ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТУ КОРИСТУВАЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ

Тези доповіді

УДК 021.1:316.77:07:004.77
Струнгар Валерія Валеріївна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6706-8427,
кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: strungarv@gmail.com

ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ
ЯК ІНСТРУМЕНТУ КОРИСТУВАЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ

У роботі виявлено напрями бібліотечного використання рекомендаційних сервісів. Визначено ефективні форми роботи бібліотек із використанням потенціалу рекомендаційних сервісів.
Ключові слова: бібліотеки, рекомендаційні сервіси, традиційні бібліотечні сервіси, загальнокористувацькі рекомендаційні спільноти, комунікація.

Трансформаційні процеси сучасного медіа-середовища та інформаційно-комунікаційних технологій, стрімке збільшення масивів інформації, які циркулюють у інформаційному просторі, сприяють розширенню використання рекомендаційних сервісів в сфері соціальних комунікацій. Рекомендаційні сервіси надали нові можливості щодо представлення та просування продуктів та послуг бібліотек, колаборативної співпраці з користувачами, створення простору для спілкування користувачів зі схожими вподобаннями, забезпечення ефективного зворотного зв’язку з користувачами.
Рекомендаційні сервіси – це сервіси, створені на основі системи фільтрації інформації, яка представляє рейтингові списки, що можуть зацікавити користувачів. Представлені сервіси загалом використовують колаборативну фільтрацію інформації, яка пропонує поради та рекомендації з урахуванням подібності вподобань декількох користувачів.
Серед напрямів бібліотечного використання рекомендаційних сервісів варто виділити два: по-перше, вбудовування рекомендаційних інструментів у традиційні бібліотечні сервіси і, по-друге – долучення бібліотеки як суб’єкта комунікації до загальнокористувацьких рекомендаційних спільнот. Перший напрям може бути проілюстрований використанням рекомендаційних сервісів у якості додаткового інструменту інтерактивного каталогу, що має на меті надання інформації користувачам та обговорення каталогу бібліотеки. Загалом такі проекти мають обмежений доступ редагування та/або доступ серед користувачів та їх модерують бібліотекарі. До таких проектів можна віднести інтерактивні каталоги Нью-Йоркської та Бостонської публічної бібліотеки, Публічної бібліотеки в Оквіллі (Канада) та ін.
Інтерактивні каталоги виступають комунікаційними бібліотечними базами даних, які надають користувачам можливість залишати відгуки та рекомендації на книги, відеоматеріали; оцінювати надану інформацію за допомогою різних рейтингів. Перевагою є те, що користувачі створюють та розширюють контент інтерактивного каталогу за допомогою коментарів, вподобань, рейтингів, оглядів та ін. в інформаційному просторі.
Іншим напрямом використання рекомендаційних сервісів бібліотеками можна назвати участь бібліотеки у загальнокористувацьких рекомендаційних сервісах. Варто відмітити, що такі проекти мають необмежений доступ редагування користувачами. Найбільш поширеними серед таких проектів, базованих на рекомендаційних сервісах, є книжкові соціальні мережі, орієнтовані на комунікацію читачів щодо книг і читання, рейтинги книг на основні вподобань користувачів. До таких проектів можна віднести Goodreads (https://www.goodreads.com/), LiveLib (https://www.livelib.ru/), Букмікс (http://bookmix.ru/), WattPad (https://www.wattpad.com/), Rubuki (http://rubuki.com/), Readrate (https://readrate.com/rus), Riffle Books (https://www.rifflebooks.com/), Librarything (https://pl.librarything.com/), Книгаза (https://knigaza.com/) та ін.
Описані книжкові соціальні мережі з точки зору бібліотечної діяльності є додатковим інтерактивним майданчиком популяризації бібліотечних фондів, дослідження читацьких практик та запитів, залучення нових користувачів до бібліотеки та налагодження і розширення ефективної комунікації з ними. Серед ефективних форм роботи бібліотек із використанням потенціалу рекомендаційних сервісів варто виділити: створення представництва бібліотеки задля поширення інформації про бібліотеку та продукти і послуги; представлення фондів бібліотеки із використанням інструментів сервісів; створення бібліотекою блогів для обговорення важливих проблем; надання експертної оцінки бібліотекою у вигляді рецензій, цитувань та створення рейтингових списків; участь бібліотеки у різноманітних заходах.
Варто зазначити, що книгосоціальні мережі – це одні із найдинамічніших мереж, які надають і зосереджують в собі величезні можливості для бібліотек, зокрема: використання бібліотечного представництва книжкових соціальних мереж як окремого каналу комунікації в діяльності бібліотеки; бібліотечне представництво може виступати в якості експертного середовища, надаючи відгуки та рецензії на доробок користувачів. Важливим є й те, що в книгосоціальних мережах з надвисокою динамічністю переважає комунікаційна складова, що говорить про те, що вони можуть виступати осередками, де можна знайти однодумців та спілкуватись з ними.
Перевагами застосування книжкових соціальних мереж у бібліотечній діяльності можна назвати: доступність, мультиформатність, динамічність та надвисока інтерактивність (оціночний зміст).
В якості перспективних напрямів використання рекомендаційних сервісів у бібліотечній діяльності варто виділити інтеграцію рекомендаційних сервісів і порталу в інтерактивний каталог; посилення комунікаційної функції, що обумовлює інтенсивну взаємодію з користувачами й перехід від функції збору та організації колекцій до інтерактивної взаємодії; трансформацію статичних каталогів бібліотек в інтерактивні бази даних на основі простої та зручної пошукової системи каталогу; представлення каталогу мультиформатно – за допомогою використанням різних платформ, зокрема і через мобільну версію; в якій буде надаватись можливість користувачам додавати теги, рецензування та ін.

UDC 021.1:316.77:07:004.77
Strungar Valeria,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6706-8427,
Cand. Sci. (Social Communications), Head of Department,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: strungarv@gmail.com

USE OF RECOMMENDATION SERVICES BY LIBRARIES
AS THE TOOL OF USER ACTIVITY

The directions of library use of recommendation services are revealed in the work. The effective forms of work of libraries with use of potential of recommendation services are defined.
Keywords: libraries, recommendation services, traditional library services, public recommendation communities, communication.