ДО ПИТАННЯ ДОКУМЕНТНОЇ ЕВРИСТИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

ЗаявникЗбанацька Оксана Миколаївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 1. Сучасні виклики та завдання бібліотек в умовах цифровізації
Назва доповідіДО ПИТАННЯ ДОКУМЕНТНОЇ ЕВРИСТИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 316.77:025.135
Збанацька Оксана Миколаївна,
ORCID 0000-0003-0413-7576,
доктор наук із соціальних комунікацій, доцент,
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
головний бібліотекар,
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого,
Київ, Україна
e -mail: ZbanatskaO@i.ua

ДО ПИТАННЯ ДОКУМЕНТНОЇ ЕВРИСТИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Наведено основні принципи документної евристики та документного пошуку в умовах цифрових інформаційно-комунікативних технологій.

Ключові слова: документна евристика, документний пошук, цифровізація.

У «Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки» цифровізація визначається як «насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір» [2]. Не залишається осторонь цього процесу документальний пошук, оскільки з фізичного відвідування бібліотеки користувач стає віртуальним користувачем. Науковою основою документального пошуку є науково-прикладна дисципліна «документна евристика». Документна евристика – це комплексна система знань, науковий напрям, що вивчає теорію, історію і практику документального пошуку, його інтелектуальні та технологічні засади.
Розвиток документної евристики в умовах цифровізації має бути пов’язаний з інтелектуалізацією, лінгвістичністю, відповідністю, системністю, координованістю, інтегрованістю, доступністю, комунікатизацією, інституційністю.
Інтелектуалізація полягає в тому, що при створенні пошукового образу документів відбувається організація інформації. Більшість американських дослідників до неї включають: предметизування, реферування, каталогізування, бібліографічну класифікацію, бібліографію, управління документами та управління знанням у різних контекстах [3, с. 472]. Тенденція до інтелектуалізації процесів документального пошуку є проявом загальної закономірності – інтелектуалізації інформаційної діяльності в цілому.
Лінгвістичність полягає в тому, що створення пошукового образу документів має ґрунтуватись на сучасних інформаційно-комунікативних технологіях із використанням необхідного лінгвістичного забезпечення. Лінгвістичне забезпечення електронної комунікації функціонує як комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих компонентів – інформаційно-пошукових мов різних типів, а також правил і методів їх формування. Бібліографічні записи у складі автоматизованих інформаційно-пошукових систем забезпечують її лінгвістичні функції як мови-посередника між мовою документа і мовою користувача, тобто підтримується відповідність між пошуковим образом документа і пошуковим образом запиту. Утворена термінологія електронних словників використовується під час документального пошуку [1].
Відповідність документної комунікації напрямам та профілю діяльності певної інституції та інформаційним потребам користувачів. Вибір засобів тематичного пошуку визначається типами інформаційних потреб користувачів.
Системність проявляється в тому, що комунікаційне середовище документної евристики має розглядатись як динамічна система, що здійснює кумуляцію і поширення знання про документальний пошук та має свої складники. Інфраструктурна складова документної евристики включає документно-інформаційні інституції (бібліотеки, архіви, музеї, інтернет); документні фонди (бібліотечні, архівні, музейні, науково-технічної інформації тощо); документи (книги, періодичні видання, картографічні, нотні, аудіовізуальні, службові, електронні); довідковий апарат (каталоги, картотеки, бази даних) або ІПС; лінгвістичне забезпечення ІПС; технічні засоби і канали комунікацій, що забезпечують реалізацію документального пошуку. Змістова складова включає, насамперед, бібліографічну та документальну інформацію і знання, які є базовими для інформаційних працівників і користувачем.
Координованість проявляється у взаємній інформації про склад інформаційних фондів, координації комплектування, для правильного орієнтування працівників інформаційних служб та їхніх абонентів у всій системі інформаційних фондів регіону, галузі. Між усіма інформаційними фондами відбувається обмін бібліографічними документами та описами документів, які надійшли до фондів. Поки взаємна інформація про склад фондів не розвинена належним чином.
Інтегрованість полягає в тому, що документна евристика має займатися проблемами інтеграції пошукових можливостей різних документно-інформаційних інституцій в єдину систему. Іноді користувач в пошуках інформації в силу недостатнього знання (або незнання) складу всіх документних фондів регіону (галузі) обмежується лише фондами бібліотек без виходу на всю систему документних фондів.
Доступність передбачає такий стан комунікації, щоб потрібний документ знаходився у вигляді, необхідному користувачеві; у місці, зручному для користувача; у той час, коли він йому потрібний. Надання відкритого доступу до електронних каталогів, бібліотек, архівів; віддаленого авторизованого доступу до платних баз даних.
Комунікатизація полягає у здійсненні комунікаційних процесів у документно-інформаційних інституціях. Останнім доводиться адаптуватися до умов цифровізації. Бібліотеки, архіви і музеї вступили в інформаційну еру і почали приєднуватися до глобальної системи інформації.
Інституційність полягає в тому, що документно-інформаційні інституції є основним компонентом інфраструктурної складової комунікаційного середовища документної евристики, оскільки в їхньому інформаційному просторі зосереджуються документи, створюються пошукові образи документів та відбувається документальний пошук.
Сьогодні в Україні формується єдиний цифровий інформаційний простір – сукупність баз даних, технологій їх наповнення і використання. Розвиток Інтернету постійно потребує коректив у стратегії пошуку інформації. Єдині принципи функціонування інформаційно-телекомунікаційних мереж і документно-комунікаційних систем повинні забезпечувати інформаційну взаємодію організацій і окремих людей, а також задовольняти їхні інформаційні потреби. Тому, подальший розвиток документної евристики тісно пов’язаний з інформаційно-комунікативними технологіями і новою користувацькою елітою – віртуальним користувачем, який отримав доступ до електронних каталогів та повнотекстових баз даних бібліотек усього світу.

Список використаних джерел
1. Збанацька О. Комунікаційні засади документної евристики : [монографія]. Київ, 2018. 378 с.
2. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 (дата звернення: 03.01.2020).
3. Anderson J. D. Organization of knowledge. International Encyclopedia of Information and Library Science. London; New York : Routledge, 2003. P. 471–490.

References
1. Zbanatska, O. (2018). Komunikatsiini zasady dokumentnoi evrystyky: monohrafiia [Communication basis of documentary heuristics: monograph]. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
2. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2018). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018–2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 sichnya 2018 r. N 67-r. [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018–2020 and approval of the plan of measures for its implementation: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of January 17, 2018 N 67-p]. Retrieved January 3, 2020 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80. [In Ukrainian].
3. Anderson, J. D. (2003). Organization of knowledge. In International Encyclopedia of Information and Library Science. (pp. 471-490). London; New York, USA: Routledge. [In English].

UDC 316.77:025.135
Oksana Zbanatska,
ORCID 0000-0003-0413-7576,
Doctor of Sciences in Social Communications, Associate Professor,
The National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts,
Chief Librarian,
Yaroslav Mudryi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e -mail: ZbanatskaO@i.ua

ON THE ISSUE OF DOCUMENTARY HEURISTICS IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

The basic principles of documentary heuristics and document search in various digital information and communication technologies were given.

Keywords: documentary heuristics, document search, digitalization.