим є також розуміння необхідності його розкриття для широкого загалу читачів. Це зумовлює формування нового підходу у політиці розвитку та формування фондів бібліотек, який скерований на інформаційно-знаннєві потреби читача, створення для нього зручних умов і можливостей доступу до наявної інформації та її опрацювання. Такий підхід чітко простежується у стратегіях національних бібліотек світу: Фінляндії, Норвегії, Америки, Нідерландів тощо. Зокрема, Бібліотека Конгресу наголошує «Ми, будучи спрямованими на читача, розглядаємо Бібліотеку в контексті життя читача, а не навпаки: читача у житті Бібліотеки».
Ключовим стратегічним питанням у напрямі формування (накопичення) та збереження фондів бібліотек є створення цифрових колекцій, які складаються як з оцифрованих видань бібліотечного фонду, так і вже виданих у цифровому форматі. Їх перевага перед паперовими аналогами виявляється, насамперед, у можливості масштабного і глибокого оперування інформацією з метою її подальшого щонайширшого використання користувачами.
У стратегічному плануванні більшості бібліотек наповнення цифрового фонду в недалекій перспективі стосуватиметься в основному онлайн-зони (інформація з публічних соціальних мереж, блогів тощо), оскільки все більша кількість видань, яка з’являється, представлена цифровим форматом. При визначенні критеріїв якісного відбору інформації до цифрового фонду декларується європейська незаангажованість та повнота: «Ми створюємо колекцію неупереджено і орієнтуємося на її повноту, незалежно від форми публікування або способу представлення» (Німецька Національна бібліотека). Відкритим питанням у стратегічній діяльності бібліотек залишається відбір до фонду цифрової інформації, значимої у житті суспільства ХХ і ХХІ століть. З цією метою залучаються компетентні інституції відповідних профілів, ведеться діалог з експертами, зацікавленими сторонами та культурними установами.
Щодо вирішення питання повноти колекції та задоволення різнопланових замовлень читачів, Австрійська бібліотека наголошує на застосовуваній нею практиці цільових придбань, які гарантують презентативність культурної спадщини Австрії та Європи загалом.
Інформаційне постачання, забезпечення зручності користування фондами лежить в основі пріоритетів cучасних бібліотек. У цьому зв’язку оптимізується доступ до інформаційних фондів як у суто технологічному плані (забезпечується їх придатність для стандартних електронних програм), так і в плані інформаційно-аналітичному, який передбачає надання доступу до вичерпної кількості інформації через створення інституційної мережі у вигляді так званої «Мережі даних», або метаданих. Метадані як різнорівневий пошуковий апарат цифрового фонду бібліотеки з успіхом застосовується також у формуванні та відображенні національної бібліографії з іменами та заголовками видань у рамках цифрового архіву. Це завдання є ключовим у стратегічних планах національних бібліотек Данії, Шотландії, Нідерландів, Німеччини, Австрії тощо.
Застосування метаданих вбачається не лише інституціонально, але й з виходом за межі однієї установи. Відкриті інформаційно-бібліотечні ресурси різних установ у межах країни або й у партнерстві з відповідними інституціями інших країн світу формують спільну мережу фондів, що дозволяє будувати більше зв’язків з іншими базами даних на національному та глобальному рівні.
Процеси обміну та ефективного управління інформацією бібліотечних цифрових фондів започатковано на основі сучасного міжнародного стандарту каталогізації – RDA. Його застосовує більшість європейських національних бібліотек: Фінляндії, Норвегії, Нідерландів, Австрії, Швеції, Німеччини тощо.
В утриманні та управлінні фізичної колекції національних надбань партнерська допомога, взаємодія, обмін досвідом на всіх рівнях визначається ефективним інструментом у стратегічному плануванні бібліотек. Довгострокове збереження бібліотечного фонду європейські бібліотеки здійснюють у співпраці з компетентними установами (інститутами реставрації) та фахівцями, які сприяють прогресу в цій галузі завдяки впровадженню інноваційних методів та досліджень. Для оптимального збереження фізичних об’єктів також створюються додаткові сховища, побудовані з урахуванням необхідних сучасних вимог.

UDC 027.54(100):025.7/.9
Oksana Pogribna,
ORCID 0000-0002-7688-6173,
Candidate of Philological Sciences, Senior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: oksana_pogribna@ukr.net

MAIN PRINCIPLES FOR THE FORMING AND PRESERVATION
OF HOLDINGS OF THE WORLD’S LEADING NATIONAL LIBRARIES

The article highlights the main principles of activities of the leading national European libraries, as well as the Library of Congress, which are reflected in the strategic plans of these institutions. Digitization of holdings has been identified as a priority, the process of their forming and utilization was also discussed in this research. Modern approaches to the preservation of library documents are outlined.

Keywords: library holdings, digitization, metadata, international RDA cataloging standard.