Автограф Артемія Веделя крізь призму мистецтвознавчо-культурологічного аналізу

ЗаявникТилик Ігор Володимирович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 5. Українська музична культура і музичні фонди бібліотек в умовах цифровізації
Назва доповідіАвтограф Артемія Веделя крізь призму мистецтвознавчо-культурологічного аналізу
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК783(477):2-53 "18"
Тилик Ігор Володимирович
ORCID: 0000-0003-2896-631X
кандидат мистецтвознавства, ст. викладач кафедри
музичного мистецтва
Київський національний університет культури і мистецтв
Київ, Україна
e-mail: tilik1968@ukr.net


АВТОГРАФ АРТЕМІЯ ВЕДЕЛЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ


Статтю присвячено дослідженню автографічної збірки творів видатного українського композитора Артемія Веделя з позиції мистецтвознавчо-культурологічного аналізу.
Ключові слова: Автограф А. Веделя, українська церковна музика, мистецтвознавчо-культурологічний аналіз, духовні концерти, релігійно-філософське світосприйняття

Важливим напрямком сучасного вітчизняного музикознавства є дослідження проблематики, пов’язаної з вивченням творчої спадщини геніального українського композитора XVIII ст. Артемія Веделя (1767 – 1808), ім’я якого назавжди вписане золотими літерами до пантеону українського музичного мистецтва.
У працях сучасних провідних науковців, зокрема, Т. Гусарчук, Л. Кияновської, Л. Корній, А. Кутасевича, церковно-музична творчість А. Веделя постає у вигляді складної й різнопланової мистецької парадигми, нерозривно пов'язаної з релігійними образами й асоціаціями. Це прогнозує доцільність її дослідження крізь призму методологічних параметрів мистецтвознавчо-культурологічного аналізу, сфокусованого на перетині музикознавчо-мистецтвознавчої, культурно-історичної та сакрально-філософської проблематики.
Застосування такого когнітивно-евристичного ракурсу дає змогу розглянути творчий феномен миця крізь призму об’єктивних і суб’єктивних факторів, які сприяли виникненню конретних авторських задумів. З огляду на це, важливо враховувати, що будь-який митець, звертаючись до певного сакрального тексту, образу чи символу, а пріорі виходить за семантичні межі, окреслені власне суто релігійними категоріями, екстраполюючи універсальну всеоб’ємність сакрального-семантичного тезаурусу в проекцію особистого мистецького сприйняття. У результаті такого художнього переосмислення вербальний канонічний текст збагачується розгалуженим спектром авторських індивідуальних підтекстів, екстраполюючи авторську концепцію у площину суб’єктивно-асоціативних уявлень певної аудиторії.
У творчості А. Веделя вказана тенденція найвиразніше простежується в Автографі – авторському рукописному зібранні творів митця, графологічна і індивідуально-стильова автентичність яких є науково доведеною і цілком незаперечною. Як об’єкт комплексного мистецтвознавчо-культурологічного аналізу найбільший інтерес для дослідника становлять вміщені до автографу (поряд з літургійними та окремими богослужбовими творами) 12 концертів митця. Це зумовлено тим, що їх концертна драматургія максимально об’ємно акумулює в собі екзистенційно-емоційний колорит творчого процесу митця, відтворюючи через музично-образні асоціації деталі його життєвого і творчого буття, а також особисте ставлення до актуальних на той час історичних подій і обставин.
Винятково важливу роль в зазначеному процесі відіграє біблійно-псалмовий текст, який, постаючи для Веделя світоглядним фундаментом його індивідуальної творчої рефлексії, детермінує композиційну специфіку художнього мислення митця. Необмежений спектр життєвих ситуацій, акумульованих в системі біблійно-псалмової драматургії, давав змогу композитору наповнити ветхозавітні образи глибоко індивідуальним змістом.
У процесі такого творчого переосмислення автентична вербально-поетична символіка збагачувалася новими персоніфікованими значеннями, проектуючись в площину конкретного художнього задуму. Окреслений алгоритм відтворює механізм дії веделівського асоціативно-образного мислення, який передбачає не стільки мистецьке «вживлення» у псалмовий прообраз (у його автентично-семантичному концепті), скільки проектування псалмового «сюжету» на психологічний стан, в якому перебував композитор у момент або після прочитання відповідного псалму. Це виразно простежується у процесі дослідження концертів композитора, що входять до автографу. Ретельний аналіз їх біблійно-текстової «сюжетики» переконує в тому, що вони створювалися А. Веделем за певною, чітко продуманою програмою, яка, де-факто, об’єднує різнопланові мистецькі задуми в одне драматургічне ціле, зведене до спільного драматургічного знаменника. На це, зокрема, вказує алгоритм авторського відбору і компонування, біблійно-псалмового матеріалу, який не лише характеризує емоційні переживання митця, але й виявляє, водночас, його субєктивне ставлення до певної події або проблеми реального життя.
Вагомим аргументом на користь вкзаного припущення є той факт, що початкові теми перших частин більшості концертів Автографу (№№ І, 2, 4, 5, б, 7, 8,11,12) в основі своїй мають спільне інтонаційно-ритмічне «зерно». Це, мимоволі, наводить на думку про певну лейтмотивність, яка обєднує різні за часом і обставинами створення задуми митця в драматургічно цілісне явище, засвідчуючи цим наявність віртуально окресленої взаємоповязаності і прогнозованості кожного наступного задуму стосовно попереднього.
Наведені міркування дають підстави трактувати дванадцять концертів з автографу як єдину мистецьку макроконцепцію, структурно наближену за своєю «сюжетною» архітектонікою до поширеної в українському православному побуті XVII–XVIII ст. традиції “житійних” ікон. У відповідності з нею, кожен з концертів (умовно кажучи, епізодів житійного «сюжету») постає окремою драматургічною ланкою-продовженням /актуалізацією/ діалектично розгорнутої в часі (і сфокусованої в центрі композиції) головної ідеї, якою постає життєве кредо А. Веделя у взаємодії та суперечностях з реаліями оточуючого світу. В контексті висловленої гіпотези Артемій Ведель репрезентує себе не лише як композитор, але й як філософ, для якого кристалізація художнього образу через синтез слова і музики стає формою вияву ставлення до вічних проблем буття.

UDC 783(477):2-53 "18"
Tylyk Igor
ORCID 0000-0003-2896-631X
Ph.D. in History of Art, Senior Lecturer
of the Department of Musical Arts
of Kyiv National University of Culture and Arts
Е-mail: tilik1968@ukr.net


SUMMARY
AUTOGRAPH OF ARTEMIA VEDEL FROM THE STANDPOINT
OF ARTISTIC-CULTURAL ANALYSIS

The article is devoted to the study of the autograph collection of choral-works by the outstanding Ukrainian composer of XVIII century Artemy Vedel from the standpoint of art history, religious-philosophical and cultural analysis.
Key words: Autograph of A. Wedel, Ukrainian church music, art and cultural analysis, spiritual concerts, religious and philosophical worldview.