Українська духовна музика XVIII століття у фонді 177 Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

УДК 783(477):2-53 "18"
Кутасевич Андрій Валентинович
ORCID: 0000-0002-3990-7238
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Київ, Україна
e-mail: andriy.kutasevych@gmail.com

УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА МУЗИКА XVIII СТОЛІТТЯ
У ФОНДІ 177 ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Окреслено пласти української духовно-музичної творчості другої половини XVIII – початку XIX ст., презентованої у фонді 177 Інституту рукопису НБУВ.
Ключові слова: нотний рукопис, джерело, нотний текст, піснеспів, концерт.

Фонд 177 Інституту рукопису НБУВ донині не був предметом спеціального дослідження. Він являє собою зібрання нотних манускриптів другої половини XIX – початку XX ст. і складається з понад трьохсот одиниць збереження. Основою фонду, сформованого з київських церковно-регентських та приватних бібліотек, є рукописні книги та зошити із записами творів духовної музики другої половини XVIII – початку XX ст. на церковнослов’янські тексти для хорів та вокальних ансамблів a cappella. Крім того, у цьому зібранні наявні світські твори композиторів XIX ст., вокальні вправи, сольфеджіо тощо.
За змістом розглядуваний фонд споріднений із фондом Київської духовної академії у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ [2]. У нотних рукописах обох фондів охоплено духовну музику другої половини XVIII – початку XX ст., представлену обробками давніх розспівів та авторськими творами на канонічні тексти, переважно для чотириголосного мішаного хору (іноді для три- або чотириголосного однорідного ансамблю). Багато композицій одного фонду дублюються у другому. Порівняльний текстологічний аналіз одних і тих самих творів у манускриптах двох колекцій свідчить про спільні джерела їх нотного тексту. Водночас у кожному з двох зібрань містяться унікальні нотні тексти, які не трапляються в інших джерелах.
Українська духовна музика другої половини XVIII – початку XIX ст. презентована в рукописах розглядуваного фонду двома жанрово-стильовими пластами – богослужбовими піснеспівами давніх розспівів в анонімних та авторських обробках (гармонізаціях) і авторськими композиціями концертного стилю в жанрах богослужбового піснеспіву та духовного концерту.
Нотні тексти гармонізованих монодичних піснеспівів дають змогу простежити трансформацію давніх розспівів та специфіку їх побутування у певний період. Повне коло звичаєвих давніх піснеспівів церковного року у традиційних три- та чотириголосних обробках неодноразово видавалося, тож більшість наявних у фонді нотних текстів відповідної категорії цінні здебільшого як документ епохи та матеріал для текстологічного аналізу.
Авторський пласт української духовної музики другої половини XVIII – початку XIX ст. презентований у фонді творами Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Степана Дегтярьова, Степана Давидова. Наявні у фонді нотні тексти творів М. Березовського, Д. Бортнянського і С. Давидова становлять переважно історичну цінність: усі ці твори видавались упродовж XIX ст., і їх нотні тексти в манускриптах фонду є похідними від опублікованих текстів. Значно більшу наукову цінність мають виявлені у фонді нотні тексти композицій А. Веделя і С. Дегтярьова. Їхні твори, як відомо, не видавались до кінця XIX ст. У рукописах фонду вони нерідко фігурують без авторства (особливо дегтярьовські композиції), іноді – з хибною атрибуцією.
Серед наявних у фонді списків творів А. Веделя – голосові партії піснеспівів «Блажен муж» та «Взбранной воєводі» (зі Всеношної), «Світе тихий» до мінор, «Нині отпущаєши» ля мінор та сі бемоль мажор, «Отче наш» ре мажор, «Покаянія» (в обробці для мішаного хору), «Ісаіє, ликуй», концертів «Боже, приідоша язиці», «Доколі, Господи», «Заступник мой», «На ріках Вавилонських» до мінор, «Помилуй мя, Господи», «Приклони, Господи, ухо Твоє», «Слиши, дщи» (мі бемоль мажор), «Услиши, Господи, глас мой». Особливо цінними є партії піснеспіву «Ісаіє, ликуй» та концерту «Заступник мой» – ці твори були відомі лише за виданнями початку XX ст.
Серед виявлених у фонді списків творів С. Дегтярьова – голосові партії піснеспіву «Іже херувими» до мінор, концертів «Благо єсть», «Боже, Боже мой, к Тебі утренюю», «Боже, во ім’я Твоє», «Велій Господь», «Всемирную славу», «Гласом моїм», «Гряди от Ливана, невісто», «Да возрадується душа моя», «Днесь всяка твар веселиться», «Днесь Христос в Вифлеємі раждається», «Доколі, Господи», «Не імами іния помощи», «Помилуй мя, Боже, по велицій милості», «Преславная днесь», «Приідіте, вірнії, составим лик», «Приідіте, нового винограда рожденіє», «Сей нареченний і святий день», «Слава во вишніх Богу», «Хваліте Бога во святих Єго». Крім того, у фонді наявні голосові партії циклу вінчальних піснеспівів «Блажені всі боящіїся Господа» до мажор, концертів «Воскресенія день, і просвітімся торжеством» (ре мажор), «Господи, да не яростію Твоєю» (до мінор) та «Господи, что ся умножиша» (мі бемоль мажор), які теж можуть належати перу С. Дегтярьова.
Порівнюючи наявні у фонді нотні тексти низки концертів С. Дегтярьова з нотними текстами цих концертів у давніших джерелах (межі XVIII–XIX ст.), нерідко виявляємо зміни, які полягають у спрощенні музичного матеріалу (вилучення віртуозних елементів у сольних партіях) та зменшенні обсягу композиції (вилучення окремих фрагментів або розділів) [1].
Висновки. Масив наявних у фонді 177 Інституту рукопису НБУВ духовно-музичних творів відображає панівні репертуарні засади церковного співу в Києві другої половини XIX – початку XX ст. і загальні тенденції розвитку церковної музики в Наддніпрянській Україні означеного часу. Українська духовно-музична спадщина другої половини XVIII – початку XIX ст. презентована у фонді тими зразками, які функціонували в церковно-співочій практиці другої половини XIX ст. Широко представлені традиційні піснеспіви давніх розспівів. Концерти та авторські піснеспіви концертного стилю презентовані досить обмежено, подеколи в адаптованому вигляді – згідно з тогочасними вимогами щодо характеру церковної музики та виконавськими можливостями співацьких колективів.

Список використаної літератури
1. Кутасевич А. В. Духовно-музичні твори Степана Дегтярьова у київських рукописних нотних зібраннях // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського : наук. журн. 2016. № 4 (33). С. 4–24.
2. Руденко Л. Г. Нотна бібліотека хору Київської духовної академії / НАН України, Нац. б ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. В. Івченко. Київ, 2013. 416 с.

References
1. Kutasevych, A. V. (2016). Dukhovno-muzychni tvory Stepana Dehtiareva u kyivskykh rukopysnykh notnykh zibranniakh [The Sacred Music Works by Stepan Dehtiarev in Kyiv Collections of Music Manuscripts] // Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Tchaikovskoho [Magazine of the Ukrainian National P. I. Tchaikovsky Academy of Music] : scientific journal. No. 4 (33). Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
2. Rudenko, L. G. (2013). Notna biblioteka khoru Kyivskoi dukhovnoi akademii [Music Library of the Kyiv Theological Academy Chorus] / NAN Ukrainy, Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [National Academy of Sciences of Ukraine, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine]; scientific editor L. V. Ivchenko. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

UDC 783(477):2-53 "17/18"
Kutasevych Andriy
ORCID: 0000-0002-3990-7238
Candidate of Art Studies, Associated Professor of the Special Piano Department
Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music
Kyiv, Ukraine
e-mail: andriy.kutasevych@gmail.com

UKRAINIAN 18th CENTURY SACRED MUSIC
IN THE FUND 177 OF THE MANUSCRIPT INSTITUTE
OF THE V. I. VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

The layers of the Ukrainian sacred music of the second half of the 18th – early 19th centuries presented in the Fund 177 of the Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have been outlined.
Keywords: music manuscript, source, music text, chant, concerto.